Справа № 420/35118/23
30 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулась Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач, В/ч НОМЕР_1 ) до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 11.10.2023 за № 73003745 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26 800,00 гривень та мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 гривень.
ІI. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що 01.12.2023 р. Військова частина НОМЕР_1 отримала супровідний лист від відповідача від 11.10.2023 № (44392/2112) (вх. Військової частини від 01.12.2023 № 13580/181) щодо відкриття виконавчого провадження № 73003745, в межах якого постановою від 11.10.2023 за № 73003745 стягнуто з військової частини НОМЕР_1 виконавчий збір у розмірі 26 800,00 гривень та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 гривень. Із вказаними постановами відповідача позивач категорично не погоджується, оскільки на виконання рішення суду згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.11.2023 року № 1151 “Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям призваним по мобілізації” згідно додатку 3 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1151 від 05.11.2023 року сержанта ОСОБА_1 включено в списки на виплату додаткової винагороди та премії за жовтень 2022 року. Згідно наказу від 07.06.2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених кошторисом військової частини на грошового забезпечення військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця до 20 числа наступного місяця. Згідно вище вказаного рапорту та наказу сержанту ОСОБА_1 була здійсненна виплата додаткової винагороди за жовтень 2022 року. Тобто, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 по справі № 420/17260/22 було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в добровільному порядку та відповідно до чинного законодавства. З покликанням на постанову Верховного суду від 18.04.2018 року, позивач зазначає, що у цій справі державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному виконавчому листі. Враховуючи той факт, що дії державного виконавця не привели до виконання рішення, остільки рішення уже і без того було добровільно виконано позивачем, то і підстави для стягнення виконавчого збору у державного виконавця відсутні.
13.02.2024 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що за заявою стягувача виконавчий лист надійшов до Відділу 10.10.2023 року цією ж датою його внесено до АСВП. 11.10.2023 року, згідно статей 3, 4, 24, 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно п.4 ст.. 27 цього ж Закону Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Згідно п. 3 ст. 27 за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи. Станом на 11.10.2023 мінімальна заробітна плата становила 6800,00 гри., а тому сума виконавчого збору для боржника склала 26800,00 грн. Дана Постанова була направлена на адресу боржника належним чином без порушення терміну через Укрпошту (рекомендована кореспонденція) 12.10.2023 року. Керуючись статтею 42 Закону та відповідно до пункту 2 розділу УІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 винесено Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269.00 грн. Виходячи з позову, боржник в повній мірі володіє інформацією по виконавчому провадженню, але з дати відкриття виконавчого провадження, жодного документу, повідомлення щодо виконання даного провадження до Відділу не надходило. 19.12.23 року до Відділу надійшла скарга на постанову про відкриття виконавчого провадження, в додатку до якої надано Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2023 року № 1370 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям призваним по мобілізації. Проте підтвердженням проплати є платіжна інструкція, разом з тим платіжну інструкцію про перерахування коштів стягувачу до Відділу не надано так як її не надано і до матеріалів адміністративного позову, таким чином вважаємо дане виконавче провадження до теперішнього часу невиконаним.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 25.12.2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 17.01.2023 р. о 11 год. 30 хв. Даною ухвалою зобов'язано Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) разом з відзивом на позов надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 73003745, у межах якого відповідачем винесено оскаржувану постанову.
Ухвалою суду від 17.01.2024 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи. Цією ухвалою зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати суду належним чином засвідчену копії наступних документів, а саме, платіжну інструкцію про виплату стягувачу ОСОБА_1 щомісячної премії та додаткової винагороди за жовтень 2022 року; копію скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2023 р. з додатками до неї, а також результати її розгляду ( у разі наявності). Зобов'язано Біляївський ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати суду належним чином засвідчену копії наступних документів, а саме, матеріали скарги Військової частини НОМЕР_1 на постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2023 р. у ВП № 73003745.
Ухвалою суду від 19.01.2024 року зупинено провадження у справі до отримання судом витребуваних доказів від Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою від 30.04.2024 року поновлено провадження у справі у зв'язку зі спливом розумного строку для надання відповідачем витребуваних судом доказів.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 22.02.2023 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/17267/22, яке залежно без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 р. Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю та серед іншого, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошові кошти за жовтень 2022 року (щомісячна премія та додаткова винагорода) в сумі, в якій не було здійснено виплати командиру гранатометного відділення - командира гранатометного взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 сержанту ЗСУ ОСОБА_1 на підставі наказу командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника ЗСУ ОСОБА_2 від 29.10.2022 р. № 501 “Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 ”.
