Справа № 209/2114/24
Провадження № 1-кп/209/180/24
Іменем України
03 травня 2024 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 209/2114/24 (1-кп/209/180/24), внесене до ЄРДР 17 червня 2023 року за № 12023041570000406, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Великі Межирічі Корецького району Рівненської області, має повну загальну середню освіту, не працює, не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , 2009 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України,
ОСОБА_4 , будучи особою, яка не має передбаченого Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» дозволу на провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 02 червня 2023 року під час прибирання території промислового майданчика за адресою: АДРЕСА_3 , виявив джерела іонізуючого випромінювання, а саме: металевий предмет округлої форми з 3 (трьома) отворами чорного кольору, а також металевий контейнер з трьома кріпленнями (на болтах) на поверхні якого було зображено попереджувальний знак «Іонізуюче випромінювання» які переніс до місця свого фактичного проживання за адресою АДРЕСА_2 та почав зберігати джерела іонізуючого випромінювання за місцем свого фактичного проживання. Того ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , із метою передачі об'єкту іонізуючого випромінювання до пункту прийому вторинної сировини під виглядом металобрухту переніс джерело іонізуючого випромінювання - металевий предмет округлої форми з 3 (трьома) отворами чорного кольору за адресою ймовірного розташування пункту прийому вторинної сировини - АЗС «ОККО» вздовж автомобільної дороги М-04 (Знам'янка-Луганськ-Ізварине 194км+517км+194км+642км),у напрямку м. Дніпра ліворуч, де не знайшовши пункт прийому, вторинної сировини залишив джерело іонізуючого випромінювання на узбіччі дороги у лісосмугі за АЗС «ОККО» за координатами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
У подальшому ОСОБА_4 не пізніше 03 червня 2023 року, перебуваючи за адресою свого фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 , з метою приховування походження джерела іонізуючого випромінювання, за допомогою кутової шліфувальної машини знищив застережні позначки «джерело іонізуючого випромінювання» з металевого контейнеру з трьома кріпленнями (на болтах) та шляхом розрізання із застосуванням кутової шліфувальної машини, розділив вказане джерело іонізуючого випромінювання, а також предмет округлої форми з 3 (трьома) отворами, що знаходився всередині, на частини тим самим зруйнував джерела іонізуючого випромінювання. Того ж дня ОСОБА_4 , із метою передачі джерел іонізуючого випромінювання під виглядом металобрухту переніс зруйновані джерела іонізуючого випромінювання до пункту прийому вторинної сировини ТОВ «Енергострой Груп», який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де передав зруйновані частини джерел іонізуючого випромінювання під виглядом металобрухту.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав у повному обсязі та пояснив суду, що 02 червня 2023 року він працював на промисловій території за адресою: АДРЕСА_3 . На цій території він працював два тижні. Там він знайшов круглу залізяку з дирками і ще одну трикутну з ручками. Одну він викинув, бо вона була важка, а прийомку він не знайшов, а іншу він розпиляв і хотів здати. На круглому предметі була наклейка - жовтий трикутник і окличний знак. він зняв наклейку і болгаркою перевірив, що за метал. він є зварювальником. Цей знак був попереджувальний, він попереджав про радіаційну небезпеку. Потім він здав предмет у пункт прийому. Прийомщик сказав, що дізнається що це за метал і тоді розрахується. Потім до нього подзвонив прийомщик і сказав, що є робота, він прийшов, а там були працівники СБУ. Просив розглянути справу в порядку ст. 349 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи.
За спільною згодою учасників справи судом ухвалено про можливість розглянути кримінальне провадження без її участі.
Відповідно до ст. 349 КПК України суд, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, що не заперечував проти розгляду справи відповідно до ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст цих обставин, чи є його позиція добровільною і істинною. Судом обвинуваченому роз'яснено, що в цьому випадку він позбавляється права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, про що у справі є розписка обвинуваченого.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 повністю доказана, а його умисні дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 265 КК України, як носіння, зберігання, передача та руйнування радіоактивних матеріалів без передбаченого законом дозволу, існують належні і достатні мотиви та підстави для ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щиросерде каяття і повне визнання обвинуваченим своєї вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, враховуючи суспільну небезпеку скоєного ним злочину, та особу обвинуваченого, який вину визнав, в здійсненому покаявся, раніше не судимий, офіційно не працює, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, враховуючи наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, з призначенням йому покарання з випробуванням.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Судові витрати у справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 371 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на засудженого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- п. 1 ч. 1 - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- п. 2 ч. 1 - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- п. 2 ч. 3 - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази: металевий предмет округлої (овальної) форми розміром приблизно 15х15х15 см, металевий виріб сферичної форми діаметром близько 20 см, що випромінює радіацію, металеву кришку округлої форми діаметром близько 10 см, що випромінює радіацію, металеву підставку округлої форми діаметром близько 20 см, що випромінює радіацію, один металевий контейнер з ймовірно іонізуючим предметом, що знаходяться на зберіганні у Дніпропетровській міжобласній філії Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання Радон» (а.с. 17-18, 21, 35-36, 50, 52, 53 том. 2) - залишити на зберіганні у Дніпропетровській міжобласній філії Державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання Радон».
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, що знаходиться під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1