02 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/30870/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами справи та апеляційною скаргою Державної податкової служби України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі №160/30870/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Електробудмонтаж” до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору та надання платіжного документу.
За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. У частині шостій наведеної статті також визначено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 15 квітня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Державної податкової служби України 15.04.2024 о 19:39 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали, з урахуванням приписів ч.6 ст.251 КАС України, є 16.04.2024.
Таким чином, останнім днем виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є 26.04.2024.
У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто.
Тоді як, Державною податковою службою України подано до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому заявник просить продовжити йому строк для усунення недоліків скарги. В обгрунтування поданого клопотання податковий орган зазначає, що процедура сплати судового збору потребує певного часу, при цьому станом на дату подання клопотання документ, який підтверджує сплату судового збору по підрозділу правової
роботи не переданий.
Вирішуючи подане скаржником клопотання, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, КАС України визначено максимальну тривалість строку, який встановлюється судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватись за наявності для цього обґрунтованих підстав.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Також суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а тому наведені ним обставини щодо довготривалої процедури оплати судового збору не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Суд бере до уваги, що статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
Сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі відповідач мав ще під час подання апеляційної скарги - 26.03.2024 (згідно штампу вхідної кореспонденції суду). При цьому, станом на час постановлення цієї ухвали (після спливу більше одного місяця з моменту звернення з апеляційною скаргою) судовий збір скаржником так і не сплачений.
Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Будь-яких конкретних відомостей та доказів на їх підтвердження про час отримання скаржником доказів сплати судового збору скаржник не зазначає та не надає.
Щодо посилань скаржника на введення в Україні воєнного стану, то суд зазначає, що сам по собі даний факт не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Отже, на даний час вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконано.
За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, а скаржником вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконано та не усунуто недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 298 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової служби України про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі №160/30870/23 - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з 02.05.2024 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк