Справа № 183/2309/24
№ 1-кс/183/798/24
24 квітня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняслідчого, слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000264 від 22 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянину України, не працюючому, не одруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Слідчий СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000264 від 22 квітня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідування встановлено, що 20 лютого 2024 року, приблизно о 18:00, ОСОБА_4 разом із співмешканкою ОСОБА_6 перебував у приміщенні будинку за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де останні розпивали спиртні напої.
В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, спрямований на умисне тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій прямий умисел, 20 лютого 2024 року, приблизно о 18:10 годині, ОСОБА_4 пішов до приміщення кухні за адресою: АДРЕСА_1 та, коли до нього підійшла ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, взяв у праву руку канцелярський ніж, що лежав на столі, та наніс один удар лезом ножа зверху вниз в ліву частину обличчя ОСОБА_6 , спричинивши їй тілесне ушкодження у виді різаної рани на лівій половині обличчя та шиї зліва, від зовнішнього кута лівого ока через ліву передвушну область з розповсюдженням на ліву бічну поверхню шиї у верхній третині, синця на нижньому повіці лівого ока, контузії та сукон'юктивального крововиливу лівого ока, чим заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто таке, що не може бути виправлено без хірургічного втручання та призвело до непоправного знівечення обличчя.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя.
22 квітня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12024041350000264 від 22 квітня 2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає лише позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Разом з тим, ОСОБА_4 розуміє, що у разі визнання його судом винним у вчиненні вказаного злочину, його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі, тому, враховуючи його нестійкі соціальні зв'язки, існує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 мешкає в одному населеному пункті із потерпілою ОСОБА_6 тому, враховуючи, що він підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, перебуваючи на волі, може впливати на потерпілу з метою змусити її змінити свої показання.
На підставі викладеного, вважає, що з врахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише при застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів належним чином не забезпечить поведінку підозрюваного.
Під час судового розгляду прокурор заявлене клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні підтримав прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні погодився з клопотанням слідчого, не заперечував проти застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.
Встановлено, що у провадженні Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12024041350000264 від 22 квітня 2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
22.04.2024 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання доцільності застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується: протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 21.02.2024 року; протоколом огляду місця події від 21.02.2024 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 12.03.2024 року; висновком експерта № 131/Е від 01.04.2024 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2024 року; повідомленням про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
При дослідженні доказів, наданих слідчим в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства» вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.
Щодо ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, підтриманою прокурором, що ОСОБА_4 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає лише позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Разом з тим, ОСОБА_4 розуміє, що у разі визнання його судом винним у вчиненні вказаного злочину, його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі, тому, враховуючи його нестійкі соціальні зв'язки, існує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання.
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 мешкає в одному населеному пункті із потерпілою ОСОБА_6 тому, враховуючи, що він підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, перебуваючи на волі, може впливати на потерпілу з метою змусити її змінити свої показання.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено той факт, що інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та визнаним слідчим суддею доведеними.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну зі спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що підозрюваному ОСОБА_4 має бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого, слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000264 від 22 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області та/або Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
- не залишати без дозволу слідчого, прокурора та/або суду місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;
- утриматися від спілкування із потерпілою ОСОБА_6 .
По закінченню строку дії запобіжного заходу та за відсутністю клопотання прокурора в порядку ст. 199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборона залишати житло припиняє свою дію і запобіжний захід, заборона та обов'язок вважаються скасованими.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту негайно передати для виконання до Новомосковського районного відділу поліції Головного управляння Національної поліції в Дніпропетровській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Строк дії обов'язків визначити до 20 червня 2024 року включно.
Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено о 08 год.10 хв. 25 квітня 2024 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1