Справа №672/344/24
Провадження №2/672/218/24
02 травня 2024 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/344/24 за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницької області
про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка звернулася в суд з позовом до Городоцької міської ради Хмельницької області, про визнання права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті його батьків: матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . До складу спадкового майна входить садиба, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивачка зазначила що вона є спадкоємицею після смерті батьків за законом відповідним чином прийняла спадщину.
Позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на садибу. Однак їй було відмовлено у вчинені будь-яких нотаріальних дій, оскільки відсутні документи що підтверджують право власності на садибу за спадкодавцями.
В підготовче судове засідання позивачка не з'явилася, проте її представник подав до суду заяву про слухання справи за їх відсутності та просить позов задовольнити, визнати за ОСОБА_1 право власності на садибу, що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з : 1) шлакобетонного житлового будинку "А" загальною площею 112.9 м.кв., житловою площею 77.4 м.кв.; 2) шлакобетонно-цегляного хліва "Б" загальною площею 79.3 м.кв.; 3) цегляного гаража "В" загальною площею 11.7 м.кв.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла заява про те, що останній - позов визнає в повному обсязі і просить справу розглянути за його відсутності.
Ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін (їх представників).
Суд, оголосивши заяви сторін (їх представників), перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ч.3 ст.200 ЦПК України визначено, що: за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
При вирішені даного спору, суд приходить до висновку, що до застосування в частині спадкування після матері позивачки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають норми законодавства, що діяло на момент відкриття та прийняття спадщини спадкоємицею, а саме Цивільний Кодекс України 1963 р., ЗУ "Про власність" 1991 р., а щодо батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - діючий ЦК України.
В судовому засіданні було встановлено, що позивачка належним чином прийняла спадщину після померлих батьків, що підтверджується: матеріалами спадкової справи №174/2000 від 06.03.2000 р., заведеної після смерті ОСОБА_2 копія якої була витребувані судом із Хмельницького обласного державного нотаріального архіву, в тому числі і з метою встановлення кола заінтересованих осіб у даній цивільній справі (а.с.103-115); матеріалами спадкової справи №56-2015 від 09.10.2015 р., заведеної після смерті ОСОБА_3 копія якої була витребувана судом у приватного нотаріуса, в тому числі і з метою встановлення кола заінтересованих осіб у даній цивільній справі (а.с.73-101); А тому, факт прийняття спадщини позивачкою та матеріали спадкових справ свідчать також і про відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину та претендували на дане спадкове майно.
В підтвердження складу спадкового майна до матеріалів справи долучено довідку КП "Городоцьке БТІ" від 08.03.2024 р. №12 про склад спадкової садиби. Будівництва, реконструкції та перепланувань, здійснення яких відповідно до чинного законодавства передбачає наявність дозвільних документів, не виявлено (а.с.20).
В підтвердження вартості спадкового майна до матеріалів справи долучено звіт №20 від 12.03.2024 року про оцінку садиби по АДРЕСА_1 , у відповідності до якого її вартість складає 126770 грн. (а.с.45-55).
Позивачка у встановленому порядку не може оформити право власності на дану садибу, оскільки за життя спадкодавців не було виготовлено правовстановлюючих документів на неї. Підтвердженням цього є постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 08.03.2024 р. та від 14.03.2024 р. що містяться в матеріалах справи (а.с.18-19).
Згідно звіту технічного стану житлового будинку від 05.03.2024 р. вбачається, що спадкова садиба відповідає вимогам надійності і є можливість її безпечної експлуатації (а.с.21-31).
Крім того, з копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану №00043998823 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 одружились 14.11.1952 року, тоді як з довідки від звіту технічного стану житлового будинку від 05.03.2024 р., вбачається, що садиба побудована у 1972 році, тобто в період шлюбу (а.с.11, 24).
Отже, згідно ч.1 ст.22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно ч.2 ст.12 ЗУ "Про власність": Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ч.1 ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Суд приходить до висновку, що оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов'язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини - ст. 1219 ЦК України), то спадкуванню підлягають і права та обов'язки щодо об'єктів нерухомого майна, які знаходились у володінні спадкодавця хоча і не були оформленні у встановленому законом порядку. А отже такі права та обов'язки можуть успадковуватись, оскільки вони не припиняються зі смертю спадкодавця, а будуть існувати доти, доки буде існувати об'єкт нерухомості та до юридичного оформлення прав власності на нього спадкоємцем.
Садиба - це земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями (ч.1 ст. 381 ЦК України).
Враховуючи норми статей 186, 380, 381 ЦК України, господарсько-побутові будівлі (сарай, гараж, санвузол і под.), наземні і підземні комунікації (водопостачання, очисні споруди тощо), що розташовані з житловим будинком на одній земельній ділянці і призначені для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою, вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами.
Крім того, суд бере до уваги і позицію представника відповідача, який згідно поданої заяви позовні вимоги визнав у повному обсязі, що згідно положень ч.4 ст.206 ЦК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права третіх осіб.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також, оскільки визнання позову відповідачем мало місце до початку розгляду справи судом по суті, то у порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачці з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 200, 263-265 ЦПК України, ст. 1216-1222, 1297-1299 ЦК України , суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після батьків: матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на садибу, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з : 1) шлакобетонного житлового будинку "А" загальною площею 112.9 м.кв., житловою площею 77.4 м.кв.; 2) шлакобетонно-цегляного хліва "Б" загальною площею 79.3 м.кв.; 3) цегляного гаража "В" загальною площею 11.7 м.кв.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_4 50 % сплаченого судового збору, що становить - 633 грн. 85 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Представник позивачки: адвокат Столяр Микола Васильович, 32000, вул. Грушевського, буд. 51 м. Городок, Хмельницької області.
Відповідач: Городоцька міська рада Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060708, інд. 32000, вул. Грушевського, буд.5, м. Городок Хмельницької області.
Суддя: