Справа № 606/1908/23Головуючий у 1-й інстанції Марціцка І.Б.
Провадження № 22-ц/817/541/24 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
про повернення апеляційної скарги
02 травня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Саламандик Андрій Іванович на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Саламандик А.І. подав апеляційну скаргу на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2023 року.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, апеляційна скарга залишена без руху для сплати судового збору в розмірі 1610,40 грн.
Роз'яснено, що у випадку несплати в зазначений строк судового збору та неподання до апеляційного суду оригіналу квитанції, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала суду про залишення без руху разом із супровідним листом була надіслана судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 на адресу, зазначену в апеляційній скарзі та його представнику адвокату Саламандику А.І. до електронного кабінету.
Пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з частиною сьомою статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд у постанові від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) зазначив: «...якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення».
Станом на 02 травня 2024 року вимоги ухвали без руху не виконано, судовий збір не сплачено, клопотань або заяв про продовження строку виконання ухвали без руху суду не подано.
У відповідності до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 7 статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно зі ст.ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ст.ст.185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Як встановлено судом, копія ухвали Тернопільського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року була отримана адвокатом Саламандиком 22 квітня 2024 року.
Копія ухвали Тернопільського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, яка була відправлена ОСОБА_1 , повернулась до суду з відміткою про причини невручення на поштовому відправленні "адресат відсутній за вказаною адресою", вважається врученою останньому 25 квітня 2024 року (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання, вказаним у аційній скарзі).
Отже, у встановлений десятиденний строк, вимоги ухвали суду не виконано, на теперішній час недоліки скарги не усунуто.
За таких обставин апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути її скаржнику.
Одночасно суд має роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-
У X В А Л И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Саламандик Андрій Іванович на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14 березня 2024 року вважати неподаною та повернути її скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
О.З. Костів