Справа № 175/8887/23
Провадження № 1-кп/175/546/23
01 травня 2024 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , законного представника ОСОБА_9 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12023041440000662 від 01.10.2023 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, із вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за вчинення суспільно небезпечних діянь, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ст.342, ч.4 ст.296 КК України, -
ОСОБА_7 , 01.10.2023 приблизно о 19.00 год., перебував за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу продуктового магазину «ПП ОСОБА_21», в громадському місці, та грубо порушуючи громадський порядок, підійшов до ОСОБА_10 , який сидів на стільчику на прилеглій території магазину, що представляє собою палатку, перебуваючи у його оточенні, із застосуванням предмета (ножа), заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, використовуючи нікчемний привід поклав йому руку на праве плече, прижавши до стільчика, а лівою рукою приставивши лезо ножа до горла потерпілого ОСОБА_10 , останній відразу скинув його руку, встав у повний зріст повернувшись обличчям до ОСОБА_7 зробив крок назад, наголосивши останньому про необхідність поваги до оточуючих та загальноприйнятих правил поведінки, на що останній відреагував агресивно, завдав тичок лівою рукою з затиснутим в ній ножом в бік обличчя останнього, однак промахнувся та попав в палатку, при цьому розрізав її, після чого побіг з місця злочину у невідомому напрямку.
Продовжуючи свої дії 01.10.2023 близько о 19-20 год., ОСОБА_7 прийшов до будинку АДРЕСА_3 та грубо порушуючи громадський порядок почав нападати на ОСОБА_4 , який вийшов на вулицю, а саме намагався різко приблизитись, хаотично махаючи ножом перед обличчям останнього. ОСОБА_4 , захищаючись забіг до свого двору, а ОСОБА_7 забіг за ним та побувши на території домоволодіння короткий проміжок часу покинув її, побіг у напрямку городу з тильної сторони будинку.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_7 01.10.2023 близько 19-50 год. прийшов до будинку АДРЕСА_4 , в якому проживає ОСОБА_11 , де грубо порушуючи громадський порядок почав нападати на ОСОБА_11 , яка знаходилася на подвір'ї домоволодіння, різко наблизився до неї, хаотично махаючи ножом перед її обличчям. В свою чергу ОСОБА_11 наголошувала останньому про необхідність поваги до оточуючих та загальноприйнятих правил поведінки, на що останній відреагував агресивно, після чого ОСОБА_11 почала кричати та кликати на допомогу, при цьому поперед себе тримала відро та намагалась захиститись від нападника. ОСОБА_7 намагався завдати потерпілій ОСОБА_11 тілесні ушкодження, однак співробітники поліції почули крики на допомогу забігли у двір, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де зупинили дії ОСОБА_7 ..
Такі суспільно небезпечні дії ОСОБА_7 мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а саме грубе порушення громадського порядку з явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_7 , діючи під час воєнного стану, встановленого на всій території Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 9532-ІХ від 27.07.2023 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком до 15.11.2023, 01.10.2023 близько о 19-10 год., більш точний час досудовим слідством не встановлено, вчинив напад на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа поблизу траси Р52 на дерев'яній лавочці за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_13 схопив рукою належний ОСОБА_12 мобільний телефон «IPhone 6S» сірого кольору в чохлі рожевого кольору із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 , та почав розмахувати складним ножом в сторону рук потерпілої, погрожуючи застосувати вказаний ніж, та ці дії потерпіла сприйняла як такі, що являють собою небезпеку для її життя та здоров'я, внаслідок чого відпустила свій мобільний телефон, який тримала в руках. Заволодівши вказаним мобільним телефоном ОСОБА_7 зник з місця події та розпорядився майном, спричинивши неповнолітній потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 2075,00 грн..
Такі суспільно небезпечні дії ОСОБА_7 мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, а саме напад для заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Крім того, 01.10.2023 о 08-00 год. служба реагування патрульної поліції ДІМ-042 в складі інспектора служби реагування патрульної поліції ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_14 та інспектора служби реагування патрульної поліції ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта ОСОБА_6 , які були вдягнуті в формений одяг, з нагрудними знаками з підтриманням єдиного однострою після проведення інструктажу керівництвом ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, отримали табельну вогнепальну збрю, спеціальні засоби, заступили на добове чергування на службовому автомобілі марки «Suzuki Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Таким чином, ОСОБА_14 та ОСОБА_6 перебували під час виконання службових обов'язків та у відповідності до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» виконували покладені на поліцію завдання по забезпеченню громадської безпеки та порядку на території Дніпровського району, виконуючи функції охорони публічного порядку та безпеки.
