Справа № 736/100/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/380/24
Категорія - ч. 1 ст. 190 КК України Доповідач ОСОБА_2
02 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного 4 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024272150000002, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Корюківка, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, пенсіонера, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України,
Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 год.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 1135 грн. 92 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити ОСОБА_9 покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_9 на час ухвалення вироку досяг пенсійного віку, а отже, згідно положень ч. 3 ст. 56 КК України йому не можна призначати покарання у вигляді громадських робіт.
Суд першої інстанції встановив, 21 листопада 2023 року, близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_9 , знаходячись поряд із домоволодінням за місцем своєї реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 , з метою заволодіння чужим майном та звернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, умисно ввів в оману відносно своїх справжніх намірів раніше йому знайому ОСОБА_10 та під вигаданим приводом необхідності проведення ремонту попросив у останньої належний їй велосипед марки «Мінськ" з рамою відкритого типу, а ОСОБА_10 у свою чергу, будучи впевненою у доброчесних намірах ОСОБА_9 , передала останньому вказаний велосипед.
В подальшому, ОСОБА_9 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, близько 15 години 00 хвилин, 21 листопада 2023 року, здійснив демонтаж переднього та заднього коліс від рами вказаного велосипеду і сховав зазначені його частини у льосі та на території подвір'я домоволодіння за вказаною вище адресою.
Ринкова вартість бувшого у використанні велосипеду марки «Мінськ" з рамою відкритого типу, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/125-24/422-ТВ від 10 січня 2024 року становить 1800,00 грн. Своїми діями ОСОБА_9 спричинив ОСОБА_10 майнову шкоду на вказану суму.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в них підстав, думку адвоката ОСОБА_7 , який частково підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Доведеність вини та правильність правової кваліфікації скоєного ОСОБА_9 проступку ніким з учасників судового розгляду не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто вирок має ґрунтуватися на зібраних доказах, повністю та всебічно досліджених та правильно оцінених судом, а висновки про подію кримінального правопорушення, про винуватість або невинуватість обвинуваченого у вчиненні злочину та інші істотні питання, які виникли у кримінальному провадженні, мають з достовірністю випливати з матеріалів провадження.
Відносно доводів апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 3 статті 56 КК України встановлено, що громадські роботи не призначаються особам, які досягли пенсійного віку.
Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком, за наявності відповідного страхового стажу, після досягнення віку від 60 до 65 років.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
На час ухвалення оскаржуваного вироку обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже виповнилось 67 років, а тому він вважається особою пенсійного віку, тож положення ч. 3 ст. 56 КК України прямо забороняють застосовувати щодо нього покарання у вигляді громадських робіт. Оскільки суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскаржуваний вирок суду в цій частині підлягає зміні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, вважається неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Оскільки ОСОБА_9 є пенсіонером йому необхідно призначити покарання у виді штрафу.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду щодо ОСОБА_9 на підставі ст. 409 КПК України в частині призначеного покарання - зміні.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , у відповідності до статей 65-67 КК України, колегія суддів враховує враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального проступку, конкретні обставини його вчинення та відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, має постійне місце проживання, відсутність обтяжуючих обставин та наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття.
Колегія суддів також враховує і практику рішень Європейського суду з прав людини, де в справі Скополла проти Італії від 17 вересня 2009 року Високий суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Тому, колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в мінімальних межах у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн.
На думку колегії суддів, саме такий вид та розмір покарання, буде необхідним, справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року щодо ОСОБА_9 , в частині призначеного покарання - змінити.
Призначити ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 190 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн.
В решті вирок залишити без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3