Справа №756/3411/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2919/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
24 квітня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Борушківці, Любарського району, Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого суддіОболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 та продовжено ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 18.05.2024 включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , а також повторно дослідити обставини, що дослідженні судом першої інстанції не повністю та з порушеннями.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти зазначають, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам процесуального права, а висновки слідчого судді не базуються на матеріалах кримінального провадження.
На переконання апелянтів, оскаржувана ухвала прийнята без обґрунтування всіх обставин, а також під час судового засідання по розгляду клопотання слідчого, матеріали, якими воно обґрунтовується, не досліджувались.
Апелянти вказують на те, що слідчим суддею проігноровано та не надано оцінку усним клопотанням сторони захисту під час судового засідання щодо інформації про незаконність тримання ОСОБА_8 під вартою у слідчому ізоляторі з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, при тому, що фактично він позбавлений можливості знайомитись з ними. Так, з моменту підписання протоколу в порядку ст. 290 КПК України, слідчий забезпечив ОСОБА_8 ознайомлення з матеріалами в умовах СІЗО лише прибувши до нього за два місяці два рази, а у задоволенні клопотання ОСОБА_8 від 05.02.2024 про виготовлення та надання йому для ознайомлення матеріалів провадження слідчий взагалі відмовив.
Крім того, апелянти зазначають, що описова частина підозри не відповідає її резолютивній частині .
Також апелянти вказують, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри суперечить законодавчому обґрунтуванню, визначеному у правовій нормі - ст. 14 КК України.
Апелянти звертають увагу на те, що в матеріалах якими, на думку авторів клопотання, повністю підтверджується наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 , не міститься даних, які доводять обґрунтованість і законність підозри.
До того ж апелянти зазначають, що досудовим розслідуванням беззаперечно встановлена відсутність події злочину, що підтверджується всіма протоколами, рапортом та іншими матеріалами кримінального провадження.
Навпаки, згідно всіх зібраних стороною обвинувачення матеріалів, які відкриті стороні захисту для ознайомлення, в порядку ст. 290 КПК України, однозначно встановлено, що медична клініка репродуктивної медицини "Натівіта", яку очолював ОСОБА_8 , як її директор, займалась законною фінансово-господарською діяльністю, надаючи медичні послуги на добровільній основі без будь-якого примусу до пацієнтів та сплачували відповідні податки.
Апелянти звертають увагу на те, що з урахуванням даних обставин стороною захисту обидві підозри від 02.08.2023 (початкова) та від 17.10.2023 (зі змінами, остаточна) оскаржені до Оболонського районного суду м. Києва з поданням скарг на повідомлення про підозру та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Судових рішень, які набули юридичної сили за результатами розгляду цих скарг немає.
Також апелянти вказують, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодної реальної обставини на підтвердження будь-якого ризику, що є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 196 КПК України.
Крім того, апелянти вважають, що слідчим суддею не враховано медичну документацію після 04.08.2023, щодо стану здоров'я ОСОБА_8 . Так, під час тримання в СІЗО була відсутня медична допомога, що потягло суттєве погіршення стану здоров'я ОСОБА_8 та загострення хронічних захворювань, постійний ниючий біль у суглобах, а тому він потребує стаціонарного лікування та допомоги вузьких спеціалістів.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисників не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102050000149 від 27.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
02.08.2023 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 255 КК України.
16.10.2023 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 149 КК України.
18.10.2023 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2023 та продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 строком до 02.11.2023 включно, без можливості внесення застави.
25.10.2023 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва, ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 25.12.2023
20.12.2023 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва, ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02.02.2024
18.01.2024 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
25.01.2024 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва, ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.03.2024
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 02.02.2024.
15.03.2024 старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням із першим заступником керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказав, що на момент звернення слідчого із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона захисту не завершила ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Крім того, слідчий вказав, що під час досудового слідства та застосування і продовження запобіжного заходу, було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України не зменшились, продовжують надалі існувати, а тому виправдовують подальше тримання особи під вартою.
20.03.2024 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та продовжено ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 18.05.2024 включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою слідчий суддя з'ясував, що необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою обумовлена необхідністю ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, які є об'ємними, а ризики, передбачені у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було враховано під час обрання запобіжного заходу на цей час суттєво не змінились. Докази того, що підозрюваний не може за станом здоров'я утримуватися у слідчому ізоляторі або з'явились нові суттєві обставини, які не були враховані судоми під час обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчому судді не надані. А з наданих стороною захисту документів видно лише, що у підозрюваного є певні захворювання у зв'язку з якими він потребує планового лікування.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих органами досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які дають підстави на цьому етапі досудового розслідування вважати, що ця підозра є обґрунтованою
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вказаних вище кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження до нього строку тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Таким чином, колегія суддів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України, що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних (фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
З урахуванням зазначеного, посилання захисника в частині необґрунтованості підозри є безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Слідчий суддя зазначив, щоризики, передбачені у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було враховано під час застосування запобіжного заходу на цей час суттєво не змінились.
На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_8 строку тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання за вчинені злочини, не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи апелянтів, за змістом апеляційної скарги, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодної реальної обставини на підтвердження будь-якого ризику, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Щодо тверджень апелянтів, що досудовим розслідуванням беззаперечно встановлена відсутність події злочину, що підтверджується всіма протоколами, рапортом та іншими матеріалами кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Доказів того, що ОСОБА_8 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду. При цьому особам, які утримуються під вартою надається медична допомога у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 ,конкретних обставин кримінального провадження, продовжив підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 18.05.2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Відтак, ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам, є обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні клопотання, як на тому наполягає сторона захисту, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді щодо наявності підстав для продовження відносно ОСОБА_8 строку тримання під вартою не спростовують.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисників - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого суддіОболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4