Справа № 212/4442/24
2-о/212/159/24
03 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Цвіркун А.А., про встановлення факту родинних відносин
встановив:
01 травня 2024 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Цвіркун А.А., про встановлення факту родинних відносин.
На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 року матеріали заяви були передані у провадження головуючого судді у справі Борис О.Н.
Ознайомившись із вказаною заявою суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Так, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд враховує, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК, так і вимогам щодо їх змісту, передбаченим ст. 315 ЦПК.
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України)
Зі змісту заяви вбачається, що заявник ОСОБА_2 звертається до суду для встановлення факту родинних відносин, а саме факту того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Городок Львівського району Львівської області, була рідною бабою заявника по лінії батька, а заявник була онукою померлої.
В обґрунтування заяви зазначено, що у померлої ОСОБА_3 був син - ОСОБА_4 , який є батьком заявника та який народився та останні роки проживав в Російській Федерації. Сімейні стосунки заявник з батьком не підтримувала. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Російської Федерації, про що було складено акт пред'явлення для встановлення особи. Свідоцтво про народження ОСОБА_4 не збереглося, отримати його копію неможливо у зв'язку припиненням будь-яких зв'язків між Україною та РФ, у тому числі дипломатичних.
У заяві також вказано, що заявник зверталася до нотаріуса для оформлення спадкових прав, оскільки ОСОБА_3 за життя склала заповіт на користь заявника.
Так, у заяві ОСОБА_1 не конкретно визначено мету звернення до суду щодо встановлення факту родинних відносин, тоді як у змісті заяви зазначається, що нотаріусом порекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду, оскільки від встановлення такого факту залежить ставка оподаткування, а заявник не може сплатити податок у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, тому вважає за необхідне звернутися до суду.
Також заявником на підтвердження вищевказаних обставин не додано доказів щодо її звернення до нотаріуса для оформлення спадкових прав та отриманої відповіді за результатами такого звернення.
При цьому суд зауважує, що інша мета встановлення цього факту, у тому числі пов'язаного з безпосереднім отриманням свідоцтва про право на спадщину, у заяві не вказана.
Отже, заявнику необхідно привести свою заяву згідно з вимогами діючого законодавства, а саме конкретизувати мету встановлення факту та надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин.
Також суд звертає увагу, що надана до суду копія Акта пред'явлення для ототожнення особи від 11.11.2022 року, якою заявник обґрунтовує обставини справи, є неналежної якості, нечитабельна.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (заінтересованими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З огляду на вищевказане, подана заява підлягає уточненню в цій частині також.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Цвіркун А.А., про встановлення факту родинних відносин слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 315, 318, 353 ЦПК України,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє її представник - адвокат Цвіркун А.А., про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Надати заявнику строк на виправлення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк заява буде вважатись неподаною та буде повернута зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала складена та підписана 03 травня 2024 року.
Суддя О. Н. Борис