Справа № 461/10666/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/499/24 Доповідач: ОСОБА_2
02 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові, апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29.03.2024 року у об'єднаному кримінальному провадженні №12023140000001202 від 28.11.2023 року, про відмову у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - адвоката ОСОБА_9 , ОСОБА_10
встановила:
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором не доведено наявність підстав, передбачених статтями 177, 193 КПК України, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На дану ухвалу слідчого судді прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу; постановити нову ухвалу якою до підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його у Львівській установі виконання покарань №19. Розгляд клопотання проводити у відповідності до положень ч. 6 ст. 193 КПК України, а саме без участі підозрюваного ОСОБА_8 у зв'язку із оголошенням останнього в міжнародний розшук.
Свої апеляційні вимоги апелянт мотивує тим, що вважає ухвалу слідчого судді від 29.03.2024 про відмову в задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є незаконною, у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили суду прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Зазначає, що розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу, судом не враховано, що після повідомлення останнього про підозру у вчиненому злочину, ОСОБА_8 ухилявся від органу досудового розслідування та суду, що в свою чергу унеможливило обрання йому запобіжного заходу, та як наслідок посприяло тому, що останній з 02.02.2024 уникає відповідальності за інкриміноване йому тяжке кримінальне правопорушення. Судом під час розгляду клопотання безпідставно не враховано положення ч. 6 ст. 193 КПК України щодо розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Зазначає, що в ході розгляду клопотання, слідчому судді надано постанову слідчого про оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у міжнародний розшук, відтак вважає, що суд в такому випадку повинен був розглянути згадане клопотання без участі підозрюваного та з урахуванням викладених мотивів прийти до переконання щодо обґрунтованості такого клопотання та обрати розшукуваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Звертає увагу, що чинний КПК України не містить поняття «міжнародний розшук», а також не визначає порядку його оголошення в міжнародний розшук. Разом з тим, діє Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України 17.08.2020, яка визначає, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу.
Водночас, відповідно до вимог п. 8 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575 у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких підозрюваного оголошено в розшук, у разі наявності достатніх підстав вважати, що особа може переховуватися за межами України, слідчий відповідно до законодавства вирішує питання про оголошення особи в міжнародний розшук. Після оголошення підозрюваного у міжнародний розшук відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, вважає, що ухвала слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29.03.2024 є необ'єктивною, необгрунтованою та такою, що суперечить положенням ч. 6 ст. 193 КПК України.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, доводи захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.
При цьому частиною 6 статті 193 КПК України встановлений особливий порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук.
Так, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з матеріалами клопотання, слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №12023140000001202 від 28.11.2023 в межах якого ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
02.02.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Львова, українцю, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Крім цього, 02.02.2024, ОСОБА_8 , скеровано поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» повістку про виклик до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій у статусі підозрюваного на 06.02.2024 о 14:00 год, та аналогічну вказану повістка була вручена голові ОСББ «Зубрівська-32», однак підозрюваний у вказану дату та час не з'явився, поважних причин неприбуття не повідомив.
08.02.2024 до СУ ГУ НП у Львівській області з УСР у Львівській області ДСР НП України надійшла інформація про те, що 29.12.2023 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхав за межі України через міжнародний пункт пропуску «Шегині» в напрямку Польщі, тобто покинув територію України та не повернувся.
08.02.2024 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова надано дозвіл на затримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
15.02.2024 вищевказане кримінальне провадження зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв'язку із оголошенням в розшук підозрюваного ОСОБА_8
20.02.2024 за дорученням слідчого, працівниками УСР у Львівській області ДСР НП України, розпочато оперативну розшукову-справу категорії «Розшук».
27.02.2024 слідчим скеровано запит до Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України та 14.03.2024 отримано відповідь, відповідно до якої встановлено, що 29.12.2023 о 01:02 годині, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнув державний кордон України на пункті перетину ОСОБА_11 та по даний час не повернувся.
22.03.2024 за результатом вищевказаної інформації слідчим прийнято рішення у формі постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у міжнародний розшук.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5, міжнародне співробітництво правоохоронних органів України з органами Інтерполу, національними центральними бюро іноземних держав, компетентними органами іноземних держав та міжнародними установами з використанням інформаційної системи Інтерполу здійснюється з питань та у формах, визначених правилами Інтерполу.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції цілями міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу є, зокрема, установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції).
Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції передбачено, що використання інформаційної системи Інтерполу правоохоронними органами України здійснюється відповідно до встановленого цією Інструкцією порядку у формі надсилання запиту/звернення до уповноваженого підрозділу або у формі прямого доступу.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції уповноважений підрозділ на підставі отриманого від правоохоронного органу України запиту/звернення забезпечує використання інформаційної системи Інтерполу шляхом надсилання запиту про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу відповідного оповіщення.
З вказаних положень убачається, що залежно від мети розшуку оповіщенню надається колір, зокрема, Червоне та Синє оповіщення.
Пунктом 1 розділу IV Інструкції передбачено, що публікація Червоного оповіщення запитується, зокрема, за таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України.
Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також інформацію та документи, зокрема, завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Синього оповіщення щодо осіб, які становлять інтерес для правоохоронних органів України в рамках кримінальних проваджень та/або оперативно-розшукових справ, з метою: отримання інформації про особу; встановлення місцезнаходження особи; ідентифікації особи.
Публікація Синього оповіщення запитується за сукупності таких умов: особа, щодо якої запитується публікація оповіщення, була засуджена чи притягалася до кримінальної відповідальності або вона є підозрюваним, обвинуваченим, свідком чи потерпілим у кримінальному провадженні; є потреба отримання додаткової інформації про можливе злочинне минуле особи, установленні її місцезнаходження або ідентифікації, здобуття інших відомостей у рамках кримінального провадження чи оперативно-розшукової справи.
Тобто зміст вказаних положень законодавства свідчить, що з моменту внесення до бази даних Інтерполу будь-якого оповіщення, передбаченого пунктом 5 розділу ІІ Інструкції, зокрема Синього, особа є такою, що оголошена у міжнародний розшук.
Отже, положення Інструкції свідчать про множинність інструментів міжнародного розшуку і не обмежують такі можливості винятково публікацією Червоного оповіщення.
Колегія суддів наголошує, що міжнародний розшук включає комплекс розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів компетентних органів держави-ініціатора розшуку та органів запитуваних зарубіжних країн, спрямованих не лише на затримання, арешт, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) певної особи в Україну, а й, зокрема, отримання інформації про неї, встановлення її місцезнаходження чи ідентифікації.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя правильно зазначив, що звертаючись із клопотанням про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав його оголошення в міжнародний розшук, слідчий не надав будь-яких даних щодо його фактичного оголошення в міжнародний розшук.
У матеріалах клопотання слідчого немає жодних даних щодо виконання постанови слідчого від 22 березня 2024 року про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_8 .. Зокрема про направлення цієї постанови до відповідного департаменту (відділу) міжнародного співробітництва Національної поліції України, здійснення відповідного запиту до Генерального секретаріату чи Національного центрального бюро Інтерполу тощо.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що одне лише формальне прийняття слідчим постанови про оголошення міжнародного розшуку особи без реального виконання такої постанови не означає, що такий розшук фактично розпочато та не може бути підставою для прийняття слідчим суддею (судом) рішення про тримання особи під вартою, оскільки оголошення міжнародного розшуку передбачає, насамперед, вжиття комплексу розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів, спрямованих на отримання інформації про особу або встановлення її місцезнаходження, в тому числі з метою її арешту та екстрадиції, а не тільки винесення постанови про оголошення міжнародного розшуку.
Разом з цим колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено у судовому засіданні, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні наразі зупинено, постанову про відновлення досудового розслідування матеріали провадження не містять.
Факт зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023140000001202 від 28.11.20233 року на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечується стороною обвинувачення та підтверджено прокурором в судовому засіданні.
Між тим, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України спрямоване на забезпечення подальшого міжнародного розшуку, що є процесуальною дією, а тому потребує відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
За наведених обставин стороною обвинувачення не дотримано порядку здійснення слідчих/процесуальних дій, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими цієї статті.
Пряма заборона проведення слідчих (розшукових) дій після зупинення досудового розслідування, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного закріплена у ч. 5 ст. 280 КПК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
Зі змісту ст. 282 КПК України слідує, що законодавець встановив співвідношення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, як категорії окремих дій.
У зв'язку з цим слід дійти висновку, що ст. 282 КПК України є спеціальною правовою нормою щодо ст. 280 КПК України, яка встановлює порядок проведення процесуальних дій, за винятком слідчих (розшукових) дій, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
До слідчих (розшукових) дій, метою здійснення яких є визначення місцезнаходження підозрюваного, належать ті, в яких така мета прямо визначена нормою КПК України: обшук з метою встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК України); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою виявлення осіб, які розшукуються (п. 4 ч. 1 ст. 267 КПК України); а також інші слідчі (розшукові) дії, завдяки яким можливо встановити місцезнаходження розшукуваної особи (ст.ст. 261, 262, 263, 268, 269, 270 КПК України), за умови, що така дія ініціюється саме з метою отримання інформації про можливе місце перебування підозрюваного, який розшукується органом досудового розслідування.
Для здійснення таких слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, пов'язаних з організацією та забезпеченням їх проведення (зокрема - складання клопотання, постанови, протоколу, звернення до слідчого судді) закон не вимагає відновлювати зупинене досудове розслідування.
Тобто, положеннями ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК України встановлено дозвіл на вчинення у зупиненому досудовому розслідуванні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, та, одночасно з цим, положення зазначених норм містять пряму заборону на вчинення інших процесуальних дій, у тому числі - слідчих (розшукових).
Звернення сторони обвинувачення із клопотанням про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, реалізоване шляхом подання відповідного клопотання до слідчого судді, за своєю природою не є слідчою (розшуковою дією). Такі процесуальні дії належать до заходів забезпечення кримінального провадження, порядок реалізації яких регламентовано положеннями Розділу ІІ Кримінального процесуального кодексу України, та безпосередньо нормами Глави 18 Кодексу. Тому, вчинення таких процесуальних дій у зупиненому провадженні прямо заборонено нормами ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК України.
У зв'язку з викладеним слід дійти висновку, що подання слідчим, прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України є процесуальною дією, яка не спрямована на встановлення місцезнаходження підозрюваного, а тому вчинення такої дії вимагає відновлення досудового розслідування.
Враховуючи вищенаведене з матеріалів клопотання слідує, що вказане кримінальне провадження зупинено, доказів відновлення провадження згідно зі ст. 282 КПК України - не надано, а тому заходи забезпечення кримінального провадження, а саме оголошення в міжнародний розшук та звернення до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу не можуть бути застосовані у кримінальному провадженні, яке зупинено, оскільки такі дії суперечать вимогам ст. 280 КПК України.
На підставі викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст. 404, 407, 419, 422 КПК України КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29.03.2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: