Справа № 671/297/24
Провадження № 2/671/237/2024
25 квітня 2024 р. м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Никифорова Є. О.,
секретар судового засідання Козак Г. А.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника органу опіки
та піклування Кабанюк Н. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
На обґрунтування позову зазначено, що позивач зареєстрований та фактично постійно проживає разом із своєю донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
01 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачкою був укладений шлюб.
Відповідачка із сім'єю та донькою разом не проживає. Нехтуючи своїми батьківськими обов'язками, не піклується про свою доньку, не цікавиться її здоров'ям, не дбає про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, фактично самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, не приділяє вихованню доньки належної уваги, не забезпечує її матеріально, не цікавиться її соціальним життям, нейтрально ставиться до її виховання, яким фактично весь час займається батько ОСОБА_1 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов на предмет визначення фактичного проживання та перебування дитини на утриманні батька за адресою: АДРЕСА_1 , який складено депутатом Волочиської міської ради Аллою Байдою, встановлено, що за вказаною адресою зареєстровані громадяни - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати ОСОБА_5 перебуває за кордоном, з донькою та чоловіком не проживає, участі у вихованні дитини не бере. Донька повністю перебуває на утримання батька ОСОБА_1 .
Відповідно до характеристики на студентку, ОСОБА_4 навчається у ВСП «Чортківський фаховий коледж економіки та підприємництва Західноукраїнського національного університеті» на 1-му курсі за спеціальністю «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», зарекомендувала себе позитивно, приймає активну участь у громадському житті групи та виховних заходах коледжу.
Тому позивач звертається до суду із даним позовом.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що його дружина самоусунулася від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань від неї до суду не надходило, відзив не подано.
Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить розглянути справу з врахуванням наданого висновку.
За таких обставин розгляд справи проведено за відсутності відповідача в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши представника позивача, представника органу опіки та піклування дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Волочиського районного управління юстиції серія НОМЕР_1 актовий запис № 171, батьками дитини зазначено - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
01 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачкою був укладений шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 214, виданого 01.10.2008 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Волочиського районного управління юстиції.
Позивач разом з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями будинкової книги щодо зареєстрованих осіб.
Також, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов на предмет визначення фактичного проживання та перебування дитини на утриманні батька за адресою: АДРЕСА_1 , який складено депутатом Волочиської міської ради Аллою Байдою, встановлено, що за вказаною адресою зареєстровані громадяни - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати ОСОБА_5 перебуває за кордоном, з донькою та чоловіком не проживає, участі у вихованні дитини не бере. Донька повністю перебуває на утримання батька ОСОБА_1 , що підтверджено копією акту обстеження матеріально-побутових умов проживання громадян № 6 від 25.01.2024.
Відповідно до характеристики на студентку, ОСОБА_4 навчається у ВСП «Чортківський фаховий коледж економіки та підприємництва Західноукраїнського національного університеті» на 1-му курсі за спеціальністю «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», зарекомендувала себе позитивно, приймає активну участь у громадському житті групи та виховних заходах коледжу, що підтверджується копією характеристики ВСП «ЧФКЕП ЗУНУ» на студентку ОСОБА_4 .
Також, згідно висновку оцінки потреб сім'ї № 32 від 05.03.2024, психологом Бюджетного (комунального) закладу «Центр надання соціальних послуг» Волочиської міської ради, відділ у справах дітей та сім'ї, обліку бездомних громадян було проведено бесіду з Вікторією та зроблено висновки, що дитина бажає жити з татом та не заперечує проти позбавлення матері батьківських прав відносно неї.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Волочиської міської ради № 163 від 07.03.2024, Волочиська міська рада як орган опіки та піклування, вважає за доцільне та можливе позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що позивача добре знає і підтвердив, що відповідачка самоусунулася від виконання своїх обов'язків щодо виховання своєї дитини. Згідно наданих показів ОСОБА_3 з жовтня 2023 року перебуває за кордоном і ніякої участі у вихованні та утриманні доньки не бере. Питаннями виховання та утримання дитини займається виключно батько. Відповідач, приблизно за рік до виїзду за кордон, перестала брати участь у вихованні доньки та проживали у своєї матері.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, отже, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Суд враховує, що в матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що відповідач свідомо й систематично не виконує свої обов'язки щодо виховання та розвитку дитини, спілкування з дитиною в необхідному обсязі, надання матеріальної допомоги на утримання дитини, тривалий час не проявляв зацікавленості долею дитини без поважних на те причин, що вказує на наявність достатніх підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.
Питання про судові витрати суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись 9, 18, 19, 27 Конвенції про права дитини, статтею 51 Конституції України, статтями 7, 150, 155, 164 СК України, статтями 12, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту .
Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Є. О. Никифоров
Повний текст рішення виготовлено 03.05.2024.