Під час виконання службових обов'язків, 01.10.2023 близько 19-05 год. ОСОБА_14 та ОСОБА_6 отримали від оперативного чергового ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_15 повідомлення про порушення громадського порядку невідомою особою, яка перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила конфлікт із ОСОБА_10 , погрожуючи при цьому ножом. Прибувши на місце від свідків вияснили маршрут руху невідомого чоловіка, який порушував громадський порядок та прослідували за ним.
В подальшому, 01.10.2023 близько 19-55 год., виконуючи свої службові обов'язки та відреагувавши на отримане повідомлення, з метою виконання вимог п.3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» щодо вжиття всіх можливих заходів для надання допомоги особі, яка опинилась в ситуації небезпечній для його життя та здоров'я, на службовому автомобілю марки «Suzuki Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_14 та ОСОБА_6 прибули за місцем перебування ОСОБА_7 , а саме поблизу будинку
АДРЕСА_4 , де виконуючи вимоги ч.3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_6 назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явив вимогу ОСОБА_7 припинити протиправних дій відносно ОСОБА_11 , натомість ОСОБА_7 продовжив свої суспільно небезпечні дії, що перешкодило нормальній діяльності правоохоронних органів. Не реагуючи на законну вимогу ОСОБА_13 почав поводити себе зухвало, неадекватно, агресивно, дістав ніж та побіг за ОСОБА_11 з ножом у руках до подвір'я її будинку АДРЕСА_4 , а поліцейський ОСОБА_6 прослідував за ним, де перебуваючи в безпосередній близькості напроти інспектора СРПП ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обома ногами штовхнув ОСОБА_6 , чим вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Такі суспільне небезпечні дії ОСОБА_7 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, а саме опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Слідча ОСОБА_16 звернулася з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги, посилаючись на те, що в період інкримінованих діянь ОСОБА_7 виявляв, і в даний час виявляє, психічний розлад у формі гострого поліморфного психотичного розладу, він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними та за своїм психічним станом в цей час він також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та пояснила, що досудовим слідством зібрано достатньо доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечні діяння, які передбачені ч.4 ст.296, ч.4 ст.187, ч.2 ст.342 КК України, під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_7 неосудний, а тому просила клопотання задовольнити та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу.
Захисник особи, щодо якої вирішується питання про застування примусових заходів медичного характеру - адвокат ОСОБА_8 просив у задоволенні клопотання відмовити, обґрунтовуючи це покращенням психічного стану ОСОБА_7 внаслідок отриманого лікування, який на теперішній час не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Законний представник особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 , також вважала, що потреба у застосуванні до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру відпала, його стан здоров'я покращився, просила його передати під її нагляд.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 зазначив, що його психічний стан значно покращився, а тому просив застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст. ст. 93, 94 КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».
Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.
Обставини вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.4 ст.187, ч.2 ст.342 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду на підставі допиту потерпілих та дослідження наданих суду письмових доказів, зібраних під час досудового розслідування.
Так, вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечних діянь, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 , наданими в судовому засіданні, згідно яких він 01.10.2023 вийшов на вулицю де зустрів ОСОБА_7 , який наблизився до нього впритул і продовжував наближатися. В руці ОСОБА_7 він побачив ніж, однак останній не намагався ним ударити, а тільки розмахував та поводив себе неадекватно. Тоді він забіг до себе на подвір'я, а ОСОБА_7 за ним. У дворі ОСОБА_7 також поводив себе неадекватно, а згодом втік.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.10.2023 за участю потерпілого ОСОБА_4 , в ході якого останній на місці показав та розповів про обставини події, яка відбулася між ним та невідомою особою на вулиці, біля належного йому будинку, а потім на подвір'ї будинку.
Протоколом огляду місця події від 01.10.2023 за адресою: АДРЕСА_4 , проведеного за участі потерпілої ОСОБА_11 , в ході якого на подвір'ї виявлено і вилучено складений ніж, загальною довжиною 20 см, з руків'ям чорного кольору та надписом на лезі «GАNZО».
Протоколом огляду місця події від 02.10.2023 з фототаблицями, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , за участі потерпілої ОСОБА_11 , в ході якого на подвір'ї виявлено і вилучено медичний джгут та 3 чека ТОВ «Нова пошта» на імя ОСОБА_7 ..
Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.10.2023 за участю потерпілої ОСОБА_11 , в ході якого остання на місці показала та розповіла про обставини події, які відбувалися 01.10.2023 в смт. Обухівка та на подвір'ї належного їй будинку.
Протоколом огляду місця події від 02.10.2023 з фототаблицями, а саме прилеглої території до магазину продуктів «ПП ОСОБА_21», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого з палатки вилучено квадратний поліетиленовий відрізок із слідами механічного утворення, яке виникло від удару ножом ОСОБА_7 ..
Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.10.2023 за участю потерпілого ОСОБА_10 , в ході якого останній на місці показав та розповів про обставини події, яка відбулася між ним та невідомою особою біля магазину продукти за адресою: АДРЕСА_2 .
Вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечних діянь, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України підтверджується наступними доказами.
Відтвореними в судовому засіданні показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_12 , наданих останньою 01.10.2023 під час досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 615 КК України, згідно яких вона 01.10.2023 приблизно о 18-40 год. сиділа з подругою на лавочці біля зупинки. До неї підійшов невідомий чоловік та почав забирати у неї телефон, який вона тримала в руці. При цьому чоловік їй нічого не казав, а оскільки вона не відпускала телефон, наніс їй два удари по руці. Тоді вона побачила в руці чоловіка ніж і злякалася, що її він може поранити, відпустила телефон, з яким невідомий чоловік втік.
Відтвореними в судовому засіданні показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_17 , наданих останньою 01.10.2023 під час досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 615 КК України, згідно яких вона 01.10.2023 зустрілася із ОСОБА_18 , з якої вони сиділи на лавочці неподалік від зупинки громадського транспорту в смт. Обухівка спілкувалися та грали в телефони. Приблизно о 19-00 год. до ОСОБА_12 підійшов незнайомий чоловік та забрав у неї телефон. Вона дуже злякалася, так як у нього був ніж. Коли вони втекли, ОСОБА_19 розповіла їй, що чоловік вдарив її декілька разів по руці рукою, в якій тримав ніж.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.10.2023, проведеного за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_17 , проведеного за участю законного представника та педагога, в ході якого неповнолітній свідок розповіла про обставини заволодіння невідомим чоловіком мобільним телефоном, який належить ОСОБА_12 .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.10.2023, проведеного за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_12 , проведеного за участю законного представника та педагога, в ході якого малолітня потерпіла розповіла про обставини заволодіння невідомим чоловіком належним їй мобільним телефоном.
Протоколом огляду предмету від 02.10.2023 з фототаблицями, згідно якого під час огляду території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , був виявлений мобільний телефон «Ірhоnе 6S» срібного кольору у полімерному чохлі рожевого кольору.
Вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечних діянь, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , наданих в судовому засіданні, згідно яких восени 2023 року, під час несення служби на робочій планшет надійшли повідомлення про випадки хуліганства та заволодіння мобільним телефоном невідомою особою, яка також кидалася на машини і людей. Коли прибули на місце, знайшли ОСОБА_7 в очереті, в руках у нього був ніж та мотузка. На будь-які вимоги він не реагував, до нього був застосований сльозоточивий, але він втік. В подальшому ОСОБА_7 забіг на подвір'я, де були діти, він намагався його відволікти, але той не реагував. На вимогу викинути ніж, ОСОБА_7 не реагував, тому до нього були застосовані спецзасоби. Коли надягали кайданки ОСОБА_7 , той вдарив йому ногами в груди. Весь цей час ОСОБА_7 мовчав, нічого не казав.
Протоколом огляду диску DVD-R з відеозаписом з боді-камери поліцейського ОСОБА_6 від 01.10.2023 на якому відображені обставини пошуку та затримання ОСОБА_7 ..
Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.11.2023 за участю потерпілого ОСОБА_6 , в ході якого останній на місці показав та розповів про обставини пошуку та затримання ОСОБА_7 ..
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №670 від 06.11.2023 ОСОБА_7 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь виявляв, і в даний час виявляє, психічний розлад у формі гострого поліморфного психотичного розладу, який позбавляв ОСОБА_7 можливості в період часу, що відноситься до інкримінованих діянь, так і станом на теперішній час, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, та за своїм психічним станом, відповідно до ст.92 КК України, ОСОБА_7 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги.
Згідно ч.2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
На підставі висновку судово-психіатричного експерта №670 від 06.11.2023, судом встановлено, що ОСОБА_7 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому суспільно небезпечних діянь перебував у стані неосудності, тобто не усвідомлював свої дії і керуватися ними внаслідок психічний розлад у формі гострого поліморфного психотичного розладу та за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Згідно ч. 4 ст. 503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує в тому числі й питання чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно ч.1 ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №-7 від 03.06.2005року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 ст.94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1 ст.94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Аналогічні висновки щодо необхідності визначення виду примусового заходу медичного характеру, із врахуванням всіх критеріїв, передбачених ст.94 КК України, містяться у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 р. (справа № 219/12156/17) та від 30.05.2019 р. (справа № 243/4632/17).
У рішенні ЄСПЛ від 03.09.2015 р. у справі «Берланд проти Франції» щодо природи та мети примусової госпіталізації високий суд зауважив, що такий захід медичного характеру може бути призначений лише у випадку, коли психіатричним заключенням встановлено наявність у особи психічного розладу, що свідчить про її неосудність та становить ризик для безпеки людей чи дотримання громадського порядку. Проголошення особи неосудною з підстав наявності психічного розладу та вжиття пов'язаних з цим заходів процесуального примусу не є «покаранням» в розумінні п. 1 ст. 7 Конвенції, проте розглядається як запобіжний (превентивний) захід.
Визначаючи ОСОБА_7 вид примусового заходу медичного характеру, суд враховує дані висновку судово-психіатричного експерта, ступінь тяжкості вчинених ним суспільно небезпечних діянь, та пояснення надані в судовому засіданні лікаря психіатра 1 відділення КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» ОСОБА_20 , яка здійснює лікування ОСОБА_7 , та за її словами останній постійно приймає ліки, у нього заглиблюється критика, він розуміє, що вчинив правопорушення, агресивних тенденцій не проявляє, знаходить спільну мову з оточуючими, на сьогоднішній день залучається до праці, однак потребує подальшого примусового лікування в умовах закладу із звичайним наглядом.
Нормами ч.3 ст. 94 КК України, передбачено, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Водночас, метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України).
Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.
Відтак, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_7 вчинені суспільно небезпечні діяння, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.4 ст.187, ч.2 ст.342 КК України, які він вчинив в стані неосудності, а тому з урахуванням його психічного стану і характеру вчинених ним суспільно небезпечних діянь, останній на думку суду потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Посилання захисника ОСОБА_8 та законного представника ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7 отримавши відповідне лікування, за станом свого психічного здоров'я не потребує застосування примусових заходів медичного характеру суд оцінює критично, оскільки таке твердження не знайшло свого підтвердження відповідними доказами.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Процесуальні витрати на проведення експертизи віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 93,94 КК України, ст.ст. 100, 101,174, 292, 369, 371, 372, 503, 512-513 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Арешт накладений на ніж з руків'ям чорного кольору марки «GАNZО», загальною довжиною 20 см, ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 - скасувати.
Арешт накладений на пошкоджений мобільний телефон марки «Ірhоnе 6S» в полімерному чохлі рожевого кольору з сім-карткою «Київстар», ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 - скасувати.
Речові докази:
- ніж з руків'ям чорного кольору марки «GАNZО», загальною довжиною 20 см; квадратний поліетиленовий відрізок із слідами механічного утворення, довжиною 5 см, (спецпакет WАR 1265485); 3 платіжні чеки, поміщені до паперового пакету; медичний джгут, поміщений до файлу та опечатаний биркою, які передані до камери зберігання речових доказів ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;
- пошкоджений мобільний телефон марки «Ірhоnе 6S» в полімерному чохлі рожевого кольору з сім-карткою «Київстар» (сейфпакет № НОМЕР_3 ), які передані до камери зберігання речових доказів ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути законному представнику малолітньої потерпілої ОСОБА_12 - ОСОБА_5 ;
- DVD-R диск з відеозаписом з боді-камери поліцейського ОСОБА_6 від 01.10.2023, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігатися в матеріалах справи.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз віднести на рахунок держави.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_7 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку - КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», до набрання ухвалою законної сили залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1