02 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/4242/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати п.1 рішення житлової комісії Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 30.09.2020 (протокол засідання житлової комісії №2) в частині зняття з квартирного обліку з 30.09.2020 та виключення зі списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та зі списку осіб, які користуються правом на першочергове одержання житла, полковника ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати п.2 наказу начальника Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 30.09.2020 №93/1 в частині зняття з квартирного обліку з 30.09.2020 та виключення зі списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та зі списку осіб, які користуються правом на першочергове одержання житла, полковника ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача прийняти рішення про зарахування (поновлення) полковника ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку - у загальній черзі з 23.03.2006, та в списки осіб, які користуються правом на першочергове отримання житлового приміщення з 07.04.2016 як ветерана війни - учасника бойових дій.
Суд ухвалою від 03.04.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позов, в якому міститься клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи подане клопотання, суд ухвалою від 19.04.2024 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу 5-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
У встановлений судом строк недоліки позивачем усунуті.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Більш скорочені строки звернення до суду полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Так, в поданому клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач наголошує, що він не приймав участі у засіданні житлової комісії, рішення житлової комісії, як і наказ від 30.09.2020 №93\1 до його відома не доводились. Зазначає, що про зняття його з квартирного обліку та про наявність оспорюваних рішень він дізнався лише 26.02.2024, коли КЕВ м.Чернігів надав копії протоколу та наказу начальника Північного ТКЕУ.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Суд також зауважує, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. В той же час, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Враховуючи, що позивач про порушення своїх прав дізнався лише 26.02.2024, після отримання копії протоколу засідання житлової комісії та копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.09.2020 №93/1, та приймаючи до уваги відсутність доказів, які б підтверджували факт доведення до відома позивача оскаржуваних рішень, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду.
Відповідно у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Суд також зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
У справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Частиною чотирнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
2. У задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
3. Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню, окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Л.О.Житняк