[1]
02 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Немировської О.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 354 - 357 ЦПК України по цивільній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - Гончарук Юлії Олександрівни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року,
встановив:
ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення було повернуто без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою, представник відповідача 24 квітня 2024 року подала апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 вказаної статті визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала була постановлена судом 06 березня 2024 року, а апеляційну скаргу подано 24 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому зі змісту апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку вбачається, що заявник стверджує, що копію оскаржуваної ухвали отримав 12 квітня 2024 року. Однак, доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної ухвали апелянтом надано не було, а обставин, за яких у нього відсутній такий доказ на підтвердження отримання поштового відправлення саме 12 квітня 2024 року, не наведено.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, підтвердженої доказами.
Крім того, положеннями ст. 14 ЦПК України визначено, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подала апеляційну скаргу.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою адвокат Гончарук Ю.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , не вказувала про наявність або відсутність у неї та у відповідача зареєстрованих електронних кабінетів. Також адвокат Гончарук Ю.О. не зазначила даних про її реєстраційний номер облікової картки платника податків для електронної ідентифікації її у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для виконання вимог ч. 2 ст. 356 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 354, 356-357, 185 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Гончарук Юлії Олександрівни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року - залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, зазначеного в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
№ справи: 753/14175/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9262/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.