01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 487/8642/23
Головуючий в 1 інстанції: Боброва І.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі - Альонішко С.І.,
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Миколаївській області на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив скасувати постанову старшого інспектора ВБДР УПП в Миколаївській області капітана поліції Черненка В.В., серія БАД № 810668 від 08.11.2023, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн. за ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить даних про отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, копії протоколу або про відмову від його отримання, не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про роз'яснення їй прав, не містить підпису потерпілого, не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим зазначив, що утримання та ремонт внутрішньоквартальних проїздів за адресами, вказаними у постанові про накладення на нього адміністративного стягнення, заплановані адміністрацією Заводського району ММР на 2024 рік.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову БАД № 810668 від 08.11.2023 року, винесену старшим інспектором ВБДР Управління патрульної поліції у Миколаївській області капітаном поліції Черненком Валентином Вікторовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 140 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн., а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнуто з Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 гривень 40 копійок сплачений ним під час подачі адміністративного позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Миколаївській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким визнати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 810668 від 08.11.2023 року обґрунтованою та законною. Доводами апеляційної скарги зазначено, що склад правопорушення ч. 1 ст. 140 КУпАП не передбачає наявність чи відсутність фінансування для проведення поточного чи капітального ремонту міжквартальних та внутрішньоквартальних проїздів тобто така обставина не може бути підставою для скасування постанови. План виконання робіт та фінансування повинні розроблятись та відповідати всім вимогам встановленим рішенням міської ради м. Миколаєва та іншим нормативним актам і повинні виконуватись згідно чинного законодавства. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи оскільки відповідно до ч.1 ст. 283 КУпАП постанова серії БАД № 810668 від 08.11.2023 року у фабулі містить опис обставин установлених під час розгляду справи, а також зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Зазначає, що судом не було досліджено наданий акт обстеження вулично-шляхової мережі міста Миколаєва який додається до даної постанови, в якому також конкретизовано правопорушення.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20.10.2023 інспекторами відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області було проведено обстеження міжквартальних проїздів у Заводському районі м. Миколаєва, за результатами якого складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 20.10.2023, в якому вказано, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) відповідно до п. 3.4.13 Повноваження адміністрації Заводського району покладено на адміністрацію Заводського району, м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, голова ОСОБА_1 .
Експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає п.п. 5.2.1, 5.12.2, 5.12.2.1 ДСТУ 3587-2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану»: міжквартальний проїзд АДРЕСА_1 , зняте покриття проїзної частини та тротуарної частини, попереджуючі дорожні знаки відсутні; міжквартальний проїзд по АДРЕСА_2 та 20/1, руйнування покриття, вибоїни загальної площею 30 мІ граничною глибиною до 7 см; вул. Водопровідна перехрестя з вул. 7а Поперечна, перешкода в русі у вигляді бетонної опори; АДРЕСА_3 , численні вибоїни дорожнього покриття глибиною до 6 см; АДРЕСА_4 , перешкода у вигляді бетонного блоку повністю перекриває проїзну частину міжквартального проїзду, потребує прибирання; АДРЕСА_5 руйнування покриття міжквартального проїзду; АДРЕСА_6 , зруйноване покриття міжквартального проїзду, бетонні блоки на проїзній частині, насипи побутового сміття, просідання покриття глибиною до 12 см. За результатами перевірки ділянки міжквартального проїзду визнано такими, що не відповідають вимогам ДСТУ, аварійно-небезпечні руйнування дорожнього покриття (а.с. 32-38).
08.11.2023 старшим інспектором ВБДР УПП в Миколаївській області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 810668, відповідно до якої 20.10.2023 о 13:00 год. у Заводському районі м. Миколаєва міжквартальні проїзди по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , 35 гр. ОСОБА_1 , будучи відповідальною посадовою особою за утримання міжквартальних проїздів, відповідно до рішення міської ради, не виконав вимог норм та стандартів ДСТУ 3587-22, Закону України «Про дорожній рух», що виразилось у відсутності дорожнього покриття, вибоїн та перешкод у русі, чим порушив п. 1.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП (а.с. 52).
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на час винесення оскаржуваної постанови перебував на посаді голови адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради та був особою, відповідальною за поточний та капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїздів.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що в адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради були відсутні повноваження щодо здійснення поточного ремонту внутрішньоквартальних проїздів за адресами, вказаними у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 810668 від 08.11.2023, оскільки їх ремонт та фінансування не були заплановані у 2023 році.
Крім того суд зауважує, що інспектором ВБДР УПП в Миколаївській області під час складання постанови серії БАД № 810668 від 08.11.2023 не в повній мірі викладено суть правопорушення, оскільки лише перелічено назви норм та законів без зазначення конкретних пунктів та статей, які було порушено.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Згідно з п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст.222 КУпАП, зокрема, віднесено розгляд справи за ч. 1 ст.140 КУпАП.
Згідно із п. 1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 3 статті 12 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, зокрема, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані:
забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху;
впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів;
позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;
по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження;
у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла;
обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху;
виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки;
своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила № 198).
Відповідно до п. 1 Правил № 198 дія Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила) поширюються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничні переїзди (далі - дорожні об'єкти), у межах смуги їх відведення та “червоних ліній” відповідно і є обов'язковими для власників дорожніх об'єктів, органів, що здійснюють управління ними, та їх користувачів, а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів.
Відповідно до п. 2 Правил № 198 ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 15 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів) (далі - підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів).
Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) відповідно до частини другої статті 6 Закону України “Про автомобільні дороги”.
Згідно з п. 5 Правил №198 власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища.
Відповідно до п. 11 Правил № 198 власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, зобов'язані:
своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об'єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану”, ДСТУ 8749:2017 “Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт”;
постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;
контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями;
вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до схеми організації дорожнього руху;
аналізувати стан аварійності на дорожніх об'єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння;
разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки;
своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови;
забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт;
відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху станом на 01.12.2022 встановлені ДСТУ 3587-2022.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушень, передбачених даною статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.
Суб'єктом правопорушень, передбачених ч.1 ст.140 КУпАП, є посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Таким чином для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП встановленню підлягають такі обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб'єктом даного правопорушення.
П. 3.4.13. положення про адміністрацію Заводського району Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.02.2017 № 16/32 передбачено, що до повноважень адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради у галузі житлово-комунального господарства відноситься ремонт внутрішньоквартальних проїздів, доріг та тротуарів приватного сектору, територій, прилеглих до житлових будинків всіх форм власності.
На час винесення оскаржуваної постанови позивач перебував на посаді голови адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, у зв'язку з чим вірним є висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 як голова адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради є особою, відповідальною за поточний та капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїздів, доріг та тротуарів приватного сектору, територій, прилеглих до житлових будинків всіх форм власності.
При цьому, колегією суддів встановлено, що відповідно до розпорядження управління комунального майна Миколаївської міської ради від 23 березня 2021 року № 46Р про вилучення проєктно-кошторисної документації у адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради та передачу її департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, наданого на виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, до департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради передано проєктно-кошторисну документацію по об'єкту: «Капітальний ремонт дорожнього покриття внутрішньоквартального проїзду вздовж будинків № 12-А, АДРЕСА_9 ».
Однак, з оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за неналежне утримання міжквартальних проїздів по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_4 , та вул. Крилова, 17, АДРЕСА_6 , що підтверджується актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 20.10.2023.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що у адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради були відсутні повноваження щодо здійснення поточного ремонту внутрішньоквартальних проїздів за іншими адресами, що зазначені в оскаржуваній постанові, колегія суддів вважає помилковим.
Також, колегія суддів вважає помилковим висновком суду першої інстанції про те, що під час складання постанови від 08.11.2023 не в повній мірі викладено суть правопорушення, без зазначення конкретних пунктів та статей, які було порушено, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови серія БАД № 810668 від 08.11.2023 року у фабулі міститься опис обставин, встановлених під час розгляду справи, а також зазначено нормативні акти, що передбачають відповідальність за таке адміністративне правопорушення з посиланням на статтю Кодексу та пункт правопорушення, визначеного Правилами дорожнього руху України.
Колегія суддів зазначає, що наявність чи відсутність фінансування для проведення капітального чи поточного ремонту міжквартальних поїздів не може бути підставою для скасування прийнятої відповідачем постанови.
Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідні об'єкти не знаходились у планах на відповідний бюджетний рік, оскільки це не звільняє позивача від обов'язку дотримуватись правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху при утриманні дорожніх об'єктів, вживати заходи щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху та приймати своєчасні заходи до відновлення безпечних умов для руху.
З матеріалів справи вбачається, що прийняттю постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передувало винесення вимоги патрульною поліцією від 27 жовтня 2023 року № 336 стосовно забезпечення дорожнього руху адміністрацією Заводського району Миколаївської міської ради.
Доводи позивача про те, що позивач не запрошувався відповідачем на розгляд справи і що постанову прийнято у його відсутності спростовується трекінгом поштового відправлення рекомендованої поштової кореспонденції на адресу позивача, відповідно до якого, відправлення вручено за довіреністю 06.11.2023 року (а.с.49, 183)
Відповідно до приписів ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч.4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене та з урахуванням того, що відповідачем надано належні та допустимі докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів дійшла висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 статті 140 КУпАП.
За таких обставин, аналізуючи зібрані докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів, які вказують на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, а відтак у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, обставини справи та докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2024 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик