Справа №345/6547/23
Провадження № 2/345/189/2024
29.04.2024 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого - судді Миговича О.М.
секретаря Бабійчук Л.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат Іванів Олег Богданович до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, суд -
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який обґрунтував, тим, що в лютому 2022 помер батько позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Обставини належності квартири спадкодавцю підтверджуються договором дарування квартири від 03.11.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Після смерті спадкодавця позивач ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Курищук І.В. із заявою про прийняття спадщини. Заява подана 08.06.2022 року. Позивач вважав, що являється єдиним спадкоємцем першої черги, як син спадкодавця, оскільки інші спадкоємці першої черги свої права на спадщину не заявляли. В той же час нотаріус відмовив видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, оскільки у спадкодавця є інший спадкоємець за заповітом, який складений 17.04.2014 року та посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М. і зареєстрований в реєстрі за №1324. Згідно вказаного заповіту спадкодавець все своє майно на випадок смерті заповів ОСОБА_2 своїй рідній сестрі. Заяву про прийняття спадщини за заповітом відповідачка ОСОБА_2 подала нотаріусу 20.12.2022 року. В той же час, саме позивач одноосібно прийняв спадщину і став власником квартири після смерті спадкодавця, позаяк у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Проте нотаріус 04.01.2023 року, виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право спадщину. Вважає, що відповідачка не прийняла спадщину, оскільки подала заяву після спливу 6 місячного строку, передбаченого законом на подачу заяви нотаріусу. Крім того вона не проживала спільно із спадкодавцем. На підставі викладеного представник позивача просив визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , який помер в лютому 2022 на квартиру АДРЕСА_1 .
05.02.24 на адресу суду поступив відзив на позовну заяву від відповідачки ОСОБА_2 , яка зазначила наступне. У лютому ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі договору дарування, посвідченого 03.11.2003 року приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Івано-Франківської області Тихан О.М. та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно. За життя ОСОБА_5 залишив заповіт посвідчений 17.06.2014 року приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Івано-Франківської області Тихан О.М, зареєстрований в реєстрі за № 1324, у спадковому реєстрі за № 56204190 в якому все належне йому майно на день смерті заповідав відповідачці, ОСОБА_2 . Вона, звернулась до приватного нотаріуса 20 грудня 2022 року, та подала нотаріусу вищезазначений заповіт. На сьогодні після сплину десятимісячного терміну з дня відкриття спадщини, вона має право отримати після смерті ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Із позовними вимогами не погоджується, оскільки вважає, що не пропустила встановлений законом строк, передбачений законодавцем для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Просила відмовити у задоволені позову.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив її задоволити із підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що за життя її брат ОСОБА_5 залишив заповіт посвідчений 17.06.2014 року в якому все належне йому майно на день смерті заповідав їй. Заповіт ніким не оспорювався та є дійсним. Відповідачка зверталась до приватного нотаріуса та подала вищезазначений заповіт, має на меті успадкувати квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Просила відмовити у задоволені позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Антонюк І.А. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не пропустила встановлений законом строк, передбачений законодавцем для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Нотаріус правомірно прийняв у відповідачки заяву про прийняття спадщини, та включив до кола спадкоємців, відповідно правомірно прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії сину померлого ОСОБА_4 просила відмовити у задоволені позову.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Згідно вимог ст. 16 ЦК України на законодавчому рівні закріплені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Під час судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами цивільної справи, що лютому 2022 помер ОСОБА_5 (а.с.6). Згідно свідоцтва про народження батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_5 (а.с.7).
Відповідно до договору дарування квартири від 03.11.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1941199 від 09.11.2003 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 (а.с.8,9).
Згідно довідки ФОП ОСОБА_6 №4731 від 04.09.2023 інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 04.09.2023 становить 123 248,00 грн (а.с.14).
Як вбачається із заяви 04 січня 2023 року позивач ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 . Постановою приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Курищук І.В №01/02-14 від 4 січня 2023 року у видачі свідоцтва позивачу було відмовлено з підстав існування заповіту на користь ОСОБА_2 , який заповідачем не було змінено або скасовано (а.с.15,21).
За життя ОСОБА_5 залишив заповіт посвідчений 17.06.2014 року приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Івано-Франківської області Тихан О.М, зареєстрований в реєстрі за № 1324, у спадковому реєстрі за № 56204190 в якому все належне йому майно на день смерті заповідав відповідачці, ОСОБА_2 (а.с.19).
Як вбачається із заяви від 20.12.2022 ОСОБА_2 , звернулась до приватного нотаріуса у зв'язку із прийняттям спадщини та подала нотаріусу вищезазначений заповіт (а.с.20).
Статтею 1217 ЦК України закріплено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1241 ЦК України право на обов'язкову частку в спадщині мають право малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що померлий ОСОБА_5 за життя склав заповіт,а саме 17.06.2014, яким заповів усе своє майно відповідачці по справі ОСОБА_2 , котра у встановленому законом порядку прийняла спадщину.
Особливості спадкування під час воєнного стану, на момент подачі відповідачкою заяви про прийняття спадщини регулювались постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року № 164. Окрім того, Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 № 1118/5, що набрав чинності 19.03.2022, були внесені зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Тобто, за загальним довоєнним правилом строк прийняття спадщини становив 6 місяців з дня відкриття спадщини. Втім, зміни, що почали діяти з 06.03.2022, додали до цього строку ще 4 місяці.
Обрахунок строку для спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_5 , померлого в лютому 2022 року становив 10 місяців, і сплив ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином нотаріус правомірно прийняв у відповідачки заяву про прийняття спадщини, та включив до кола спадкоємців, відповідно правомірно прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії сину померлого ОСОБА_4 .
Зазначеною Постановою було передбачено, що під час дії воєнного стану свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом після закінчення строку для прийняття спадщини. Тобто, останніми змінами, що були внесені 02.06.2022 року до п.3 постанови КМУ №164, було передбачено, що свідоцтво буде видаватись спадкоємцям, але не через 6 місяців з дня смерті спадкодавця, а через 10 місяців з моменту його смерті або оголошення особи померлою.
Як визначено ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як констатовано у ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, тягар доказування покладається виключно на особу, яка посилається на ту чи іншу обставину.
Доводи позивача про те, що він має право успадкувати квартиру,оскільки одноосібно прийняв спадщину і став власником квартири після смерті спадкодавця, позаяк у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не заслуговують на увагу. За життя ОСОБА_5 склав заповіт посвідчений 17.06.2014 року приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу, який ніким не оспорювався, не був змінений чи скасований. На час розгляду справи будь-яких доказів про не чинність, оскарження або нікчемність складеного ОСОБА_5 заповіту суду не надано,
як і не надано доказів не прийняття відповідачкою ОСОБА_2 спадщини.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 43, 76-81, 141, 211, 263-265 ЦПК України, суд
Керуючись ст. 258, ч.6 ст. 259, ст. 263, ст. 265, ч.1 ст. 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат Іванів Олег Богданович до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Текст повного рішення виготовлено 02.05.2024 року.
Суддя: