02 травня 2024 року справа №200/1704/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року (головуючий суддя І інстанції - Кравченко Т.О., повний текст складено 25 травня 2023 року) у справі № 200/1704/23 за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Пірнівської сільської ради (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Пірнівської сільської ради від 21 жовтня 2022 року № 1107-24-VІІІ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,12 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, для ведення садівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язати Пірнівську сільську раду на найближчому пленарному засіданні сесії Пірнівської сільської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,12 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, для ведення садівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку і спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 15 вересня 2021 року він звернувся до Пірнівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, для ведення садівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, на підставі Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551).
Позивач стверджував, що Пірнівська сільська рада не розглянула це клопотання у строк, встановлений ЗК України, а тому оскаржив її бездіяльність в судовому порядку.
30 вересня 2022 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 320/1769/22, яким зобов'язав Пірнівську сільську раду на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,12 гектара для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку і спосіб, передбачені ст. 118 ЗК України.
21 жовтня 2022 року на виконання рішення суду Пірнівська сільська рада винесла клопотання на розгляд пленарного засідання сесії та прийняла рішення № 1107-24-VIІІ, яким відмовила в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі пп. 5 п. 1 ч. 1 Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2145), згідно з яким безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Вважаючи це рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою звернувся 15 вересня 2021 року, як наслідок, Пірнівська сільська рада була зобов'язана на своєму пленарному засіданні прийняти рішення за наслідками розгляду цього клопотання до 15 жовтня 2021 року.
З огляду на це позивач вважає, що правовідносини між ним і Пірнівською сільською радою виникли 15 вересня 2021 року і завершилися 15 жовтня 2021 року, а тому Закон № 2145, який набув чинності 07 квітня 2022 року та не має зворотної дії у часі, не може бути застосований до цих правовідносин. При цьому апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 та висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17
Крім того, апелянт в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації, а тому належним та ефективним способом захисту його порушеного права має бути зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відстроченням виконання такого обов'язку до закінчення воєнного стану, на що не звернув увагу суд першої інстанції.
За таких обставин апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Сторони в судове засідання не викликались, з урахуванням, що справа в суді першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження та вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 04 грудня 1999 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 24 червня 2021 року № 753746-2021.
У зв'язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений переміститися на підконтрольну органам державної влади України територію та набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено відповідними довідками від 29 жовтня 2018 року № 0000641219 та від 06 липня 2022 року № 3010-5001835889.
Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: з жовтня 2018 року - АДРЕСА_2 ; а з липня 2022 року - АДРЕСА_3 .
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Військовою частиною НОМЕР_4 14 грудня 1996 року.
Пірнівська сільська рада (ідентифікаційний код 04359643) є органом місцевого самоврядування та зареєстрована як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
15 вересня 2021 року на підставі ст. 118 ЗК України та п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551 ОСОБА_1 звернувся до Пірнівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, для ведення садівництва у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
Разом з клопотанням позивач надав копію паспорта, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, графічне розташування земельної ділянки та посвідчення учасника бойових дій.
Це клопотання реєстровано у Виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради 23 вересня 2021 року за вхідним номером № 1069/06, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на клопотанні, отриманому відповідачем.
Як свідчить витяг з протоколу засідання постійної комісії з питань земельних відносин, архітектури, будівництва та екології Пірнівської сільської ради від 27 жовтня 2021 року, серед іншого, на порядку денному цього засідання було питання «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення садівництва орієнтовною площею 0,1200 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579 на території Пірнівської (раніше Новосілківської) сільської ради Вишгородського району Київської області».
Постійна комісія з питань земельних відносин, архітектури, будівництва та екології Пірнівської сільської ради на підставі ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та ст. 35 ЗК України дійшла висновку не рекомендувати цей проект рішення до прийняття, оскільки будь-яка містобудівна документація на місцевому рівні щодо бажаного місця розташування земельної ділянки Пірнівською міською радою не затверджувалася.
11 листопада 2021 року, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти на території Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Пірнівська сільська рада на другому засідання 15 сесії VІІІ скликання ухвалила рішення № 703-15-VІІІ «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
Цим рішенням на підставі ст. 12, ч. 3 ст. 35, ч. 6 ст. 118, ст. ст. 122, 123 ЗК України Пірівська сільська рада відмовила ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, у зв'язку з призначенням земельної ділянки для містобудівних потреб за відсутності містобудівної документації (згідно зі ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Належні та допустимі докази, які б свідчили, що рішення Пірнівської сільської ради від 11 листопада 2021 року № 703-15-VІІІ «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» було оскаржено в судовому порядку, визнано протиправним та скасовано, суду не надані.
Разом з цим суд встановив, що ОСОБА_1 , вважаючи, що Пірнівська сільська рада не розглянула його клопотання від 15 вересня 2021 року на своєму пленарному засіданні (сесії) у строки, визначені ст. 118 ЗК України, звернувся до суду.
Так, в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 320/1769/22 за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
30 вересня 2022 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 320/1769/22, яким позов задовольнив, а саме:
- визнав протиправною бездіяльність Пірнівської сільської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання гр. ОСОБА_1 від 15 вересня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язав Пірнівську сільську раду на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку та у спосіб, що передбачені ст. 118 ЗК України.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року набрало законної сили.
Суд зауважує, що правомірність рішення Пірнівської сільської ради від 11 листопада 2021 року № 703-15-VІІІ не було предметом спору у справі № 320/1769/22.
Докази, які б свідчили, що сторони у справі № 320/1769/22 скористались своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 378 КАС, та звернулися до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішенні, суду не надані.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.
Отже, з набранням законної сили рішенням суду у справі № 320/1769/22 у Пірнівської сільської ради виник обов'язок щодо його виконання шляхом повторного розгляду клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку та у спосіб, що передбачені ст. 118 ЗК України, на її найближчому пленарному засіданні (сесії).
Згадане вище рішення суду зареєстроване у Виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради 03 жовтня 2022 року за вхідним № 390/45.
На виконання рішення суду у справі № 320/1769/22 Пірнівська сільська рада підготувала проект рішення «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою».
21 жовтня 2022 року відбулося засідання постійної комісії з питань земельних відносин, архітектури, будівництва та екології Пірнівської сільської ради, на якому попередньо розглянутий проект рішення «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою».
За наслідками розгляду цього питання постійна комісія з питань земельних відносин, архітектури, будівництва та екології Пірнівської сільської ради надала висновок, яким рекомендувала розглянути клопотання та відмовити у зв'язку з воєнним станом на підставі пп. 5 п. 27 розділу Х «Прикінцеві положення» ЗК України, про що свідчить витяг з протоколу засідання постійної комісії від 21 жовтня 2023 року № 24.
21 жовтня 2022 року Пірнівська сільська рада на своєму пленарному засіданні (сесії) повторно розглянула клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579 у відповідності до викопіювання з кадастрової карти на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 320/1769/22 та ухвалила рішення № 1107-24-VІІІ «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою».
Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579 у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, у зв'язку з тим, що під час діє воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
В якості правової підстави для ухвалення цього рішення Пірнівська сільська рада покликалася на норми ст. 12, пп. 5 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Як свідчить витяг з протоколу 24 чергової сесії VІІІ скликання від 21 жовтня 2022 року, за проект рішення «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою», яким позивачу відмовлено у наданні відповідного дозволу, проголосували «за» - 15 депутатів, «проти» - 0, «утримався» - 1.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою та незаконною, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного, на його думку, права.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, які прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Відповідно до ст. 18 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Статтею 81 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Так, згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в тому числі у разі:
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Нормами ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачалося, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем у статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 28.01.2020 у справі № 2240/2962/18 та 28.02.2020 у справі № 806/3304/18.
Разом з цим, внаслідок широкомасштабної військової агресії російської федерації Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2145), який набрав чинності 07 квітня 2022 року.
На підставі п. 1 розділу І Закону № 2145 розділ Х «Перехідні положення» ЗК України доповнений пунктами 27 і 28.
Відповідно до пп. 5 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України (в редакції Закону № 2145) під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом імперативна заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Метою запровадження цієї заборони є уникнення зловживань на час воєнного стану.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 320/1769/22 набуло законної сили та було обов'язковим до виконання Пірнівською сільською радою відповідно до положень ч. 1 ст. 370, ч. 2 ст. 372 КАС; відстрочення виконання цього судового рішення в порядку, визначеному ст. 378 КАС, судом не застосовувалось.
Отже, Пірнівська сільська рада зобов'язана була виконати це рішення суду шляхом повторного розгляду на найближчому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,12 гектара, для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку і спосіб, передбачені ст. 118 ЗК України.
При цьому повторний розгляд клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відбувався в умовах правового режиму воєнного стану. Як наслідок, Пірнівська сільська рада зобов'язана була застосувати норми пп. 5 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, які прямо забороняють надання відповідного дозволу.
В той час як рішення від 21 жовтня 2022 року № 1107-24-VІІІ Пірнівська сільська рада прийняла в умовах правового режиму воєнного стану, що зумовлював пріоритетне застосування спеціальних норм, які підлягають застосуванню на період воєнного стану (пп. 5 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України), над загальними нормами земельного законодавства, що регламентують порядок безоплатної приватизації земельних ділянок (ст. 118 ЗК України).
Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача так і на час розгляду цієї справи у суді в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-IX (далі - Закон № 2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України. Так, Розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 7 квітня 2022 року.
З огляду на зміни, які внесені до ЗК України Законом № 2145-IX, із 7 квітня 2022 року до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові КАС ВС від 03.08.2023 року у справі №300/3771/22.
Відтак, Пірнівська сільська рада довела правомірність свого рішення від 21 жовтня 2022 року № 1107-24-VІІІ «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою» у відповідності до положень підпункту 5 пункту 27 розділу «Перехідні положення» ЗК України, оскільки інших альтернативних дій вказана місцева рада не вправі була вчиняти.
Таким чином, cпірне рішення відповідача є таким, що прийняте у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, та відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому не підлягає скасуванню.
При цьому колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту порушених, на думку позивача, прав фактично буде зміною способу виконання судового рішення у справі № 320/1769/22.
Враховуючи встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що Пірнівська сільська рада довела правомірність свого рішення від 21 жовтня 2022 року № 1107-24-VІІІ «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою» та його відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування цього рішення та зобов'язання Пірнівської сільської ради на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути клопотання позивача про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,12 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886400:36:049:0579, для ведення садівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку і спосіб, передбачені ст. 118 ЗК України, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції переглянуто судом апеляційної інстанції виключно в межах апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 200/1704/23 - залишити без задоволення .
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 200/1704/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 02 травня 2024 року.
Судді А. В. Гайдар
Е. Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць