Справа № 755/10916/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/276/2024
29 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Моренко Анни Костянтинівни до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за апеляційними скаргами представника акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Гончарука В.П.,-
встановив:
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з названим позовом.
Позивач просила стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь матеріальну шкоду у розмірі 32 327 грн 35 коп., а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 квітня 2019 року в м. Києві по вул. Дніпровська набережна, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить АТ КБ «ПриватБанк», здійснив наїзд на автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність власника ТЗ «VolkswagenPassat», НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ «СК «УНІКА».
21 червня 2019 року ПАТ «СК «УНІКА» перерахувало суму страхового відшкодування у розмірі 41 533 грн 38 коп. та позивачем проведено доплату за ремонт автомобіля в сумі 4 995 грн 00 коп. (франшизи).
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_2 зазначила, що оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з АТ КБ «ПриватБанк», відтак з відповідача підлягає стягненню невідшкодована страховиком франшиза в розмірі 4 995 грн 00 коп. та втрата товарної вартості транспортного засобу у розмірі 27 332 грн 35 коп.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 франшизу в розмірі 4 995грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови у стягненні з АТ КБ «ПриватБанк» 27 332 грн 35 коп. скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не спростовано належними доказами наявність трудових відносин між ним та ОСОБА_1 , а також що йому належить транспортний засіб, відтак саме на АТ КБ «ПриватБанк» покладається обов'язок щодо відшкодування суми франшизи.
Відмовляючи у відшкодуванні втрати товарної вартості, суд першої інстанції зазначив, що вказаний автомобіль уже був пошкоджений в результаті ДТП та відповідно проводилась виплата страхового відшкодування на відновлювальний ремонт.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що 11 квітня 2019 року, в м. Києві по вул. Дніпровська набережна, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить АТ КБ «ПриватБанк», здійснив наїзд на автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .
Власником транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 .
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року у справі № 755/6868/19, винним у вказаному ДТП визнано ОСОБА_1 .
Згідно довідки Управління патрульної поліції у м. Києві від 03 червня 2019 року № 3019105347400694, відновлювальна вартість механічних пошкоджень автомобіля позивача склала 46 528 грн 38 коп.
Автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 був застрахований ПАТ «СК «УНІКА».
12 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «СК «УНІКА» із заявою № 00297327 про подію, що має ознаки страхового випадку.
Страховим актом ПАТ «СК «УНІКА» № 00297327 від 06 червня 2019 року встановлена вартість матеріального збитку, завданого автомобілю ОСОБА_2 у розмірі46 528 грн 38 коп., франшиза - 4 995 грн 00 коп., сума страхового відшкодування - 41 533 грн 38 коп.
ПАТ «СК «УНІКА» перерахувало на рахунок ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ-М» суму страхового відшкодування у розмірі 41 533 грн 38 коп.
ОСОБА_2 здійснила доплату за ремонт автомобіля в сумі 4 995 грн 00 коп. (франшиза).
21 червня 2019 року ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ-М» виконало відновлювальний ремонт автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується актом виконаних робіт № Н4364711.
Відповідно до листа регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві автомобіль «Volkswagen Transporter», 2012 року випуску, зареєстрований за відповідачем.
Згідно довідки Управління патрульної поліції у м. Києві № 3019105347400694 від 03 червня 2019 року банк застрахував свою відповідальність за шкоду, заподіяну майну потерпілих в AT СТ «ТАС» (поліс АО 5459432).
Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів AT СГ «ТАС» № АО 5459432 з терміном дії до 31 березня 2020 року.
Згідно звіту ТОВ «Сател Груп» № 7475/06/19 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , втрата товарності вартості автомобіля внаслідок ДТП, що трапилась 11 квітня 2019 року становить - 27 332 грн 35 коп.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_2 зазначила, що оскільки ОСОБА_1 , як водій належного АТ КБ «ПриватБанк» автомобіля, на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з банком, відтак з відповідача підлягає стягненню невідшкодована сума франшизи та втрата товарної вартості автомобіля.
Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Пунктом 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Згідно п. 8.6.1. Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Відповідно до п.8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема якщо складові частини КТЗ раніше піддавалися відновлювальному ремонту або пофарбуванню повному, зовнішньому, частковому (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень, відповідно до п. 1.6 розділу I цієї Методики); КТЗ раніше був аварійно пошкоджений (підпункти «д», «ж»).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 760/28302/18-ц, зроблено висновок, що «шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, підтриманою у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц (провадження № 61-17948св19), від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц (провадження № 61-31268св18), від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц (провадження № 61-11969св18)».
Так, до позовної заяви ОСОБА_2 долучено копію відповіді Головного управління ДПС у м. Києві на адвокатський запит про надання даних щодо отримання доходів ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого у наданні вказаної інформації відмовлено з посиланням на її конфіденційність.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року витребовувались відомості у ГУ ДПС у м. Києві щодо отримання доходів ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», проте інформацію отримати не вдалося.
Стороною позивача вчинялись усі можливі необхідні дії для встановлення трудових відносин ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк».
Натомість, у відзиві та у поданій апеляційній скарзі представник банку жодними належними доказами не спростував вказану інформацію та не обґрунтував, на якій правовій підставі ОСОБА_1 керував автомобілем, який належить АТ КБ «ПриватБанк».
Враховуючи, що АТ КБ «ПриватБанк» належить транспортний засіб який спричинив ДТП, а також що банк не спростував жодними належними доказами наявність трудових відносин із ОСОБА_1 , тому саме на відповідача покладається обов'язок щодо відшкодування позивачу вартості франшизи.
Відтак, висновок суду першої інстанції є правильним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги представника АТ КБ «ПриватБанк» про те, що позивачем не надано доказів перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із АТ КБ «ПриватБанк», колегія суддів відхиляє, оскільки банк не спростував зазначену інформацію та не повідомив суд, на якій правовій підставі ОСОБА_1 керував автомобілем, не виконуючи при цьому покладені на нього трудові обов'язки.
Так, до позовної заяви ОСОБА_2 долучено страховий акт ПАТ СК «УНІКА» № 00297327 від 06 червня 2019 року, відповідно до якого сумапопередніх страхових відшкодувань складає 28 314 грн 20 коп.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що товарна вартість в даному випадку не відшкодовується, оскільки уже була здійснена виплата страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо відсутності доказів проведення відновлювального ремонту автомобіля позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони спростовуються страховим актом ПАТ СК «УНІКА» № 00297327 від 06 червня 2019 року.
Долучений до апеляційної скарги ОСОБА_2 лист ПАТ СК «УНІКА» від 09 червня 2023 року № 00273408, колегія суддів не приймає, оскільки він поданий з порушенням встановленого порядку.
Так, долучений лист ПАТ СК «УНІКА» датований 09 червня 2023 року, тобто після ухвалення Дніпровським районним судом м. Києва рішення 04 квітня 2023 року, а також після ознайомлення ОСОБА_2 із апеляційною скаргою представника АТ КБ «ПриватБанк».
Інші доводи апеляційних скаргтакож не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 04 квітня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2024 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко