Справа № 212/2425/24
2/212/1620/24
02 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,-
У березні 2024 року позивач Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль” (далі - АТ “Криворізька теплоцентраль”) звернулось до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ “Криворізька теплоцентраль” за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, яке відповідно до положень Житлового кодексу УРСР, Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року зобов'язане здійснювати оплату за отриману послугу з централізованого опалення, відповідно до встановлених тарифів. На підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 жовтня 2011 року № 343 та згідно листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25 липня 2013 року № 01/25-0940 щодо надання погодження та передачу теплових мереж та ТРП, ДП “Криворізька теплоцентраль” доручено прийняти функції забезпечення тепловою енергією споживачів міста у Покровському, Саксаганському, Довгинцівському та Інгулецькому районах міста. Згідно наказу № 532 від 03 вересня 2013 року відбулась передача об'єктів теплопостачання КПТМ “Криворіжтепломережа” до ДП “Криворізька теплоцентраль”. Позивачем як виконавцем послуг 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному сайті https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин, а тому з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем укладено Типовий індивідуальний про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Позивачем належним чином виконано свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою, відповідач внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу має заборгованість за період з 01 лютого 2018 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 36818,02 грн., плата за абонентське обслуговування становить 14,10 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останньої суму інфляційних витрат у розмірі 4580,77 грн., 3% річних у розмірі 1870,73 грн., а також витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою суду від 14 березня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог АТ “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії у зв'язку із смертю останнього та відкрито провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з додатками разом з ухвалою про відкриття провадження, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляла.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року “Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства “Криворіжтепломережа” до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” передано об'єкти теплопостачання в Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста (а.с.21).
Згідно Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 03 вересня 2013 року за № 532, ДП “Криворізька теплоцентраль” доручено прийняти функції забезпечення теплової енергією (опалення та гаряче водопостачання) від КПТМ “Криворіжтепломережа” у Довгинцевському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста, прийняти на балансовий облік об'єкти теплопостачання у зазначених районах міста в порядку, визначеному чинним законодавством України (а.с.20).
Відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і вказана квартира перебуває на обслуговування в АТ “Криворізька теплоцентраль” на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги з постачання теплової енергії.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого04 червня 2021 року Другою криворізькою державною нотаріальною конторою за № 2-956.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
АТ “Криворізька теплоцентраль” по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.ст.67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Відповідно до приписів норм Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, Закону України “Про теплопостачання”, Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року (які були чинним на момент виникнення спірних правовідносин) - між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
За частиною третьою статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності до положень ч.5 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.11 ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Статтею 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Судом встановлено, що між сторонами договір на надання житлово-комунальних послуг не укладався, однак відсутність такого договору не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наданими представником позивача актами підтверджено факт подання та припинення подання теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 у період з жовтня 2017 року по листопад 2023 року (а.с.22-28).
Положеннями частини четвертої статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує. Тобто тягар утримання майна покладається на його власника.
Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та повинен утримувати своє майно і тому є споживачем послуг з централізованого опалення та суб'єктом, який має здійснювати оплату за надані позивачем послуги.
Як встановлено судом з наданого розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем борг по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з лютого 2018 року по грудень 2023 року становить 36818,02 грн., плата за абонентське обслуговування за грудень 2023 року становить 14,10 грн.(а.с.11).
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином, згідно з розрахунку доданого по позову, з яким погоджується суд, з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 1870,73 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4580,77 грн. (а.с.13).
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028 грн. на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 25, 625, 901, 903 ЦК України, Закону України “Про теплопостачання”, ст.ст.16, 20, 21, 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за період з лютого 2018 року по грудень 2023 року у розмірі 36818 гривень 02 копійки, плату за абонентське обслуговування у розмірі 14 гривень 10 копійок, суму індексу інфляції у розмірі 4580 гривень 77 копійок, 3 % річних у розмірі 1870 гривень 73 копійки, а всього 43283 (сорок три тисячі двісті вісімдесят три) гривні 62 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль”, код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 03 травня 2024 року.
Суддя: М.Д. Власенко