14.08.2023 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/17267/22 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошові кошти за жовтень 2022 року (щомісячна премія та додаткова винагорода) в сумі, в якій не було здійснено виплати командиру гранатометного відділення - командира гранатометного взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 сержанту ЗСУ ОСОБА_1 на підставі наказу командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника ЗСУ ОСОБА_2 від 29.10.2022 р. № 501 “Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 ”.
11.10.2023 року старшим державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - старший державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73003745 з примусового виконання вище вказаного виконавчого листа та постановлено, зокрема стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 26800 гривня.
11.10.2023 року старшим державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 73003745, якою визначено для боржника розмір мінімальних витрат 269,00 грн.
Вважаючи, вказані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), зокрема
- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 цього Закону № 1404-VIII);
- постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди ( пункт 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII);
- виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (частина 1 статті 18 цього Закону № 1404-VIII);
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. ( пункт 1 частини 1 ст. 26 цього Закону № 1404-VIII);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. (частина 5 ст. 26 цього Закону № 1404-VIII);
- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. ( частина 1 ст. 26 цього Закону № 1404-VIII);
- за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. ( частина третя статті 27 Закону № 1404-VIII);
- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). ( абзац 1 частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018);
- виконавчий збір не стягується, зокрема, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (пункт 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII);
- кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (частина 1 статті 42 Закону № 1404-VIII);
- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII).
Питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), зокрема
- стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження (пункт 8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5);
- фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону (абзац 1 пункту 1 розділу VI Інструкції № 512/5).
- витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження; виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення (пункт 2 розділу VI Інструкції № 512/5).
VI. Оцінка суду.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення; про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
В силу наведених положень виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Таким чином виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.
Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Як встановлено судом, предметом судового контролю у даній справі є постанови від 11.10.2023 року ВП № 73003745 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 26 800,00 грн. та про стягнення про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
В розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов'язаний самостійно з'ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Обґрунтовуючи доводи про протиправність оскаржуваних постанов, позивач посилається на те, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, передбачених ст.10 Закону №1404-VIII, оскільки рішення суду виконано позивачем добровільно.
Так, судом встановлено, що згідно з Автоматизованої системи виконавчого провадження за № АСВП: 73003745, Дата відкриття: 11.10.2023, Стан ВП: Відкрито.
В даному випадку, жодних передбачених Законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження на час винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження не встановлено. На час відкриття виконавчого провадження на підставі заяви представника стягувача від 03.10.2023 р., відомості, про повне фактичне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку, у державного виконавця були відсутні, у зв'язку із чим у виконавця виник обов'язок вирішити питання про стягнення виконавчого збору та прийняти оскаржувані постанови.
При цьому, суд зауважє, що на виконання ухвал суду від 17.01.2024 та 19.01.2024 року відповідачем не надано доказів виконання судового рішення від 14.08.2023 року у справі № 420/17267/22 до відкриття виконавчого провадження.
Натомість, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII), а не визнання його протиправним, як помилково вважає позивач.
Щодо вимоги позивача в частині протиправності постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження 11.10.2023 № 73003745, то суд враховує наступне.
Як вбачається з вищенаведених положень Закону № 1404-VІІІ та Інструкції № 512/5, то витрати виконавчого провадження - це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції, друк документів тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку.
Оскільки до повноважень державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження віднесено одночасне прийняття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, то суд не вбачає протиправності дій державного виконавця в частині прийняття спірної постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.10.2023 № 73003745.
В той же час, жодних порушень відповідачем вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, зокрема, Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», під час прийняття оскаржуваних постанов, позивачем не наведено, та судом не встановлено.
Щодо інших доводів сторін по суті спірних правовідносин, то враховуючи, що вони не охоплюють обставини, які встановлені судом під час розгляду справи, а тому не впливають на висновок суду.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
VIIІ. Розподіл судових витрат.
У разі відмови у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Разом з тим, ухвалою суду від 08.01.2024 року відстрочено Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору за подання даного позову до ухвалення судового рішення у справі.
Враховуючи, що позивачем подано позов, який містить дві вимоги майнового характеру (постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2023 року ВП № 73003745 в частині стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 26 800,00 грн. та постанова про стягнення про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.10.2023 року ВП № 73003745 в сумі 269,00 грн.), то останній повинен сплатити судовий збір в сумі 5 368 грн. ((26 800,00 *1,5 %) +(269,00 *1,5%), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)
Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Держави підлягає судовий збір в сумі 5 368,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Заводська, буд. 19, м. Біляївка, Одеський район, Одеська область, 67600, ЄДРПОУ 38723891) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь Держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5 368,00 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 00 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
.