Справа № 743/1123/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/311/24
Категорія - ч.4 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
30 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023270340001046 від 29.03.2023 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2024 року,
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт Замглай Чернігівського району Чернігівської області, з професійно-технічною освітою, офіційно не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покладено на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 3345 (три тисячі триста сорок п'ять) гривень 72 копійки процесуальних витрат на залучення експертів.
Питання щодо речових доказів вирішено у порядку ст. 100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що 21 березня 2023 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІX, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 №58/23, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження навісного замку вхідних дверей проник до укриття бойових позицій (бліндажу), розташованих у лісовому масиві на ґрунтовій дорозі між смт Замглай та АДРЕСА_2 , звідки викрав належну військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України металеву піч типу «буржуйка», вартістю 2750 грн. 00 коп., чим спричинив військовій часині НОМЕР_1 Збройних Сил України матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність об'єднану єдиним умислом, в цей же день близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІX, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 №58/23, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, через пошкоджені вхідні двері проник до укриття бойових позицій (бліндажу), що облаштовані у лісовому масиві на ґрунтовій дорозі між смт Замглай та АДРЕСА_2 , звідки викрав спальний мішок марки «Pinquin» сіро-фіолетового кольору вартістю 1670 грн. 00 коп., сокиру з дерев'яною ручкою вартістю 110 грн. 00 коп., лопату саперну марки «Fiskars» вартістю 550 грн. 00 коп. та комплект білизни для холодної погоди вартістю 923 грн. 36 коп., чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3253 грн. 36 коп., а також спальний мішок марки «Alpinter» темно-синього кольору вартістю 800 грн. 00 коп., штани утеплені польові зимові вартістю 1600 грн. 00 коп., чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 2400 грн. 00 коп.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини, кваліфікацію його дій, просив змінити вирок суду першої інстанції та пом'якшити покарання, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, а саме три роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, в іншій частині залишити вирок без змін.
Послався на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, у зв'язку з чим вирок підлягає зміні.
Вказує, що місцевий суд не в повній мірі враховував наявні обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, готовність відшкодувати шкоду потерпілим, наявність постійного місця проживання та вибачення перед потерпілими, та не призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
На апеляційну скаргу захисника прокурором подані заперечення, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вироку місцевого суду щодо ОСОБА_8 без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав, думку прокурора, котрий просив залишити вирок місцевого суду без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, суд першої інстанції обґрунтував дослідженими в порядку, передбаченому статтею 349 КПК України, доказами, що не оспорюються в апеляційній скарзі.
Враховуючи, що фактичні обставини справи, як і кваліфікація дій обвинуваченого, ніким не оспорювалися і докази щодо них, на підставі статті 349 КПК України, не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому, то воно визначене судом з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних щодо особи обвинуваченого, наявності обставин, які пом'якшують покарання та відсутності обставин, які обтяжують покарання.
Вказаний висновок узгоджується з нормами ст. 65 КК України, в якій зазначено, що суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд повинен виходити із класифікації злочинів, критерії якої передбачені ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.
Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, місцевий суд вірно врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, за місцем проживання характеризується незадовільно, протягом 2022 року двічі притягався Чернігівським РУП ГУНП в Чернігівській області до адміністративної відповідальності, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. а також наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , у зв'язку з чим призначив покарання у мінімальному розмірі за санкцією ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.
Крім того, ОСОБА_8 хоча в силу ст. 89 КК України і вважається не судимим, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, та знову вчинив нові умисні, корисливі злочини, ніде не працює, характеризується за місцем мешкання негативно, згідно досудової доповіді, складеної 26.12.2023 Чернігівським РС №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_8 оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, його виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе.
Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, їх кількість, особу винного та інші обставини справи, місцевий суд вірно прийшов до висновку про наявність підстав для застосування ст. 75 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 3 роки, з чим погоджується колегія суддів.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку у зв'язку з суворістю призначеного покарання, як про те зазначено в апеляційній скарзі, оскільки ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та наявність обставин, що пом'якшують покарання місцевим судом враховані і підстав для застосування ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного ОСОБА_8 покарання, також не вбачає.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
Керуючись ст., ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2024 щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4