1 травня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою обвинуваченогоОСОБА_6 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2023,
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 9, 12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання за:
- п.п. 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 років;
- ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного ОСОБА_6 цим вироком і вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2017, за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 вирішено обчислювати з дня вступу вироку в законну силу.
Зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_6 відбуте ним повністю покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2017 з 17.05.2017 по 17.05.2020.
Зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_6 строк досудового та під час судового розгляду цього кримінального провадження тримання його під вартою з 25.02. 2017 до 16.05.2017 та з 18.05.2020 до дня вступу цього вироку в законну силу із розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження за п.п. 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; за ч. 3 ст. 185 КК України призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі; відповідно до Закону України №838 - VІІІ від 26.11.2015 у строк відбуття покарання врахувати строк тримання під вартою з 25.02.2017 по 16.06.2017 та з 19.07.2018 до дня вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Прокурор Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 подав клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 діб.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. Зокрема наголошує на існуванні ризику переховування від суду, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років і після вчинення якого останній зник з місця злочину. Також звертає увагу, що обвинувачений офіційно не працює, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків. Крім того, прокурор вказує на існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких умисних корисливих злочинів та знову вчинив злочини з метою заволодіння майном потерпілого.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про обрання ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, обвинуваченого і його захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності з положеннями п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.377 КПК України якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Ухвалою Київського апеляційного суду 05.07.2023 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено частково. Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 змінено. Зараховано обвинуваченому ОСОБА_6 у порядку ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838 - VІІІ від 26.11.2015) строк попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні у строк відбування покарання з 19.07.2018 по день набрання законної сили вироком з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.03.2024, призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд обрав обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Своє рішення суд касаційної інстанції обґрунтував попередженням ризику переховування ОСОБА_6 від суду з огляду на тяжкість пред'явленого йому обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора про те, що запобігти ризикам переховування від суду шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо. При цьому враховує характер висунутого обвинувачення в контексті тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні.
Такі обставини, на думку колегії суддів, переконливо свідчать, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
За таких обставин колегія суддів визнає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, з огляду на специфіку розгляду питання про зміну запобіжного заходу в суді апеляційної інстанції в контексті положень ч.3 ст.377 КПК України, з урахуванням тяжкості висунутого обвинувачення та призначеного ОСОБА_6 покарання, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на викладене, клопотання захисника ОСОБА_7 про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, задоволенню не підлягає.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для визначення застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177-178, 196-197, 331, 405 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 29 червня 2024 року.
Клопотання захисника ОСОБА_7 про обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3