Справа № 503/1060/23
Провадження № 3/503/17/24
25 січня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як встановлено судом, 16.08.2023 року о 00 год. 06 хв. ОСОБА_1 в м.Кодима Подільського району Одеської області, по вул. Соборній допустив керування транспортним засобом марки «ВMV» 346 L д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 30.11.2023 року та 25.01.2024 року ОСОБА_1 не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.Ця інформація підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення йому судових повісток.
Разом з тим, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладені обставини, така процесуальна поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розцінюється як спроба уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 цього ж Кодексу присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
У зв'язку з цим, вважаю за можливе розглянути дану справу у відсутність ОСОБА_1 що за таких обставин, його права та законні інтереси жодним чином не будуть порушені.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є:
-запах алкоголю з порожнини рота;
-порушення координації рухів;
-порушення мови;
-виражене тремтіння пальців рук;
-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
-поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). (п.7 розділу І Інструкції).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я уповноважена особа складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп'яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №172400 від 16.08.2023 року та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чим останнім порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України; письмовим поясненням порушника від 16.08.2023 року в якому він підтверджує обставини зазначені у матеріалах справи. Крім того, факт керування автомобілем ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та факт його відмови від проходження медичного огляду у медичному закладі на стан сп'яніння зафіксований на відеозаписі, що міститься на диску, та був відтворений та досліджений під час судового розгляду справи.
З довідки, яка міститься в матеріалах справи встановлено, що згідно облікових даних інформаційного порталу Національної поліції України «Цунамі», державного сервісного центру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видавалось «Посвідчення водія»серії НОМЕР_2 від 22.09.2015 року.
Отже, досліджені докази являються належними та допустимими, узгоджуються між собою та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами, враховуючи, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним та достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також сприяє запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст.33, 34, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобамии на строк 1 (один) рік.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена через Кодимський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Кодимського районного суду Т.О. Калашнікова