01.05.24
33/812/222/24
01 травня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Куценко О.В.,
за участю секретаря Козленко Ю.В.,
потерпілої ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.03.2024 року, якою щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД номер №359979 від 16 березня 2024 року, 16 березня 2024 року приблизно о 10:00 годині в місті Вознесенську Миколаївської області в басейні «Водограй», котрий розташований за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_2 висловлювалася словами нецензурної лайки в бік громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра працює тренером даної комунальної установи.
Постановою суду провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
На думку апелянта, суд прийняв незаконне та несправедливе рішення.
Зазначає, що суд дійшов невірного висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Наполягає на тому, що оскільки ОСОБА_2 висловлювалася стосовно неї нецензурною лайкою, в присутності дітей, які тренувались в басейні « Водограй» та їх батьків, в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Вважає, що є надмірним формалізмом зазначене судом в рішенні, що так як ОСОБА_2 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД номер №359979 від 16 березня 2024 року не інкриміноване порушення громадського порядку, то провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Стверджує, що суд першої інстанції не вивчив належним чином матеріали справи, не дав належної оцінки доказам, не встановив очевидних фактів під час розгляду справи в суді, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП в діях ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП вказаних вимог закону не дотримався в повній мірі.
Зокрема, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та закрив провадження у справі , ненавівши належних та мотивованих доводів.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст. 251 КУпАП регламентують, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність, встановлена ст. 173 КУпАП настає за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто вчинення нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - є місце його вчинення, до якого законодавець відніс громадські місця. Поняття «громадські місця» визначено у Законі України від 22 вересня 2005 року №2899 - ІV “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Статтею першого даного Закону визначено, що громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства, полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі та характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності, характеризується порушенням громадського порядку та має бути вчинено в громадському місці, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Повторно дослідивши всі обставини справи, суд апеляційної інстанції встановив, що 16 березня 2024 року близько 10:00 години в місті Вознесенську Миколаївської області в басейні «Водограй», котрий розташований за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_2 висловлювалася словами нецензурної лайки в бік громадянки ОСОБА_1 , котра працює тренером даної комунальної установи. В цей час в басейні перебували інші особи, а саме неповнолітні діти, яких тренувала ОСОБА_1 та їх батьки, в присутності яких ОСОБА_2 вчиняла свої дії.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи в громадському місці, висловлювалась нецензурною лайкою на адресу потерпілої в присутності інших громадян, чим порушила громадський порядок і в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Така винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД номер №359979 від 16 березня 2024 року, відповідно до змісту якого 16 березня 2024 року приблизно о 10:00 годині в місті Вознесенську Миколаївської області в басейні «Водограй», громадянка ОСОБА_2 висловлювалася словами нецензурної лайки в бік громадянки ОСОБА_1 , котра працює тренером даної комунальної установи.
Крім того, вчинення цього правопорушення підтверджується заявою ОСОБА_1 на ім'я начальника Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 16.03.2024р., її письмовими поясненнями про те, що за вказаних у протоколі обставин ОСОБА_2 ображала її нецензурними словами в присутності дітей та їх батьків ( а.с.п.2), письмовими поясненнями свідків.( а.с.п.4-5)
Апеляційним судом були безпосередньо допитані свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД за №359979, що відбулися 16.03.2024р., зокрема, що громадянка ОСОБА_2 , перебуваючи в громадському місці, а саме в басейні «Водограй», порушуючи громадський порядок в присутності дітей, які тренувались в басейні та їх батьків, висловлювалася словами нецензурної лайки в бік громадянки ОСОБА_1 та через таку її поведінку була викликана поліція.
Недовіряти або сумніватись в правдивості показів цих свідків у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Відтак, апеляційний суд пояснення ОСОБА_2 щодо невизнання своєї винуватості не приймає до уваги, оскільки вони є неаргументованими та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які б вказували, що ОСОБА_2 вчинила дрібне хуліганство, а складений відносно неї протокол можна вважати належним доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про закриття провадження щодо ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
При накладенні стягнення суд, дотримуючись положень ст. 33-35 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, особу ОСОБА_2 , яка раніше не притягалась до адміністративної відповідальності, вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ст. 173 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.03.2024 року, якою провадження щодо ОСОБА_2 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - скасувати, постановивши нову.
Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятьдесят одну) грн. 00 коп.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Куценко О.В.