Справа № 229/1513/24
Провадження № 2/229/1017/2024
02 травня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Бочарової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківської міської військової адміністрації Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою, яку згодом було уточнено та остаточно просить: визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 82 років у місті Краматорськ, Краматорського району, Донецької області, тривалістю шість місяців з дня набуття чинності рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 82 років у місті Краматорськ, Краматорського району, Донецької області померла бабуся позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті бабусі відкрилась спадщина за заповітом у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Цей факт позивач підтверджує копію свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 виданого Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідний актовий запис № 84 від 20.01.2023 року. Раніше на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 24 березня 1997 року, ця квартира належала в рівних частках дідові позивача ОСОБА_3 , бабусі позивача ОСОБА_2 , тітки позивача ОСОБА_4 та її синові ОСОБА_5 . Дід позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 виданого Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області, відповідний актовий запис № 967 від 15.10.2016 року. Після смерті діда ОСОБА_3 , частину квартири АДРЕСА_1 прийняла у спадок бабуся позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за Законом НМО 835953, спадкова справа № 47/2017 зареєстровано в реєстрі за № 2736 від 30 травня 2017 року. 07.12 2021 року бабуся позивача ОСОБА_2 , звернувшись до нотаріуса склала заповіт, згідно з яким частину квартири АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності, а також все майно де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належало бабусі на день смерті, та на що вона мала право за законом заповіла позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Останнім часом бабуся ОСОБА_2 була зареєстрованою в АДРЕСА_2 . Про факт смерті бабусі позивач дізналась одразу. Вона займалась її похованням. Похована вона була на цвинтарі м. Краматорськ. До теперішнього часу, зі спливом 6-місячного терміну з моменту відкриття спадщини, позивач не прийняла спадщину, оскільки для її отримання не мала можливості у встановлений законом строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки існували на те поважні причини, а саме те, що: 24.02.2022 року, розпочалася збройна агресія російської федерації щодо України, тому питання прийняття спадщини в цей час не поставало. У позивача троє малолітніх дітей, яких вона виховує самостійно, вона не могла залишити їх у такий час самих, довіривши доглядати за ними стороннім особам, та не мала можливості приїхати з міста Краматорськ Донецької області, де вона на той час проживала, до міста Дружківки Краматорського району Донецької області. Окрім того, у червні 2023 року, позивач отримала у приватної нотаріальній конторі (державний нотаріус у той період часу вже виїхала за межі Краматорського нотаріального округу) усну консультацію по телефону, та роз'яснення, що строк для прийняття спадщини в умовах воєнного стану продовжено до 10 місяців, а також їй повідомили, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням нотаріальні дії, які до відновлення функціонування єдиних та державних реєстрів (зокрема, державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиного реєстру обтяжень рухомого майна, державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій) тимчасово вчинити неможливо. В лютому 2024 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу , але у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі їй було відмовлено тому що вона пропустила строк звернення до нотаріуса з відповідною заявою. Нотаріусом їй запропоновано звернутись до суду. Вважає, що позивачем цей строк пропущений з поважних причин.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги викладені в новій редакції позовної заяви від 11.04.2024 року підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач Дружківська міська військова адміністрація Донецької області про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Участь свого повноважного представника в судовому засіданні не забезпечили, клопотань або заяв про відкладення або розгляд справи без їх участі суду не надано.
На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
До відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст.ст.1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась після набрання ним чинності з 01 січня 2004 року, а також якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною 1 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1). Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ч.2). В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (ч.3).
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Віролюбівка, Костянтинівського району Донецької області є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_4 виданого 1 в/м Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області 18.10.2006 року (а.с.5-8).
Згідно свідоцтва про право власності на житло виданого 24.03.1997 року у м. Дружківка Міська рада посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 24.03.1997 року № 80, та зареєстрована в Бюро приватизації житла у реєстровій книзі за № 6849 (а.с.9).
ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 15.11.2016 року виданого Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 967 (а.с.12).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.05.2017 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Миросєді В.М. посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з однієї четвертої частки квартири номер АДРЕСА_1 , спадкова справа №47/2017, зареєстровано в реєстрі за № 2736 (а.с.11).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим повторно серія НОМЕР_1 від 14.02.2024 року виданого Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 20.01.2023 року складено відповідний актовий запис № 84 (а.с.13).
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 04.11.2021 року виданого Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 04.11.2021 року складено відповідний актовий запис № 4032 (а.с.14).
Як вбачається із заповіту від 07.12.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Гнатенко В.Л. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в присутності свідків, на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: належну їй на праві власності частину квартири номер сім жилого будинку номер двадцять, розташовану по АДРЕСА_4 , а також все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті та на що вона матиме право за законом заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 4077, 4078 (а.с.10).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину №76210707 від 14.03.2024 року наданої Другою краматорською державною нотаріальною конторою у Спадковому реєстрі відсутня інформація про реєстрацію спадкової справи та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину (а.с.28-31).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) №76210782 від 14.03.2024 року наданої Другою краматорською державною нотаріальною конторою у Спадковому реєстрі міститься інформація про заповіт номер у спадковому реєстрі 68797506, номер в реєстрі нотаріальних дій 4077, 4078 посвідчений 07.12.2021 року приватним нотаріусом Гнатенко В.Л., заповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 32-35).
Позивач не може реалізувати право на спадкування за заповітом у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку.
Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У відповідності до роз'яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як роз'яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв'язку із об'єктивними обставинами, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку, а саме оскільки не знав про смерть спадкодавця та про наявність заповіту.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.
Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, постановою Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - шість місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Дружківська міська військова адміністрація Донецької області, ЄДРПОУ 35783188, адреса місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 16.
Суддя