Справа № 505/1686/23
Провадження № 2/505/953/2024
23.04.2024 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Івінського О.О.
секретаря судового засідання - Черчел Ю.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Служби у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області, Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про позбавлення батьківських прав,-
Адвокат Фурман Н.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 04 травня 2023 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Служби у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області, Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та просили позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно її малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести відповідні зміни до актового запису про народження.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 25 лютого 2012 року, який було рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області розірвано 15 жовтня 2015 року (справа № 505/4209/15-ц). Від даного шлюбу у сторін є спільний син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі починаючи з 2015 року, не цікавиться успіхами дитини, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою для самостійного життя, таким чином, повністю самоусунулася та відсторонилася від побачень з сином, перестала цікавитися його долею. Будь-яких перешкод позивач у спілкуванні та вихованні сина відповідачці не чинить. Таким чином, відповідачка самоусунулася від будь-якого спілкування з малолітнім сином, його виховання та утримання, тому позивач і вимушений звернутися до суду даним позовом.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, проте його представник - адвокат Фурман Н.В. надала заяву в якій просила розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача, на позовних вимогах наполягала.
Відповідачка у підготовче судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій позовні вимоги визнала та просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Представник Служби у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області у підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив проводити розгляд справи без участі представника та просили врахувати висновок наданий до суду раніше.
Представник Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив проводити розгляд справи без участі представника.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення цього позову, виходячи з такого.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної ради України № 789-Х11 від 27.02.1991, «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини».
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, що їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний розумовий та духовний розвиток, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.02.2012, який було розірвано рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року (справа № 505/4209/15-ц).
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 червня 2012 року, актовий запис № 262.
Відповідно до довідки ЗЗСО І-ІІІ ст. № 9 Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 03.04.2023 № 156, мати дитини - ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, не буває на батьківських зборах, не цікавиться успіхами сина ні в усній, ні в письмовій формі 01 вересня 2018 року.
Згідно з характеристики з ЗЗСО І-ІІІ ст. № 9 Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 03.04.2023, малолітнього ОСОБА_4 виховує батько, який відповідально ставиться до виховання і навчання сина, підтримує постійний зв'язок зі школою, класним керівником, відвідує батьківські збори та шкільні заходи.
Згідно довідки сімейного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Куяльницької сільської ради Подільського району» від 30.03.2023, мати дитини - ОСОБА_2 жодного разу не зверталась на прийом лікаря з дитиною, опікується здоров'ям малолітнього ОСОБА_4 лише батько.
Дитина разом з батьком зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно висновку Органу опіки і піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 31.10.2023 за № 3326, відповідачку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 156 СК України).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що мала місце винна поведінка відповідачки ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина, що виразилась у її нехтуванні обов'язками матері по забезпеченню дитини необхідним харчуванням, медичним доглядом, одягом, створенням належних умов для проживання, а також спілкування з дитиною в необхідному обсязі.
Доказів які б свідчили про поважні причини не виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків стосовно дитини судом не встановлено.
Враховуючи, що матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків, оскільки вона до цього часу так і не намагалася найти зустрічей з сином та налагодити відносини з ним, не створює належних умов для утримання дитини, не піклується про його здоров'я, фізичний та моральний розвиток, суд вважає, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що негативно впливає на розвиток дитини, та несе загрозу здоров'ю та життю дитини, а також враховуючи характер її поведінки, відношення до виконання своїх батьківських обов'язків, яке не змінилося і після пред'явлення даного позову, суд вважає, що вона повинна бути позбавлена батьківських прав.
При таких обставинах, з метою захисту інтересів дітей, та з урахуванням всіх обставин справи та наявних у справі доказів, суд вважає за можливе позбавити відповідачку батьківських прав стосовно її сина та направити копію цього рішення органу ДРАЦС для внесення відповідних відміток до актового запису про позбавлення матері батьківських прав.
Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно вимог ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання позову відповідачкою не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд знаходить всі підстави для ухвалення за результатами підготовчого провадження рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Котовська Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав стосовно її малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/з № 262 від 07 червня 2012 року, вчинений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області) відмітки про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Котовська Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 23 квітня 2024 року.