Справа № 420/25227/23
30 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.09.2023 року №103230001731 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи позивача з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17 листопада 2009 року по 30 червня 2023 року в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» в зв'язку з досягненням позивачем віку 45 років, зобов'язання відповідача призначити позивачу з 04 серпня 2023 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи позивача з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17 листопада 2009 року по 30 червня 2023 року в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» в зв'язку з досягненням позивачем віку 45 років.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі - пояснень на позовну заяву.
Позов обґрунтований позивачем тим, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було враховано та надано належної правової оцінки вимогам ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, що була поновлена на підставі рішення Конституційного Суду України, ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та прийнятих на його виконання підзаконних актів щодо порядку розрахунку пільгового страхового стажу та зниження пенсійного віку, на застосування норм якого позивач розраховав коли працював в особливо шкідливих умовах праці та подавав заяву про призначення пенсії за віком, яка дає право позивачу виходу на пенсію у 45 років, судовій практиці з аналогічних правовідносин та поданим позивачем документам для призначення даного виду пенсії.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що відповідач позов не визнає, зазначає, що рішенням №103230001731 від 11.09.2023 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням пенсійного віку у відповідності до ст. 114 Закону №1058. За доданими до заяви про призначення пенсії документами до страхового стажу позивача зараховано 37 років 02 місяці 26 дні (з урахуванням кратності). Пільговий стаж за Списком №1 становить 13 років 13 днів, робота на ЧАЕС (Список №1 ) - 02 місяці 08 днів. Повідомлено, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.2001 року по 19.05.2003 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.11.1997 року, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про суми заробітку та сплату страхових внесків за зазначений період та відсутня інформація, що підтверджує факт виховання дитини 28.04.2001 року народження до досягнення нею 3- річного віку. До пільгового стажу зараховано всі періоди. Роз'яснено позивачу, що право на пенсійну виплату вона матиме у віці 50 років. Рішення Головного управління №103230001731 від 11.09.2023 року приймалося із визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі Закону №1058 зі змінами внесеними Законом №2148. Закон №2148 є чинним та таким, що підлягає до застосуванню у спірних правовідносинах. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Крім того, суд має критично поставитись до тверджень позивача, що орган ПФУ саме з 01.10.2017 застосовує закон №1058 при призначенні пільгових пенсій, адже останній набрав чинність ще 01.01.2004, тому з цього часу на його умовах вирішуються питання про призначення пенсій за віком, в тому числі і пільгових. Рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, з яким пов'язує позивач виникнення у неї права на звернення до суду у цій справі, не відновлює дію Закону №1788 і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин. У січні 2023 позивач досягла 50 річного віку, однак в той час Закон №1788 втратив чинність та під час прийняття оскаржуваного рішення Головним управлінням не застосовувався, в свою чергу висновки Конституційного Суду України у рішення від 23.01.2020 стосувались змін внесених законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 до Закону №1788. Відповідно до ст. 4 Основ Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування пенсійне страхування є одним з видів загальнообов'язкового соціального страхування. Саме на реалізацію положень Конституції України та Основ Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування 09.07.2003 року прийнято Закон №1058, який серед іншого, визначає принципи і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Іншого чинним законодавством не передбачено. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 96 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами. На сьогоднішній день нормативно-правові акти, в тому числі і положення ст. 114 Закону №1058, на які посилається Головне управління в обґрунтування своєї позиції є чинними, законними, Конституційним Судом України неконституційними не визнавалися, а відтак підлягають застосуванню та дотриманню учасниками пенсійних правовідносин. Враховуючи на викладені обставини в їх сукупності, відповідач вважає, що дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та Законах України, а відтак позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (вік 45 років на момент звернення до пенсійного фонду)
З 17 листопада 2009 року по даний час позивач працює в зоні відчуження на Чорнобильській АЕС в особливо шкідливих умовах праці в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС».
4 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розглянувши звернення позивача за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №103230001731 від 11.09.2023 року про відмову у призначенні пенсії.
В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №103230001731 від 11.09.2023 року зазначено про те, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 37 років 2 місяці 26 днів. Пільговий стаж особи за Списком №1 - 13 років 0 місяців 13 днів, робота на ЧАЕС (Список №1) - 2 місяці 8 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.2001 року по 19.05.2003 року згідно з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.11.1997 року, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про суми заробітку та сплату страхових внесків за зазначений період та відсутня інформація, що підтверджує факт виховання дитини 28.04.2001 року до 3-річного віку. За даними документами до пільгового стажу зараховані всі періоди роботи. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 04.08.2028 року.
Позивач не погодився із правомірністю рішення відповідача та звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2, 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно п. «а2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення2 від 02.03.2015 року №213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, за змістом вищенаведеної норми, пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Законом України №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015 року збільшено раніше передбачений пунктом « 5» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
09.07.2003 року було ухвалено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.10.2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII, яким Закон України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено розділом XIV-1, який передусім, у контексті предмету спору, містить пункт 1 частини 2 статті 114 такого змісту: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Також зазначена норма передбачає зміст ідентичний пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України від 2 березня 2015 року №213-VIII щодо підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах.
За конституційним поданням народних депутатів України Закон №213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
Саме це Рішення Конституційного Суду України у справі №1-р/2020 покладено в основу позовних вимог.
Позивач вважає, що при досягненні віку 45 років та при наявності загального страхового стажу роботи більше 30 років, з якого 13 років - пільгового стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці, вона має право на пенсію на пільгових умовах.
Натомість, як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач фактично керується Законом №1058-ІV, за яким, пенсійний вік жінок зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 становить 50 років.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ, з урахуванням Рішення №1-р/2020, з одного боку, та Законом №1058-ІV- з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років, зокрема, щодо позивачки.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Тому відмова Головного управління ПФУ в Одеській області в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж роботи 30 років, з якого 17 років - пільгового стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 50 років, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.
Таким чином рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.09.2023 року №103230001731 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
У справі, що переглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15, а також у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі №227/3208/16-а.
Щодо ефективного способу захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію з певної дати зроблено висновки Верховним Судом і у постановах від 29.04.2020 року у справі №826/9781/18, від 25.06.2020 року у справі №520/10521/19.
Відповідно до п. п.1 п. 1 ст. 45 Закону України №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З урахуванням викладеного, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, у відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 04.08.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Варшавська, 3-Б, см-т. Макарів, Київська область, 04081, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.09.2023 року №103230001731 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи позивача з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17 листопада 2009 року по 30 червня 2023 року в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» в зв'язку з досягненням позивачем віку 45 років, зобов'язання відповідача призначити позивачу з 04 серпня 2023 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи позивача з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17 листопада 2009 року по 30 червня 2023 року в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» в зв'язку з досягненням позивачем віку 45 років - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.09.2023 року №103230001731 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 у відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 04.08.2023 року
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА