25 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/11034/23
Головуючий суддя І інстанції - Озерянська С.І.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року в адміністративній справі №160/11034/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АСТЕРРА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АСТЕРРА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2023/000759;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2023/000363/2 від 11.05.2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АСТЕРРА» було задоволено.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2023/000759.
Визнано протиправною та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2023/000363/2 від 11.05.2023 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірні рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра», зареєстроване 24.01.2017 року.
06.04.2017 року між компанією «CNHI International SA» ( продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» (покупець) укладено контракт № UA-АС-2017-1, терміном дії до повного виконання сторонами зобов'язань, але не довше ніж до 31.12.2017 року. Предметом даного контракту є купівля/продаж сільськогосподарської техніки та обладнання до неї (товар) згідно додатків. Конкретні умови та терміни поставки товару визначаються у відповідних додатках до цього контракту.
Доповненням № 8 від 07.06.2022 року до контракту№ UA-АС-2017-1 внесено зміни, а саме термін дії даного контракту продовжено до 31.12.2023 року.
Відповідно додатку № 113 до контракту№ UA-АС-2017-1 від 22.03.2023 року, загальна вартість товару згідно додатку становить EUR 204 811,00, згідно специфікації № 113, а саме EUR 204 811,00 сплачується заздалегіть перед відвантаженням товару. Дозволяється часткове відвантаження товару за умови надходження від покупця повної передплати. Покупець повинен імпортувати товар в Україну не пізніше, ніж 90 календарних днів з моменту виконання передплати та за умови повної сплати суми, зазначеної в пункті 2. Товар, як зазначено в специфікації № 113, готовий до завантаження на умовах EXW Adapazari. Turkey та правил INCOTERMS 2020.
За специфікацією № 113 від 22.03.2023 року поставлявся товар за контрактом № UA-АС-2017-1, зокрема п.1 сільськогосподарський трактор New Holloand Т5.110 S (виробнича назва TS11E4), новий, кількість - 2 одиниці, за ціною 34 910,00 EUR.
Відповідно доповнення № 1 до додатку № 113 від 27.03.2023 року, сторони контракту домовились читати додаток 113 в наступній редакції, оплата вартості згідно специфікації № 113, а саме EUR 204 811,00 сплачується наступним чином: EUR 201 156,00 передоплата, залишок EUR 3 655,00 післяплата на протязі 30 днів з дати постачання товару на склад покупця.
Відповідно Swift платежів позивача від 17.05.2023 року, від 29.03.2023 року та від 30.03.2023 року було сплачено 204 821 EUR, а саме: 29.03.2023 року на суму 94 000 EUR, 30.03.2023 року на суму 107 156 EUR, 17.05.2023 року на суму 3655 EUR.
26.04.2023 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» підписано договір № 260423/С на надання брокерських послуг та декларування товарів.
Також, відповідно довідки про транспортні витрати від 01.05.2023 року, наданою ПП «Амадеус-Логістик», вартість перевезення трактору HFD207324 -автомобілем держ. номер BE9874ET/ BT2453ХМ p м. Адапазари (Туреччина) до м. Дніпро (Україна) відстанню 1255 км становить: транспортні витрати від м. Адапазари (Туреччина) до м/п Репі (Україна) становлять 19 400,00 грн.; траянспортні витрати від м/п Рені (Україна) до м. Дніпро (Україна) становлять - 13 266,67 грн.; експедиторська винагорода становить 500 грн. За згодою сторін страхування вантажу не здійснювалось. Навантажувально- розвантажувальні роботи входить до вартості транспортних послуг.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра», уповноваженою ним особою ФОП ОСОБА_1 була подана до Одеської митниці митна декларація № 23UА500500015595U6 від 08.05.2023 року для здійснення митного контролю та митного оформлення трактору для сільськогосподарських робіт, колісного, нового, 2023 року виготовлення, з потужністю двигуна 81кВт (110 к.с.), який не містить передавачів, модель New Holloand Т5.110 S- 1шт., у кількості 1 штука та загальну суму 1 425 383,58 грн. ( 34910 EUR* 40,2602 грн./EUR + 19900 грн.).
Відповідно даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару на загальну суму 1 425 383,58 грн., яка визначена із застосуванням основного методу.
Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: рахунок-фактура (iнвойс) № 2351040045 від 07.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 250423/001 від 25.04.2023 року; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 2351040045 від 07.04.2023 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA500500014885UO від 08.05.2023 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № СЗ230330004018 від 30.03.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 86 від 01.05.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 01/05-1 від 01.05.2023 року; оборотно-сальдова відомість за рахунком 632 від 10.05.2023 року, контракт № UA-АС-2017-1 від 06.04.2017, додаток до контракту № 113 від 22.03.2023 року, специфікація № 113 від 22.03.2023 року, доповнення № 1 від 06.04.2017 року до контракту№ UA-АС-2017-1, доповнення № 8 від 07.06.2022 року до контракту№ UA-АС-2017-1, договір про надання послуг митного брокеру № 260423/С від 26.04.2023 року, заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України, технічний опис від 01.05.2023, прайс лист від 27.03.2023 та від 31.07.2023, e-Fatura № TX 02023000005789 від 07.04.2023 року, договір про імпортування та дистрибуцію від 01.10.2022 року, заява декларанта від 11.05.2023 року, копія митної декларації країни відправлення 23341300ЕХ00344248 від 28.04.2023 року.
11.05.2023 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA500500/2023/000363/2, яке обґрунтовано тим, що митним органом відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом 09.05.2023 та 11.05.2023 додатково були надані: банківський платіжний документ, що стосується товару; копія експортної декларації країни відправлення; прайс-лист; договір про імпортування, та дистрибуцію, рахунок-фактура про надання транспортних послуг, рахунок (e-Fatura), оборотно-сальдова відомість по рахунку. Заява ФОП ОСОБА_1 з поясненнями та проханням завершити митне оформлення. Декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. Посадова особа митного органу здійснює перевірку документів та відомостей, які надаються митним органам підчас переміщення товарів, у відповідності ст. 336 МКУ, враховуючи вимоги наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі-Методичні рекомендації). Згідно п. 5 Методичних рекомендацій у якості довідкової інформації яка може бути використана під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків - інформація отримана з мережі інтернет. Була проаналізована інформація з офіційного інтернет-сайту https://gundemziraat/com/neuholland-fiyat-listesi/ (у відкритому доступі мережі інтернет). За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості -резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є більшим і становить 41 038,23 Євро/шт (МД від 08.05.2023 № UA209230/2023/047699). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 33691,28 Євро /шт до рівня 41038,23 Євро /шт.
Крім того митним органом відмовлено у прийнятті вказаної спірної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000759.
Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення та картки відмови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки про те, що:
- декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Так, специфікацією № 113 від 22.03.2023 року було передбачено поставку товару за контрактом № UA-АС-2017-1 на загальну суму 204 811 EUR.
Відповідно доповнення № 1 до додатку № 113 від 27.03.2023 року, сторони контракту домовились читати додаток 113 в наступній редакції: оплата вартості згідно специфікації № 113, а саме EUR 204 811,00 сплачується наступним чином: EUR 201 156,00 передоплата, залишок EUR 3 655,00 післяплата на протязі 30 днів з дати постачання товару на склад покупця.
Відповідно Swift платежів позивача від 17.05.2023 року, від 29.03.2023 року та від 30.03.2023 року було сплачено 204 821 EUR, а саме: 29.03.2023 року на суму 94 000 EUR, 30.03.2023 року на суму 107 156 EUR, 17.05.2023 року на суму 3655 EUR.
Отже, усі наведені документи підтверджують митну вартість товару в цій її складовій, узгоджуються з умовами контракту та додатків і доповнень до нього, не містять протирічь або неточностей.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України ) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару подаються декларантом у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В даному випадку, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а відтак надання позивачем документів від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість без перекладу, в межах спірних правовідносин, не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та необхідності їх скасування.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року в адміністративній справі №160/11034/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко