01 травня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/6004/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М. перевіривши матеріали позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
Військова частина НОМЕР_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 матеріальної шкоди в розмірі 12941,69 грн.
Згідно пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
При отриманні позовної заяви судом з'ясовано, що вона не відповідає вищевстановленим вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем, як суб'єктом владних повноважень не надано до суду доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
Також частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2024 за подання суб'єктом владних повноважень до суду позову майнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн).
При цьому, позивачем заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору, в зв'язку з відсутністю коштів.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частин першої та другої статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перевіривши матеріали справи та доводи викладені в клопотанні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки сплати судового збору, оскільки позивачем не вказано строк на який необхідно відстрочити сплату судового збору та не надано будь-яких доказів на підтвердження майнового стану.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 по справі № 9901/77/20.
Таким чином, при отриманні позовної заяви судом з'ясовано, що вона не відповідає вимогам, встановленим частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем не надано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір».
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Окрім цього, частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознаки стабільності.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи про наявність підстав для звернення до суду позивачу було відомо 20.12.2021, про що свідчить наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2021 № 286, яким відповідача притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 12941,69 грн, а позовна заява подана до суду лише 25.04.2024, тобто з пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.
Позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що останнім вживались заходи щодо відшкодування завданої шкоди у судовому порядку, а саме було подано позов до Комінтернівського районного суду Одеської області, ухвалою якого від 22.01.2024 по справі №504/278/24 військовій частині НОМЕР_1 відмовлено у відкритті провадження у справі. Також позивач вказує, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Також зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду, зокрема, із позовними заявами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. В умовах воєнного стану вважає за необхідне поновити строк звернення до суду позивачу.
Проте, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, зауважила, що обставина повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.
Таким чином, лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу позивача, що в свою чергу обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Вказаний правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 23.05.2022 у справі № 640/11534/21.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про наявність підстав, що дають йому право на пред'явлення визначених законом вимог, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява має бути залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без руху.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
Також надати оригінал документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (3028,00 грн) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав та доказів поважності причин його пропуску.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві.
Ухвалу про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО