Справа № 180/679/24
2/180/383/24
30 квітня 2024 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Янжули О.С.,
при секретарі - Котовій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Марганець, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в письмовому провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чепуонов В.І. звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Марганецьким гірничо-збагачувальним комбінатом.
За час роботи на даному підприємстві він отримав хронічні професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював. Тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм, недосконалість технологічних процесів, відсутність денного освітлення, несприятливий мікроклімат, важка фізична праця, вимушена робоча поза сприяли розвитку професійних захворювань.
Відповідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 060484 ОСОБА_1 внаслідок огляду визначено 40 % втрати професійної працездатності.
Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 129939 ОСОБА_1 повторним оглядом призначена 3 група інвалідності безстроково внаслідок трудового каліцтва та визначено 65 % втрати професійної працездатності.
Внаслідок втрати професійної працездатності вважає, що в ОСОБА_1 наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність; у зв'язку з захворюванням було порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв'язку із загальною слабкістю, втомою та болями. Він не може повернутись до повноцінного способу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному стані, який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги своїй родині Через захворювання він багато часу знаходиться на лікуванні. Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 150 000,00 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 гривень.
Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Ухвалою від 02 квітня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін - в письмовому провадженні. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
16.04.2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків в повному обсязі. Вважають позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і нормам діючого законодавства. Звертають увагу суду на те, що з наданої позивачем копії Довідки МСЕК Серія 12 ААА №060484 від 26.07.2022 року позивачу первинно було встановлено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 40%, в якій відзначено-безстроково. Посилання позивача на довідку Серії 12 ААА №118394 взагалі є необґрунтованим так, як вказана довідка стосується іншої особи та була видана на ім'я ОСОБА_2 . Повторний огляд ОСОБА_1 було проведено 14.03.2024 року, що підтверджується Довідкою Серія 12 ААА №129939 та встановлено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 65%. Зазначають, що на виконання норм з охорони та безпеки праці, забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних умов, а також з метою запобігання виробничого травматизму, виникненню професійних захворювань працівників, АТ «Марганецький ГЗК» постійно проводить відповідні заходи та щорічно спрямовує кошти, на здійснення їх фінансування. Крім того, АТ "МГЗК" також проводяться належні комплексні заходи щодо поліпшення раніше запроваджених умов .праці робітників комбінату, які направленні для запобігання та недопущення виробничого травматизму, професійних захворювань та виробничих аварій та інш. Крім зазначеного частиною 1 ст .9 Закону України «Про охорону праці» № 2694 - XII від 14:10.1992 р. визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Згідно частини 2 ст. 9 Закону України «Про охорону праці», роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового Договору. На даний час, виплата робітникам комбінату моральної шкоди колективним чи трудовим договором в АТ «Марганецький ГЗК» не передбачена. При цьому, АТ «Марганецький ГЗК» своєчасно здійснював та здійснює перерахування страхових, внесків, які передбачені діючим законодавством, а Фонд соціального страхування України, в свою чергу, нарахував та сплатив позивачу одноразову допомогу, та продовжу нараховувати та виплачувати, щомісячні виплати у встановленому розмірі, що дає всі підстави стверджувати, що позивач отримує такі виплати, в першу чергу, за рахунок кошті відповідача. Законом-України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-Х1V від. 23.09.1999 р., із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1105), що діє на даний час, визначено порядок та підстави відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодження здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, що здійснюються-.саме Фондом соціального страхування України, а не роботодавцем. Таким чином, відповідач виконує вимоги законодавчих та нормативно-правових актів з охорони та безпеки праці, в тому числі Закону України- «Про охорону праці», а посилання позивача є безпідставними та неправомірним. Наразі АТ "Марганецький ГЗК" опинилося у надскладній ситуації, підприємство було вимушене знизити обсяги виробництва готової продукції та обсяги її відвантаження, що суттєво вплинуло на рівень надходження грошових коштів і в цілому на фінансово-економічний стан підприємства. Щодо стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. - вимоги не визнають, зазначають, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу, учасник справи має подати ( окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару ,що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте позивачем таких документів до матеріалів справи не надано.
22.04.2024 року представником позивача надано відповідь на відзив, у якому він позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить їх задовільнити у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Марганецьким гірничо-збагачувальним комбінатом, правонаступником якого на даний час є Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується копією трудової книжки Серії НОМЕР_1 , заведеної 21 травня 1985 року на ОСОБА_1 .
За час роботи на даному підприємстві він отримав хронічні професійні захворювання, які обумовлено умовами в яких він працював.
Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серія 12 ААА №060484 від 20.07.2022 року ОСОБА_1 первинним оглядом встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40%, безстроково, група інвалідності не встановлена.
Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серія 12 ААА №129939 від 14.03.2024 року ОСОБА_1 повторним оглядом встановлено ступінь втрати професійної працездатності у загальному розмірі 65%, з яких: 50% по пневм., 15% - по тугов; безстроково та встановлено третю групу інвалідності.
Виходячи з медичних висновків, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 ( Форма П-4), суд прийшов до висновку про те, що у зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на підприємстві, позивач отримав професійні захворювання.
Внаслідок втрати професійної працездатності, у позивача наявна моральна шкода, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, погіршилися його здібності, переживання викликані наслідками професійного захворювання, він втратив професійну працездатність, позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений постійно приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно абзацу 9 пункту 5 Рішення Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до вказаного закону. Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпПУ їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавством розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.22 Конституції України.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні тяжкі зміни його життєвих зав'язків, ступінь втрати ним професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов'язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв'язку зі ушкодженням здоров'я, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 150000 грн., з утриманням податку та обов'язкових платежів.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Позивач та його представник також просять стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень.
Так до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1-2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано договір про надання правової допомоги від 23 березня 2024 року; копію посвідчення адвоката №2211; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2533; копію ордера на надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 30.03.2024 року; квитанцію №155905 від 23 березня 2024 року, згідно якої вартість правничої допомоги склала 15000 гривень, які сплачені позивачем; акт виконаних робіт від 30 березня 2024 року, в якому зазначено, що загальна вартість виконаних робіт складає 15 000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2022 року в справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року від № 640/8316/20, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, розгляду справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін - в письмовому провадженні, неякісним виготовленням тексту позовної заяви з недоліками, які виявлені судом та акцентуються представником відповідача у відзиві, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень, є завищеними та недостатньо обґрунтованими. З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд вважає, що з відповідача у даній справі підлягає стягненню лише частина витрат, а саме: 5 000 гривень.
Вимоги відповідача про витребування у позивача довідки про діючі банківські реквізити, задоволенню не підлягають, оскільки діючий процесуальний закон не передбачає, під час розгляду справи, вчинення даної процесуальної дії. Суд враховує, що позивач не визнає позовні вимоги, однак його клопотання є незрозумілим та таким, що не має логічного підґрунття. Дана процедура віднесена до стадії виконання судового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України; ст.ст.2,3,4,6,9,10,12,13,19,76-81,133,141,247,258,259,263-265,268,273,352,354-355 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди,- заподіяної ушкодженням здоров'я, внаслідок виконання трудових обов'язків - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в відшкодування моральної шкоди 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, з утриманням податку та обов'язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62) судовий збір на користь держави в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Стягнути з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: О. С. Янжула