02 травня 2024 р. Справа № 440/17457/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/17457/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що полягають у невірному застосуванні складової заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_1 , не врахування довідок від 02.08.2022 № 10-036, №10-037 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідки від 02.08.2022 № 10-035 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 29.08.2022 із врахуванням довідок від 02.08.2022 № 10-036, №10-037 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідки від 02.08.2022 № 10-035 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у врахуванні під час переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" сум заробітної плати, відображених у довідках №10-235, №10-236 та №10-037, виданих 02.08.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 29.08.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.08.2022 №10-235, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 02.08.2022 №10-236 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 02.08.2022 №10-037, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 в частині покладання зобов'язання на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , з врахуванням раніше виплачених сум пенсії та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскільки вимога врахування довідок, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві від 02.08.2022 за №10-235 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №10-036 та №10-236 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) судом не розглядалась, при визначенні розміру пенсії державного службовця, заробітну плату враховано в нульовому значенні.
Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачка перебуває на обліку у ГУПФ у Київській області, де з 03.08.2022 отримує пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
29.08.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУПФ у Київській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України від 11.12.2015 №889-VIII "Про державну службу", до якої додала, у т.ч. довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.08.2022 №10-235, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 02.08.2022 №10-236 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 02.08.2022 №10-037, видані ГУДПС у м. Києві, про що свідчить розписка-повідомлення від 29.08.2022.
За результатами розгляду вказаної заяви за принципом екстериторіальності ГУПФ в Полтавській області було прийнято рішення №264 від 02.09.2022 про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 11.12.2015 №889-VIII у зв'язку з відсутністю правових підстав.
В обґрунтування підстав відмови у вказаному рішенні зазначено, що на дату набрання чинності Закону №889 - 01.05.2016 стаж на посаді державної служби становить - 12 років 11 місяців 14 днів. Крім того періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №440/134/23, яке набрало законної сили 07.08.2023, визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ в Полтавській області №264 від 02.09.2022 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-XI. Зобов'язано ГУПФ в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи в органах податкової служби. Зобов'язано ГУПФ в Полтавській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-XII з 29.08.2022.
12.10.2023 позивач звернулася до ГУПФ в Полтавській області із заявою, в якій просила повідомити про виконання рішення суду у справі №440/134/23 від 08.02.2023, додавши до заяви, окрім документів, що посвідчують особу, ще й копії виконавчих листів у справі №440/134/23.
Листом ГУПФ в Полтавській області від 25.10.2023 звернення ОСОБА_1 направлено за належністю до ГУПФ у Київській області, оскільки відмовна електронна справа заявниці обліковується в ГУПФ у Київській області. Одночасно повідомлено, що детальна інформація щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 по справі №440/134/23 була надана листом ГУПФ в Полтавській області від 20.10.2023 №1600-0305-9/77133.
У свою чергу ГУПФ у Київській області своїм листом від 03.11.2023 повідомило позивача про те, що відповідно до зобов'язань згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №440/134/23 розпорядженням від 19.10.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. До страхового стажу зараховано періоди роботи в органах податкової служби з 22.04.1997 по 31.07.2022 та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону. Оскільки вимога врахування довідок, виданих ГУДПС у м. Києві від 02.08.2022 за №10-235 про складові заробітної плати для призначення пенсій державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №10-036 та №10-237 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсію) судом не розглядалася, то при визначенні розміру пенсії державного службовця заробітну плату враховано у нульовому значенні. Таким чином, розмір пенсії державному службовцю з 29.08.2023 встановлено у розмірі 2027,00 грн, а з урахуванням проведеної індексації з 01.03.2023 її розмір склав 2093,00 грн.
Позивач вважає, що ГУПФ в Полтавській області при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" протиправно не врахувало довідки, видані ГУДПС у м. Києві, внаслідок чого розмір пенсії не відповідає вимогам закону, а тому з цих підстав звернулася до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, обираючи належний спосіб відновлення порушених прав позивача, виходив з протиправної відмови ГУПФ в Полтавській області у врахуванні під час переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" сум заробітної плати, відображених у довідках від 02.08.2022 №10-235, №10-236 та №10-037, виданих ГУДПС у м. Києві, та зобов'язання відповідача здійснити з 29.08.2022 перерахунок і виплату пенсії позивача з урахуванням означених довідок за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній до 01.05.2016) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VІІІ).
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У зв'язку з набранням чинності Законом № 889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-VIII окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Згідно з п. 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Як встановлено судовим розглядом, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №440/134/23, яке набрало законної сили, підтверджено право ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про державну службу".
Згідно з п. 5 Порядку №622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (надалі - Постанова №1-3), затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.08.2022 №10-235, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 02.08.2022 №10-236 та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 02.08.2022 №10-037, видані ГУДПС у м. Києві, відповідають формі, затвердженій Постановою №1-3.
Колегія суддів звертає увагу, що довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії, а ГУПФ у Полтавській області не надав жодного доказу щодо правових підстав не врахування відображених у них відомостей, суд доходить висновку про те, що відповідач допустив порушення права позивача на належний розмір пенсії.
У випадку сумнівів у правильності наведених у довідках сум пенсійний орган був вправі вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевірити обґрунтованість їх видачі (п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Здійснюючи переведення позивача з одного виду пенсії на інший, відповідач повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, які містяться у пенсійній справі.
Судовим розглядом встановлено, що позивачку з 29.08.2022 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Судом також встановлено, що позивачка при зверненні із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" долучила до заяви видані ГУДПС у м. Києві довідки про заробітну плату від 02.08.2022 №10-235, №10-236 та №10-037, що підтверджується розпискою-повідомленням від 29.08.2022.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що жодних обґрунтованих мотивів щодо неврахування таких довідок ГУПФ у Полтавській області у відзиві на позов не зазначено, тож відмова у врахуванні при обчисленні пенсії ОСОБА_1 довідок ГУДПС у м. Києві від 02.08.2022 №10-235, №10-236 та №10-037 є протиправною.
За викладених обставин, обираючи належний спосіб відновлення порушених прав позивачки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправною відмову ГУПФ в Полтавській області у врахуванні під час переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" сум заробітної плати, відображених у довідках від 02.08.2022 №10-235, №10-236 та №10-037, виданих ГУДПС у м. Києві, та зобов'язання відповідача здійснити з 29.08.2022 перерахунок і виплату пенсії позивача з урахуванням означених довідок за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 по справі №440/17457/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич