Справа № 331/1194/24
Провадження № 3/331/604/2024
22 березня 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ААБ № 282808 від 13.02.2024 року, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працевлаштованого начальником КП «ЕЛУАШ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 18828 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №282808 від 13.02.2024 року - 13.02.2024 року о 09-00 годин в м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, Олександрівський район, будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не виконав законну вимогу (припис) №35 від 02.02.2024 року посадової особи, уповноваженого підрозділу Національної поліції, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме не усунув ямко вість ( вибоїни) по вул. Глісерна,14 в м. Запоріжжя, чим порушив п. 3.1.1 ДСТУ 3587-22 р, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», Постанову КМУ №198 від 30.03.1994 року.
Дії особи у протоколах кваліфіковані за ст. 188-28 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання призначене на 22.03.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі.
Приймаючи до уваги положення ч.2 ст.268КУпАП щодо необов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.188-28 КУпАП, справа розглядалась за участю адвоката, який представляє інтереси ОСОБА_1 .
Так, в судовому засіданні адвокат Кальній Д.С. просив закрити провадження по справі у зв'язку з наступним.
Адвокат не заперечував факту того, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на посаді начальника КП «ЕЛУАШ», однак зазначив, що останній не є суб'єктом вказаного правопорушення. Відповідно до наказу №7 від 08.06.2023 року, начальником шляхово-експлуатаційної дільниці №3 (ШЕД-3) Олександрівського району, призначено ОСОБА_2 . Також наказом №65/1 від 08.06.2023 року на ОСОБА_2 , покладено обов'язки щодо належного утримання та ремонту доріг, які розташовані на території Олександрівського району, на підтвердження чого надав відповідні документи.
Окремо адвокат звернув увагу, що пункту ДСТУ, на який посилається особа, яка склала протокол, не існує.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справі.
Протокол є єдиною формалізованою підставою для подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення. З урахуванням положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Від того, наскільки грамотно він складений, залежить правильність розгляду справи по суті та обґрунтованість застосування стягнення. Для того, щоб протокол виконував свої функції, він повинен відповідати встановленим законодавством вимогам щодо його змісту та форми, дотримання яких є необхідною умовою його законності.
Стаття 18828 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо неусунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, суб'єктами правопорушення, передбаченого статтею 188-28 КУпАП можуть бути лише особи до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані правилами, нормами і стандартами. Також, важливим є встановлення законності вимог (приписів), невиконання яких ставиться у провину особі щодо якої вирішується питання про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Крім того, вимога, невиконання якої складає об'єктивну сторону правопорушення повинна бути конкретною, для того, щоб особа, якій вона адресована, мала реальну можливість її виконати.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Дослідивши матеріали справи, а також ті документи, на які посилається адвокат, суд вважає слушним твердження адвоката Кальнія Д.С. щодо суб'єкту вказаного правопорушення.
Так, відповідно до Наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу від 08.06.2023 року №7, ОСОБА_2 , начальника дільниці ШЕД-2 по Вознесенівському району м. Запоріжжя переведено на посаду начальника дільниці ШЕД-3 по Олександрівському району м. Запоріжжя. Також, відповідно до Наказу начальника КП «ЕЛУАШ» Д. Пархоменка, №65/1 від 08.06.2023 року, ОСОБА_2 призначено відповідальною особою за належне утримання та ремонт проїзних частин доріг вулиць, які розташовані на території Олександрівського району м. Запоріжжя
За таких обставин, оскільки суд не уповноважений виходити за межі протоколу про адміністративне правопорушення, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчинені правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
До того ж, дослідивши протокол, складений відносно ОСОБА_1 , суд не вбачає винної поведінки останнього, що могло б свідчити про умисні дії щодо невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії або бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Умисел, як правило, поділяється на прямий і непрямий.
У свою чергу, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Як зазначено, суб'єктивною стороною адміністративного правопорушення, має бути прямий умисел, або ж вчинення правопорушення з необережності, однак у будь якому випадку особа має або ж свідомо допускати настання шкідливих наслідків і бажати їх настання або ж легковажно розраховувати на їх відвернення.
Сам факт неналежного утримання доріг, який власне й зафіксований у протоколі, не утворює автоматично складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, так як має бути доведена і установлена вина особи, як ознака суб'єктивної сторони правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з журналом технічного огляду проїзних частин доріг по Олександрівському району м. Запоріжжя, начальником дільниці було зафіксовано наявність ямковості (вибоїн) за адресою АДРЕСА_2 , однак листом від 06.02.2024 року №134 начальника Управління патрульної поліції в Запорізькій області О. Борзенка було повідомлено про неможливість виконання припису про ліквідацію ямковості через відсутність видатків на надання послуг з поточного ремонту доріг Програмою комплексного благоустрою вулично-дорожньої мережі, міських територій та реалізації повноважень в сфері охоронної діяльності на 2023-2025 роки.
Таким чином, належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 18828 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, ОСОБА_1 у вчиненні дій, передбачених ст. 18828 КУпАП, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 8, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 9, 10, 18828, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 18828 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Д.М. Кольц