Рішення від 02.05.2024 по справі 620/3010/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м.Чернігів Справа № 620/3010/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Падій В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Керівника Ніжинської окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Новобасанської сільської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Керівник Ніжинської окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, звернувся до суду з позовом до Новобасанської сільської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Новобасанської сільської ради Чернігівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована у адміністративних межах с. Нова Басань, на якій розміщено діюче місце видалення твердих побутових відходів, код організованого МВВ та номер паспорта: MVV74206_00024 №284 від 07.11.2006;

- зобов'язати Новобасанську сільську раду Чернігівської області вжити заходів щодо проведення робіт із виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована у адміністративних межах с. Нова Басань, на якій розміщене діюче місце видалення твердих побутових відходів, код організованого МВВ та номер паспорта: MVV74206_00024 №284 від 07.11.2006.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідачем в межах встановленого ухвалою суду строку відзив на позов до суду не подано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.06.2021 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Новобасанської сільської ради Ніжинського району. Зокрема об'єктом перевірки було діюче наземне звалище твердих побутових відходів, розташоване на території с. Нова Басань, код організованого МВВ та номер паспорта: MVV74206_00024 №284 від 07.11.2006.

У ході перевірки встановлено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку під вказаним МВВ відсутні, земельна ділянка під вказаним об'єктом не сформована та не виділена, про що було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.06.2021 № 43/06 (а.с. 16-20).

17.06.2021 державним інспектором Державної екологічної інспекції у Чернігівській області винесено вимогу № 20/06 щодо приведення у відповідність із законодавством, якою вимагається вирішити питання щодо забезпечення оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що зайняті під сміттєзвалищами в населених пунктах громади, визначити в натурі межі цих ділянок з встановленням межових знаків (а.с. 21-23).

Листом від 12.01.2024 № 50/02-22 Новобасанська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області повідомила керівника Ніжинської окружної прокуратури, що на даний час землевпорядна документація не розроблялась, так як Новобасанська сільська рада зазнала значних пошкоджень при проведенні активних бойових дій на підвідомчій території внаслідок збройної агресії російської федерації, тому бюджетом громади на 2023 рік було закладено кошти на відновлення соціальних об'єктів. (а.с .35).

Керівник Ніжинської окружної прокуратури, вважаючи, що Новобасанська сільська рада зобов'язана вчинити відповідні дії щодо оформленню права власності на земельну ділянку, зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм Закону №1697-VII прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно частини першої статті 10 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 38 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів дляуправління відходами, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

Згідно підпункту 6 пункту «а» стаття 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Підпунктом 1 пункту «а» статті 29 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, власні (самоврядні) повноваження, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

У відповідності до частини п'ятої статті 60 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

В силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Новобасанської територіальної громади на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Новобасанська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області.

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України від 20.06.2022 № 2320-IX «Про управління відходами» (далі - Закон № 2320-IX).

Згідно пунктів 3, 21 частини першої статті 1 Закону № 2320-IX видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Перелік операцій з видалення відходів наведено в додатку 1; оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій.

Згідно додатку 1 до вказаного Закону розміщення на поверхні чи в землі, у тому числі захоронення тощо є однією з операцій з видалення відходів.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2320-IX передбачено, що якщо регіональним планом управління відходами передбачено продовження строку експлуатації місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), які не відповідають вимогам цього Закону, суб'єкт господарювання, що здійснює управління таким місцем розміщення відходів, повинен разом з документами на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів подати план та техніко-економічне обґрунтування приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.

Вимоги до плану приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Якщо регіональним планом управління відходами передбачено припинення експлуатації місця розміщення відходів (полігону, звалища), яке не відповідає вимогам цього Закону, власник (балансоутримувач) такого місця розміщення відходів повинен забезпечити розроблення та виконання проекту рекультивації місця розміщення відходів та догляд за ним після припинення експлуатації протягом строку, встановленого цим Законом.

Установлено, що з 1 січня 2030 року експлуатація місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), що не оснащені системами вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, системами моніторингу викидів в атмосферне повітря та моніторингу забруднення ґрунтів і підземних вод, забороняється.

Ці вимоги не застосовуються, якщо суб'єкт господарювання, що здійснює управління місцем розміщення відходів, виконує план приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства у відповідності згідно з графіком, визначеним умовами дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів.

Згідно із вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV ).

Так відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Засадами державної реєстрації прав є серед іншого: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно, їх обтяження та обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (підпункти 1, 2 частини першої статті 3 Закону № 1952-IV ).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно частини першої статті 5, частини п'ятої статті 12 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Положеннями статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, зокрема, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Так формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

У відповідності до частин першої, другої статті 55 Закону України 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Пунктами 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об'єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо державної реєстрації відповідачем права власності на земельну ділянку під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ: MVV74206_00024 №284 від 07.11.2006).

Усупереч наведеного, правовстановлюючі документи на земельну ділянку під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів (паспорт МВВ НОМЕР_1 від 07.11.2006), відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов Виконуючого обов'язки керівника Козелецької окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Новобасанської сільської ради Чернігівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована у адміністративних межах с. Нова Басань, на якій розміщено діюче місце видалення твердих побутових відходів, код організованого МВВ та номер паспорта: НОМЕР_1 від 07.11.2006.

Зобов'язати Новобасанську сільську раду Чернігівської області вжити заходів щодо проведення робіт із виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована у адміністративних межах с. Нова Басань, на якій розміщене діюче місце видалення твердих побутових відходів, код організованого МВВ та номер паспорта: MVV74206_00024 №284 від 07.11.2006.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу«Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Ніжинської окружної прокуратури (вул. Овдіївська, буд. 2, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ - 02910114), що діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Пантелиймонівська, буд. 12, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 38053846).

Відповідач: Новобасанська сільська рада Чернігівської області (вул. Шевченка, буд. 49, с. Нова Басань, Ніжинський район, Чернігівська область, 17461, код ЄДРПОУ - 04414721).

Суддя В.В. Падій

Попередній документ
118799652
Наступний документ
118799654
Інформація про рішення:
№ рішення: 118799653
№ справи: 620/3010/24
Дата рішення: 02.05.2024
Дата публікації: 06.05.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них