Номер провадження: 33/813/986/24
Номер справи місцевого суду: 521/5201/23
Головуючий у першій інстанції Черевко С. П.
Доповідач Копіца О. В.
29.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Стоянової Л.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Тімчинської К.С., представника Одеської митниці Кептене Д.А., розглянувши клопотання захисника Тімчинської К.С. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського райсуду м. Одеси від 16.05.2023 про накладення на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) стягнення за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України
установив:
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накладено на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «RENAULT LAGUNA», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - LT (Литва).
Не погодившись із зазначеною постановою суду, 29.01.2024 адвокатом Тімчинською К.С. в інтересах ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку було подано апеляційну скаргу, яка постановою Одеського апеляційного суду від 16.02.2024 була повернута у зв'язку із недолученням адвокатом до скарги, всупереч вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП, витягу з договору про надання правової допомоги на підтвердження повноважень на здійснення захисту інтересів ОСОБА_3 (а.с. 48-49).
В подальшому, 27.02.2024 захисник ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку повторно звернулась із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне тлумачення норм матеріального права, просить постанову суду змінити та визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.
Окрім того, в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 також порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду 1-ої інстанції як пропущеного із поважних причин, зокрема, у зв'язку із тим, що копія повного тексту судового рішення не була направлена ОСОБА_5 , який є іноземцем, попереднім адвокатом, під час ознайомлення із матеріалами справи, йому було повідомлено, що він нічим допомогти не може, внаслідок чого ОСОБА_6 повторно було укладено угоду про надання правової допомоги лише 15.01.2024, після чого захисник ознайомилась із матеріалами справи лише 19.01.2024 та подала скаргу 29.01.2024, яка була повернута постановою Одеського апеляційного суду від 16.02.2024.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 та його захисник Тімчинська К.С. вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підтримали та просили його задовольнити, натомість, представник Одеської митниці Кептене Д.А. заперечував проти його задоволення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши доводи клопотання та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Положення ст. 487 Митного кодексу України (надалі - МК України) передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з 5 ст. 529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Разом із тим, відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Право на доступ до суду апеляційної інстанції для оскарження судового рішення є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду 1-ої інстанції.
При розгляді зазначеної справи у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
В рішенні ЄСПЛ від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні ЄСПЛ зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 особисто був присунім під час розгляду судом 1-ої інстанції справи про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та, як наслідок, під час проголошення оскаржуваної постанови від 16.05.2023 (а.с. 21-24).
При цьому, під час проголошення зазначеної постанови суд роз'яснив ОСОБА_5 порядок та строки оскарження судового рішення.
04.12.2023 захисником Пасс К.М. в інтересах ОСОБА_3 було подано до суду 1-ої інстанції заяву про ознайомлення із матеріалами справи, з якими остання ознайомилась 06.12.2023, відповідно до її особистої розписки (а.с. 27-28).
В подальшому, 15.01.2024 до суду 1-ої інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника Тімчинської К.С. в інтересах ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами справи, яке містить особисту розписку захисника про ознайомлення з матеріалами 19.01.2024 (а.с. 31-32).
Відтак, не зважаючи на те, що ОСОБА_5 було достеменно відомо про факт винесення стосовно нього постанови Малиновського райсуду м. Одеси від 16.05.2023, останній своєчасно не скористався своїм правом на отримання правової допомоги та не звернувся до адвоката для захисту своїх прав та інтересів, натомість, договір про надання правової допомоги із адвокатом Пасс К.М. уклав лише 30.11.2023 (а.с. 29), тобто поза межами встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Після ознайомлення захисником ОСОБА_8 06.12.2023 із матеріалами справи та, вочевидь, зі змістом оскаржуваної постанови Малиновського райсуду м. Одеси від 16.05.2023, якою на ОСОБА_3 було накладено стягнення за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, ні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_7 , ні його захисник не реалізували своє право на апеляційне оскарження постанови суду в передбачений вимогами закону, зокрема, ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції констатує, що ОСОБА_7 та його захисник, знаючи про існування вищезгаданої постанови суду 1-ої інстанції, протягом тривалого часу не проявляли в даному випадку належної процесуальної поведінки та не здійснювали спроб оскарження судового рішення.
Водночас заслуговують на увагу та відповідають дійсності посилання захисника Тімчинської К.С. на те, що копія повного тексту оскаржуваного судового рішення ОСОБА_5 , всупереч вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП, не направлялась.
Разом із тим, ОСОБА_7 , знаючи про існування стосовно нього оскаржуваної постанови суду ще під час її винесення 16.05.2023, а також під час першого звернення його захисника Пасс К.М. до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами справи 06.12.2023, користуючись правовою допомогою захисника ОСОБА_8 , який є фахівцем в галузі права та вочевидь обізнаний щодо строків апеляційного оскарження постанови суду, вперше звернувся до суду 1-ої інстанції через іншого захисника - ОСОБА_4 із апеляційною скаргою лише 29.01.2024, тобто із значним пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП 10-денного строку на її подання.
Твердження захисника Тімчинської К.С. з приводу введення ОСОБА_3 в оману попереднім адвокатом стосовно неможливості оскарження постанови суду не підтверджуються жодними доказами, є особистими припущеннями захисника, внаслідок чого не приймаються до уваги апеляційним судом в якості поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження, натомість, суд апеляційної інстанції вважає, що у ОСОБА_3 було достатньо часу з моменту прийняття постанови на звернення за правовою допомогою та подання апеляційної скарги, проте він зазначеною можливістю не скористався.
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду захисник Тімчинська К.С. в своєму клопотанні не зазначила та апеляційному суду не повідомила.
За встановлених обставин апеляційний суд доходить висновку про те, що захисником Тімчинською К.С. не було наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського райсуду м. Одеси від 16.05.2023, тому підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги немає та апеляційна скарга разом із доданими матеріалами підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.ст. 7, 280, 294 КУпАП, ст. 529 МК України, апеляційний суд
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Тімчинської К.С., в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського райсуду м. Одеси від 16.05.2023 про накладення на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) стягнення за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
Апеляційну скаргу разом із доданими матеріалами повернути апелянту - захиснику Тімчинській К.С.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца