Справа №932/3706/24
Номер провадження №1-кс/932/1207/24
30 квітня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП №7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 ,. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Набарежні Челни Республіки Татарстан, громадянина України, не одруженого, утриманців не маючого, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного за ч.4 ст.185 КК України,
в межах кримінального провадження №12024041640000273 від 22.02.2024, -
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що 21.02.2024 о 09:30 год. перебуваючи в приміщенні ТРЦ «Мост-Сіті», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети ІІ, буд. 2, побачив на лавочці раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_7 , який поклав на лавочку належний йому мобільний телефон марки «Iphone 7 Plus, Gold, 32GB» imei НОМЕР_1 , який ОСОБА_4 визначив об'єктом свого злочинного посягання та реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, викрав вказаний телефон, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 3 233,33 грн.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст.185 КК України та щодо нього існують ризики, що передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, навів пояснення, аналогічні фабулі клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні підозру не визнав, вказав що телефон знайшов та віддав своєму товаришу ОСОБА_8 . Зазначив, що має дохід, працює на будівництві неофіційно, має постійне місце проживання, має цивільну дружину, дітей та утриманців немає, раніше судимий, коштів на внесення застави немає, просить обрати домашній арешт з можливістю працювати.
Захисник в судовому засіданні, щодо клопотання заперечив, вказав що підозра є необґрунтованою, вказав, що на відео видно що підзахисний знайшов телефон який лежав на лавочці. На обґрунтування ризиків стороною обвинувачення неведено припущенням, жодних доказів не надано. Не будучи затриманим затриманий сам з'явився до суду, просить обрати запобіжний захід у вигляді домашній арешт в певний період доби.
Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного, захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру 22.02.2024 за №12024041640000273, внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.185 КК України.
29.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст.185 КК України.
Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_4 підозрюються у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
На підтвердження обґрунтованості підозри надано наступні докази: протокол допиту потерпілого та свідків; протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим та свідками; висновок експерта про вартість викраденого телефону; протокол перегляду відеозапису.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України є обґрунтованою.
Щодо заперечень підозри звертаю увагу сторони захисту, що за правовою позицією Верховного Суду України, зазначеною у постанові від 11 грудня 2014 року (справа № 5-23кс14), заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі, і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, або ж у разі появи власника з метою поновлення свого права володіння майном, умисно перешкоджала йому в цьому, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
У зв'язку із цим слід врахувати пояснення свідка ОСОБА_9 (знайомого підозрюваного), який вказав, що підозрюваний спостерігав за потерпілим, який сидів на лавочці. Після цього як потерпілий відійшов, підозрюваний швидко підійшов до лавочки, взяв мобільний телефон та попрямував його продавати.
Вказаних обставин, на початковій стадії досудового розслідування, достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Щодо виду запобіжного заходу та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.
За приписами ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Визначаючи підозрюваному запобіжний захід враховую: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, зокрема позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, відсутність міцних соціальних зв'язків, офіційного місця роботи.
Викладене вказує на наявність ризику переховування.
Разом із тим, кримінальне правопорушення вчинено ще в лютому, при цьому підозрюваний не вчиняв дій щодо переховування (наприклад переїзд в інше місто). Будучи повідомленим про підозру 29.04.2024, ОСОБА_4 30.04.2024 з'явився до суду.
Відтак приходжу до переконання про невисоку ймовірність реалізації ризику переховування.
Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень то враховуючи наявність попередніх судимостей підозрюваного та відсутності доведеного законного джерела доходу, існує висока ймовірність реалізації такого ризику.
Ризик впливу на свідків не обґрунтований тому відхиляється.
З огляду на усе наведене вище, зважаючи що цілодобовий домашній арешт спроможний виключити реалізацію ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, а контроль з боку правоохоронних органів, в тому числі право застосування електронних заходів контролю, спроможний мінімізувати реалізацію ризику переховування, вважаю недоцільним застосовувати найважчий запобіжний захід.
Підозрюваний, хоча й просив надати йому можливість працювати, проте вказав на можливість застосування й цілодобового домашнього арешту.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити йому покидати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступний обов'язок - прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали встановити до 29.06.2024.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 03.05.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1