Справа № 505/802/23
Провадження № 2/505/870/2024
Іменем України
11.04.2024 року м.Подільськ Одеської області
Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Павловської Г. В.
при секретарі - Киларь Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути на її користь з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів по виконавчому листу №2-1065, який виданий 25.12.2014 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за період часу з жовтня 2014 року по вересень включно 2021 року в сумі 91480,59 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначала те, що на примусовому виконанні у Подільському ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження по стягненню аліментів на підставі виконавчого листа №2-1065, який виданий 25.12.2014р. Котовським міськрайонним судом Одеської області по примусовому стягненню з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частин усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця до досягнення повноліття ОСОБА_3 , а з 29.11.2019 року у розмірі частин усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця до досягнення Надією повноліття, до 29.09.2021 р.
Боржник ОСОБА_2 рішення Котовського міськрайсуду Одеської області не виконує, аліменти не в повному обсязі не сплачує, внаслідок чого станом на 29.09.2021 року виникла заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 91480,59 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах від 05.10.2021р.
Таким чином, згідно з розрахунком неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів станом на день подання заяви, за період часу з жовтня 2014 року по вересень включно 2021 року. з урахуванням того, що пеня не може бути більше 100 відсотків заборгованості, розмір неустойки (пені) складає 91 480,59 грн., яка має бути стягнута з відповідача на її користь.
Ухвалою суду від 11.07.2023 року відкрито провадження та призначено судове засідання.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Надала заяву, згідно якої на позовних вимогах наполягала та просила розглянути справу у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у зв'язку з воєнним станом на території України. Позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував у їх задоволенні.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах, виконаного державним виконавцем Подільського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області від 05.10.2021 року №39128/21.21-32/3, встановлено заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання дітей станом на 29.09.2021 року у розмірі 91 480.59 грн.
Станом на день розгляду справи зазначений розмір боргу по аліментам відповідачем позивачеві не було сплачено.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, неустойка (пеня) сплачується за весь час прострочення сплати аліментів.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 по справі №572/1762/15-ц відступив від попередніх правових позицій щодо розрахунку пені та вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Згідно формули обрахування пені, визначеній у постанові Верховного суду від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц, вказано наступне.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.
Відповідно до положення ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стороною позивача було надано розрахунок пені, що виникла з вини відповідача у розмірі одного відсотку від суми несплачених аліментів за весь період прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість по пені за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2014 по вересень 2021 року становить - 91 480.59 грн.
Враховуючи, що відповідач, який зобов'язаний сплачувати аліменти на утримування дітей за рішенням суду, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачує аліменти, суд вважає, що з нього на підставі ст. 196 СК України підлягає стягненню на користь позивача пеня у розмірі суми заборгованості по аліментам - 91 480.59 грн.
Крім цього відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. 196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2014 року по 30.09.2021 року в сумі 91 480 (дев'яносто одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 59 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Су д д я - Г.В.Павловська
Повне судове рішення складено 11.04.2024 року.