30 квітня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , що діє в інтересах особи, на майно якої накладений арешт, ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.03.2024 року, якою накладено арешт на автомобіль марки "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 на автомобіль марки "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_1 , в кримінальному провадженні №12024153040000042 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
представник власника майна: адвокат ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції)
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту шляхом заборони користуватися транспортним засобом "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_1 в кримінальному провадженні №12024153040000042 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Задоволено клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні №12024153040000042 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України. Накладено арешт на автомобіль марки "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серія НОМЕР_1 .
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою.
Зазначає, що враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов передчасного висновку про обмеження права володільця майна на користування арештованим майном.
На думку апелянта, передача автомобіля на відповідальне зберігання із збереженням заборони на розпорядження ним в будь-який спосіб, не призведе до втрати речового доказу та буде сприяти його збереженню в належному стані. Одночасно, таке пом'якшення арешту буде забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та вимогами охорони фундаментальних прав власника майна.
Також апелянт зазначає, що заарештований автомобіль ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем, використовується для потреб ЗСУ.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До суду надійшло клопотання в якому прокурор просив накласти арешт на автомобіль марки "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серія НОМЕР_1 , в кримінальному провадженні №12024153040000042 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Клопотання мотивоване необхідністю збереження вказаного майна, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження як речового доказу по кримінальному провадженню, а також необхідністю проведення ряду експертиз.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вказав, що вищезазначений автомобіль та свідоцтво про реєстрацію т/з є речовими доказами, а отже арешт цього майна потрібний для забезпечення схоронності стану вищезазначеного автомобіля для цілей кримінального судочинства.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, які передбачені ст. 2 КПК України, своєчасне застосування якого може запобігти негативним наслідкам при розслідуванні злочинів.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.
Зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався в повній мірі.
Як убачається з матеріалів провадження підрозділом дізнання ВП №2 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024153040000042 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12024153040000042 від 23.02.2024, було направлено до Ленінського районного суду м. Миколаєва клопотання, в якому він просив накласти арешт на автомобіль марки "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу, оскільки вказаний автомобіль 23.02.2024 року приблизно о 11:30 було зупинено співробітниками УПП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське Шосе, 1, під керуванням ОСОБА_6 , і він мав ознаки підроблення номеру кузова.
Прокурор обґрунтовував своє клопотання тим, що автомобіль марки "Volkswagen Golf" та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу є речовими доказами і з метою їх збереження та збереження їх істотних ознак і властивостей, до проведення судових експертиз, необхідно застосувати один із заходів забезпечення кримінального провадження, а саме, арешт цього майна.
Розглядаючи в порядку ст. ст. 170-173 КПК України клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен в тому числі враховувати наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Ці вимоги закону спрямовані на те, щоб арешт майна не привів до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку, що оскільки в судовому засіданні була встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024153040000042 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, та що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення речових доказів по вказаному кримінальному провадженню, то з метою забезпечення збереження цього майна необхідно накласти на нього арешт.
Матеріали кримінального провадження підтверджують, що арештоване майно може бути використане як доказ у цьому кримінальному провадженні, про що зазначено у клопотанні прокурора.
Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, з метою збереження речових доказів.
За такого, доводи апелянта що слідчий суддя дійшов передчасного висновку про обмеження права власника майна на користування арештованим майном, не є слушними.
З урахуванням викладеного вище, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, про що просить апелянт.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , що діє в інтересах особи, на майно якої накладений арешт, ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.03.2024 року, якою накладено арешт на автомобіль марки "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 на автомобіль марки "Volkswagen Golf", р.н. НОМЕР_1 , в кримінальному провадженні №12024153040000042 від 23.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: