г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5121/23
Номер провадження 2/213/257/24
24 квітня 2024 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - Мазуренка В.В.
за участю секретаря судового засідання - Гусарової О.С.
за відсутності сторін, розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконком Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки за несвоєчасну плату аліментів на утримання дитини, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначає, що відповідач ухиляється від батьківських обов'язків по утриманню та вихованню доньки ОСОБА_3 , 2013р.н. Проживає окремо від дитини, не цікавиться нею, не спілкується з нею, аліменти не сплачує, має заборгованість по аліментах. Просили позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2022 року по листопад 2023 року в сумі 77730 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять) грн 80 коп.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, посилались на обставини викладені в позові. Після перерви надали заяви розглядати справу за їх відсутності, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач до суду не з'явився, повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи - орган опіки та піклування - надала заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник третьої особи - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), - до суду не з'явився.
Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі матеріалів справи. Зі згоди сторін по справі, судом ухвалено рішення про заочний розгляд справи.
29.11.2023р. відкрито провадження по справі.
01.02.2024р. закрито підготовче судове засідання.
В судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтвердили, що відповідач проживає окремо від позивача та дитини, не цікавиться дитиною, на свята не відвідує та не дарує подарунки дитині, не дзвонить дитині, навчанням дитини не цікавиться, матеріально не допомагає. Зазначили, що утриманням та вихованням ОСОБА_3 займається позивач.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Щодо позбавлення батьківських прав.
01.06.2013р. сторони по справі зареєстрували шлюб, та 05.01.2016р. даний шлюб було розірвано (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є сторони по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9)
05.05.2015р. з відповідача на користь позивача, на утримання дитини ОСОБА_3 , було стягнуто аліменти. В подальшому розмір аліментів було збільшено, та стягувались неустойки (а.с.13 -19).
Відповідно до Акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 цікавиться розвитком, вихованням та навчанням дитини, відповідально ставиться до виконання батьківських обов'язків щодо ОСОБА_4 , 2013р.н. Щодо батька відомості в акті не зазначені (а.с.23).
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 5 класі Криворізького ліцею №4. За період навчання дитиною опікувалась ОСОБА_1 особисто, батько дитини ОСОБА_2 жодного разу не звертався до класного керівника і не був присутній на батьківських зборах, участі у вихованні дитини не бере (а.с.24,25)
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що врегульовані Сімейним кодексом України.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.
Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Судом встановлено, що відповідач, будучи батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її життям не цікавиться, не дбає про її фізичний та духовний розвиток, матеріально дитину не утримує, демонструє байдуже ставлення до виконання батьківських обов?язків.
Згідно зі ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної у місті раді №440 від 20.12.2023 року визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).
В інтересах дитини є збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною.
З огляду на те, що в дослідженні наданих доказів знайшла своє підтвердження винна поведінка відповідача щодо невиконання батьківських обов'язків, свідоме нехтування ними, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Окремо суд наголошує, що відповідно до ч.3 ст.170 СК України, застосовуваний захід щодо позбавлення батьківських прав не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому статтею 169 Сімейного Кодексу України.
Щодо стягнення неустойки.
На підставі рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2015 року, у справі №213/606/15-ц, видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 05.03.2015 і до повноліття дитини (а.с.7, 15). Державним виконавцем Саксаганського відділу ДВС Криворізького МУЮ 06.01.2016 відкрито виконавче провадження ВП №49769577 .
На підставі рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2021 збільшено розмір аліментів, які стягуються із відповідача на користь позивача на утримання доньки до 1/ 4 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.8). На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання та 15.03.2021 державним виконавцем Саксаганського відділу ДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП №64809636.
Заборгованість відповідача по аліментам згідно виконавчого листа 2/213/487/21 від 26.02.2021 станом на 01.09.2023р. складає 115998,84грн (а.с.21).
Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на утримання доньки за період з січня 2022 року по листопад 2023 року в сумі 77730 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять) грн 80 коп.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають із ст. 196 СК України.
Згідно вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді стягнення неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. Тобто, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. Неустойка стягується з особи, яка винна у простроченні сплати аліментів.
У постанові по справі № 362/4462/16-ц (Провадження № 61-10968св19) від 20 липня 2020 року Верховний Суду дійшов наступного висновку: «…відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника».
Встановлено, що відповідач не виконує рішення суду щодо сплати аліментів на утримання дитини, має заборгованість в розмірі 115998,84грн та оскільки будь-яких обставин, за яких можливо було б звільнити відповідача від неустойки за прострочення сплати аліментів не встановлено, таких доказів суду не надано, тому суд вважає, що ОСОБА_2 повинен понести відповідальність, передбачену ст. 196 СК України, оскільки це буде відповідати інтересам дитини.
Норма статті 196 СК України не встановлює будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Зазначена правова позиція знайшла відображення в Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Постанова містить правовий висновок, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за такою формулою: p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред'явлення позову); A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред'явленням позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
В постанові по справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) від 03 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Суд погоджується з наведеним позивачем порядком розрахунку пені.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З урахуванням викладеного та оскільки відповідачем не надано жодних доказів щодо поважності причин прострочення сплати аліментів, а нарахований позивачем розмір пені не перевищує 100 відсотків заборгованості, що відповідає положенням ст. 196 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі вказаному позивачем, а саме 77730,80 грн.
Таким чином позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2022 року по листопад 2023 року в сумі 77730 грн 80 коп підлягають задоволенню.
Також з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
На підставі ст. ст. 19, 150, 164-166, 180,182,196 СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 223, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконком Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки за несвоєчасну плату аліментів на утримання дитини- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2022 року по листопад 2023 року в сумі 77730 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять) грн 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, місцезнаходження: пл. Гірницької Слави, буд.1, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 34488902.
Третя особа: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 34545897, м. Кривий Ріг, вул. В.Матусевича, 41.
Дата складення повного тексту судового рішення - 03 квітня 2024 року.
Суддя В.В. Мазуренко