ПОСТАНОВА[1]
15 квітня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 28.01.2024 о 14 год. 03 хв.по площі Галицька, 3 у м. Києві керував транспортним засобом «Opel», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому, не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії, правопорушення вчинене повторно протягом року, а саме: 27.07.2023 постановою серії ЕАС №7406267 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт обґрунтовує свої доводи тим, що висновки суду першої інстанції про доведеність його винності не відповідають фактичним обставинам, оскільки не знайшли свого підтвердження дослідженими доказами; наполягає, що не знав про існування постанови від 27.07.2023 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані в адміністративних матеріалах, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною ч. ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що він був обізнаний про постанову від 27.07.2023 про накладення на нього адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 725237 від 28.01.2024, ОСОБА_1 28.01.2024 о 14 год. 03 хв.по площі Галицька, 3 у м. Києві керував транспортним засобом «Opel», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому, не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії, правопорушення вчинене повторно протягом року, а саме: 27.07.2023 постановою серії ЕАС №7406267 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Обставини, викладені у протоколі, узгоджуються із обставинами, зафіксованими на бодікамеру, про те що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel», д.н.з. НОМЕР_1 ; на місці події ОСОБА_1 підтвердив, що в нього не має права керування транспортними засобами; крім того, із відеозапису убачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування щодо нього постанови серії ЕАС №7406267 від 27.07.2023 про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому твердження апелянта у цій частині, є необґрунтованими, оскільки спростовуються адміністративними матеріалами.
Як убачається із адміністративних матеріалів, постановою від 27.07.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто вказаний доказ підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Досліджені апеляційним судом докази є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційногосуду О. М. Сітайло
Справа № 33/824/1801/2024 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Міхєєва І.М.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.