Справа №212/2136/24
1-кп/212/312/24
03 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046730000119 від 15 лютого 2024 року з обвинувальним актом по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярове, м. Славгород Алтайського краю Російської Федерації, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, інвалідності не має, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 28.03.2024 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч.4, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України.
Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3
встановив:
ухвалою Центрально-міського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2023, за результатами розгляду подання державної установи «П'ятихатської виправної колонії (№122)», відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік, з наступними обмеженнями:
- Заборона виходу з будинку (квартири) з 23.00 годин до 05.00 годин;
- Заборона виїзду в особистих справах за межі міста (району);
- Реєстрація в поліції два рази на місяць.
Відповідно до ст. 9 закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані, крім іншого, повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи, місця проживання чи перебування, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах.
Так, ухвалу суду про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_3 було оголошено останньому 04.05.2023 та ОСОБА_3 був ознайомлений із правилами адміністративного нагляду та покладеними на нього обов'язками.
На підставі заяви ОСОБА_3 від 26.04.2023, поданої ним до ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, його місце мешкання було змінено з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_3 .
Однак, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 20.01.2024 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на порушення правил встановленого відносно нього адміністративного нагляду, а саме самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
В подальшому ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що у відношенні нього встановлений адміністративний нагляд, з метою порушення правил адміністративного нагляду, реалізуючи свій протиправний умисел, бажаючи ухилитись від адміністративного нагляду, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без поважних причин і без повідомлення працівників поліції, що здійснюють нагляд відносно нього, в період часу з 20.01.2024 по 14.02.2024 умисно здійснив самовільне залишення місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 в період з 20.01.2024 по 14.02.2024 самовільно залишив місце свого проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він дійсно самовільно залишав місце свого проживання у період встановленого відносно нього адміністративного нагляду, з метою ухилення від адміністратитвного нагляду. Винним себе в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю в обсязі пред'явленого обвинувачення, в скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.
З'ясувавши думку прокурора, захисника, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.
Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 в повній мірі викритий у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст. 395 КК України за ознаками самовільного залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до категорії кримінального проступку, обвинувачений на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у період з серпня 1999 року по квітень 2002 року та з червня 2006 року по жовтень 2010 року звертався до лікаря нарколога з приводу поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності судимий, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, характеризується за місцем мешкання посередньо.
Крім того, ОСОБА_3 засуджений 28 березня 2024 року за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років місяців позбавлення волі.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються матеріали, що його характеризують, відношення обвинуваченого до вчиненого, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 за ст. 395 КК України у виді арешту та остаточно визначити покарання за правилами ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням призначеного покарання за цим вироком та покарання за попереднім вироком, шляхом часткового складання призначених покарань.
Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України і призначити йому покарання у виді 1 ( одного) року обмеження волі.
На підставі ст.ст. 70 ч.4, 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 5 (п'яти) років двох місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 3.05.2024 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_3 під вартою з 14 лютого 2024 року по 03 травня 2024 року.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
В умовах дії воєнного стану проголошена резолютивна частина вироку 03.05.2024 року у порядку ст. 615-15 КПК України.
Суддя ОСОБА_1