02 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/8534/24
Провадження № 11-сс/4820/203/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року у кримінальному провадженні №12023240000000305 від 06 червня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023240000000305, внесеному до ЄРДР 06 червня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме вимоги ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними» та ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу психотропних речовин, обіг яких заборонено, включених до списку 2 таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», на території України без передбаченого Законом дозволу забороняється, достовірно знаючи, що PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, маючи корисливий мотив, направлений на незаконний збут PVP, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, незаконно збував особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, у невстановлений в ході досудового розслідування час, місці, спосіб та особи, але не пізніше 28.08.2023, незаконно придбав 0,085г речовини у вигляді кристалів світло-жовтого кольору, що у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,049г, обіг якої заборонено та незаконно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою подальшого збуту до 28.08.2023.
В подальшому, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання прибутку близько 17.49 год., перебуваючи у дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув, з рук у руки 0,085г речовини у вигляді кристалів світло-жовтого кольору, що у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,049г, обіг якої заборонено, у прозорому пакетику з полімерного матеріалу з пазловою застібкою, особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , за грошові кошти в сумі 400 грн., досягнувши при цьому раніше поставленої мети.
Окрім цього, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, у невстановлений в ході досудового розслідування час, місці, спосіб та особи, але не пізніше 11.04.2024, незаконно повторно придбав 0,196г кристалічної речовини білого кольору, що у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,1735г, обіг якої заборонено та незаконно повторно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою подальшого збуту до 11.04.2023.
В подальшому, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання прибутку близько 16.00 год. перебуваючи поряд із приміщенням Хмельницького закладу дошкільної освіти № 32 «Росинка», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , умисно, з корисливих мотивів, незаконно, повторно збув, з рук у руки 0,196г кристалічної речовини білого кольору, що у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,1735г, обіг якої заборонено, у прозорому пакетику з полімерного матеріалу, особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , за грошові кошти в сумі 400 грн., досягнувши при цьому раніше поставленої мети.
Також, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, у невстановлений в ході досудового розслідування час, місці, спосіб та особи, але не пізніше 18.04.2024, незаконно повторно придбав речовини у вигляді кристалів білого кольору ззовні схожу на особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, та незаконно повторно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою подальшого збуту до 18.04.2023.
В подальшому, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання прибутку близько 09 год. 53 хв., перебуваючи поряд із багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 , умисно, з корисливих мотивів, незаконно, повторно збув, з рук у руки речовину у вигляді кристалів білого кольору, ззовні схожу на особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, у прозорому пакетику з полімерного матеріалу, особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , за грошові кошти в сумі 400 грн., досягнувши при цьому раніше поставленої мети.
Окрім того, ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, у невстановлений в ході досудового розслідування час, місці, спосіб та особи, але не пізніше 22.04.2024, незаконно повторно придбав речовини у вигляді кристалів білого кольору ззовні схожу на особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, та незаконно повторно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою подальшого збуту до 22.04.2023.
В подальшому, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання прибутку близько 09 год 53 хв, перебуваючи поряд із багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 , умисно, з корисливих мотивів, незаконно, повторно збув, з рук у руки речовину у вигляді кристалів білого кольору, ззовні схожу на особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, у прозорому пакетику з полімерного матеріалу, особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , за грошові кошти в сумі 400 грн., досягнувши при цьому раніше поставленої мети.
Відповідно до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця І Список № 2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
22 квітня 2024 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22 квітня 2024 року о 18 год. 05 хв. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
За вказаним кримінальним провадженням 23 квітня 2024 року старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, капітан поліції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором відділу окружної прокуратури міста Хмельницького, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який є тяжкими злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме можепереховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити займатись злочинною діяльністю.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 19 червня 2024 року включно із визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішення слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 24.04.2024 скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованою за ним адресою проживання.
На переконання захисту, ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на те, що тяжкість можливого покарання у випадку визнання в подальшому особи винною, не може бути єдиною і основною підставою для застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з чим вважає, що слідчим суддею при аналізі наявності/відсутності ризику переховування від слідства і суду не було в повній мірі враховано, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, де і зареєстрований ( АДРЕСА_1 ), де проживає зі своєю матір'ю похилого віку. Крім того, в судовому засідання ОСОБА_7 повідомив, що має малолітню доньку - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також під час розгляду справи в суді, підозрюваний ОСОБА_7 запевнив суд, що буде прибувати на всі виклики слідчого та суду, не має жодних намірів переховуватися. Таким чином, ОСОБА_7 по місцю свого постійного проживання має міцні соціальні зв'язки - родину.
Крім того, в Україні у зв'язку із повномасштабними військовими діями по всій території запроваджено військовий стан, встановлено блокпости, посилено працюють військові, прикордонники, поліція, що становить додаткові гарантії щодо неможливості покинути територію України.
Також вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні не підтверджено жодними доказами, є лише припущенням слідчого та прокурора, оскільки свідок по справі є залегендованою особою зі зміненими анкетними даними. При цьому суд міг обмежити підозрюваного у спілкуванні зі свідками, а саме покласти на нього зобов'язання: утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею.
Щодо ризику продовження злочинної діяльності, то цей ризик не підтверджено доказами по справі, а є припущенням слідчого.
Наголошує, що слідчим, прокурором не було доведено, що більш м'який запобіжний захід не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 . Органу досудового розслідування відомо про постійне місце проживання підозрюваного, що дає об'єктивну можливість встановлення належного контролю за процесуальною поведінкою ОСОБА_7 за місцем його проживання.
Такий запобіжний захід спроможний забезпечити баланс між правами підозрюваного та покладеними на нього процесуальними обов'язками та в повній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги, просили застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід - у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи дані про його особу, що він має постійне місце проживання, де проживає разом з матір'ю, яка часто хворіє, має доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто міцні соціальні зв'язки. Крім того, просили врахувати позитивну характеристику ОСОБА_7 за місцем проживання та його стан здоров'я.
Прокурор не визнав апеляційних вимог, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, зазначивши, що підозра є обґрунтованою, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує слідчий в клопотанні, тому обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не буде запобігати наявним ризикам та не забезпечить виконання ним покладених обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, ознайомившись з судовим матеріалом та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог частини 1 статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
В апеляційній скарзі захисник оскаржує наявність ризиків для застосування щодо ОСОБА_7 саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також вказує, що тяжкість можливого покарання у випадку визнання в подальшому особи винною, не може бути єдиною і основною підставою для застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити вище перелічені дії.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .
Так, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , відповідно до вимог статей 193, 194 КПК України вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого та додані до клопотання докази, і дійшов вмотивованого висновку, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать як про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, а також підтверджують існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу, зазначених слідчим в клопотанні.
У колегії суддів не виникає сумнівів щодо висновків слідчого судді про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з боку органу досудового розслідування, оскільки існує інформація, що він міг вчинити інкриміноване правопорушення, про що свідчать матеріали кримінального провадження, додані до клопотання слідчого,обґрунтованість підозри доведена прокурором під час розгляду клопотання та проаналізована слідчим суддею, що також не оскаржується стороною захисту.
Стосовно існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то приймаючи рішення за клопотанням слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а саме у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, обставин, передбачених ст.178 КК України, даних про особу підозрюваного, соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, дійшов висновку, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_7 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчинені тяжкого злочину та зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а тому цей ризик є достатньо високим;
- незаконно впливати на свідка у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце його перебування, проживання, роботи та проведення дозвілля з метою зміни показань на свою користь, що в подальшому призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні; кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, це дозволить підозрюваному, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, зможе шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду;
- вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити займатись злочинною діяльністю, оскільки останній підозрюється у вчиненні декількох тяжких умисних злочинів, під час досудового розслідування задокументовано декілька епізодів протиправної діяльності, пов'язаної зі збутом наркотичних засобів.
Окрім цього, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків не має, постійного джерела доходів не має, а корисливий мотив злочину, вказує на те, що для отримання матеріальних засобів на існування ОСОБА_7 може здійснювати у протиправний спосіб.
Також колегія суддів враховує, що підозрюваний ОСОБА_7 маючи незняту та непогашену судимість за ч.1 ст.309 КК України, обґрунтовано підозрюється за вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Таким чином, ухвалюючи рішення про задоволення клопотання слідчого щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив, що досудовим розслідуванням доведена наявність як обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, так і ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до практики ЄСПЛ, у рішеннях по справах «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року, та «Александр Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року, Суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, а врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З урахуванням наведених обставин, вимог статті 178 КПК України, колегія суддів вважає, що через суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винним, є обґрунтовані підстави вважати, що існують не абстрактні, а конкретні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, підозрюваний має реальну можливість здійснити ці дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні , з метою схиляння до дачі ними показань на свою користь або відмови від дачі показань, продовжити займатися протиправною діяльністю, а тому неможливо застосувати менш суворий запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання наявним ризикам.
З огляду на наведене, у колегії суддів є достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які визнані слідчим суддею доведеними.
Посилання сторони захисту на те, що слідчим суддею не було взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, проживає зі своєю матір'ю похилого віку, має малолітню доньку - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запевнив суд, що буде прибувати на всі виклики слідчого та суду, не має жодних намірів переховуватися та має родину, до уваги не беруться, оскільки були враховані та зазначені в рішенні слідчого судді, окрім цього, вищенаведені обставини, на які посилається захисник, а саме дані про особу підозрюваного, не є безумовними підставами для зміни запобіжного заходу та обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки не спростовують та не зменшують наявних ризиків.
Доводи апелянта про неможливість впливу на свідка, на думку колегії суддів є неспроможними, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідок) ще не допитаний, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, це дозволить підозрюваному, який обізнаний про місце його перебування, проживання, роботи та проведення дозвілля, чинити тиск та/або будь-яким іншим чином вплинути на цю особу з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження.
Що стосується доводів захисника підозрюваного ОСОБА_7 стосовно того, що останній не має на меті наміру ухилитися від досудового слідства та суду, колегія суддів зазначає наступне.
Слідчим суддею вірно зазначено, що чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв'язків, що дає йому можливість з метою переховування безперешкодно покинути територію Хмельницької області. Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 , на даний час офіційно не працює та відповідно не має постійного джерела надходження грошових коштів для особистого забезпечення.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності обґрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, спростовуються матеріалами кримінального провадження. Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційної інстанції розглядалась можливість обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу, однак з огляду на сукупність наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, застосування до підозрюваного іншого, менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки.
За таких обставин, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які знайшли підтвердження як під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість застосування слідчим суддею до ОСОБА_7 найбільш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Викладене в свою чергу, унеможливлює задоволення апеляційних вимог захисника підозрюваного про обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, не встановлені стримуючі чинники, які б дійсно могли у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від можливого покарання, незаконного впливу на свідка з метою покращення свого становища, продовжити займатися протиправною діяльністю з метою отримання грошової винагороди.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 і виключити ризики, пов'язані зі звільненням з-під варти.
Крім того, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначив заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечити належну процесуальну поведінку.
З урахуванням наданих матеріалів справи і встановленого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави стосовно ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а висновок про неможливість застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, правильним, обмеження його права на свободу у цьому випадку є виправданим і необхідним, через неможливість у жодний інший спосіб запобігти втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні вимоги сторони захисту є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 червня 2024 року із визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3