02 травня 2024 р. № 400/2491/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 16.02.2024 № 263040013820; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії за віком від 16.02.2024 № 263040013820;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Миколаївській області призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахуванням усіх періодів роботи по трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.10.1982, періоду навчання з 01.09.1981 до 23.07.1982, період роботи з 01.01.1999 до 29.12.2003, починаючи з моменту настання пенсійного віку, а саме з 19.01.2024.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області прийнято рiшення про вiдмову в призначеннi пенсiї за віком у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Не зараховано до стажу перiод роботи по трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.10.1982, оскільки в свідоцтві про одруження зазначено ім'я " ОСОБА_2 ", а в паспорті - " ОСОБА_2 ", а також період навчання відповідно до диплому № НОМЕР_2 від 23.07.1982, оскільки в свідоцтві про одруження зазначено ім'я " ОСОБА_2 ", а в паспорті -" ОСОБА_2 ". Тому не можна підтвердити зміну прізвища та період роботи по трудовій книжці, період роботи з 24.05.1993 по 01.05.1994, оскільки наявне виправлення в трудовій книжці та період роботи з 01.01.1999 по 29.12.2003 на підставі довідки про період роботи від 18.11.2005, оскільки відсутня сплата внесків в довідці ОК-5 (даний факт підтверджується у відповіді відповідача від 29.02.2024).
Ухвалою від 22.03.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). До страхового стажу позивача не зараховано період роботи протягом жовтня 1982 року по грудень 1998 року згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 від 12.10.1982, яку не взято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки на титульному аркуші трудової книжки наявний запис щодо зміни прізвища російською мовою з “ ОСОБА_3 ” на “ ОСОБА_4 ”, внесений на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 21.05.1983, яке не взято до уваги, оскільки в останньому ім'я не відповідає паспортним даним. Крім того, за період роботи з 24.05.1993 по 01.05.1994 наявне виправлення дати наказу про прийняття на роботу. До страхового стажу позивача не зараховано період навчання згідно із дипломом № НОМЕР_2 від 23.07.1982, оскільки прізвище не відповідає паспортним даним. Відтак, для зарахування спірних періодів роботи та навчання до страхового стажу позивача підстав немає. За наданими для призначення пенсії документами встановлено, що страховий стаж склав 10 років 11 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
09.02.2024 позивачка звернулась із заявою про призначення пенсії за віком до органів Пенсійного фонду України.
Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 16.02.2024 № 263040013820 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. До страхового стажу позивачки не зараховано періоди навчання з 01.09.1981 до 23.07.1982 згідно з дипломом, оскільки зазначено прізвище Різник, періоди її роботи з жовтня 1982 - грудня 1998 року згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 від 12.10.1982, оскільки на титульному аркуші трудової книжки наявний запис щодо зміни прізвища, внесений на підставі свідоцтва про шлюб, у якому ім'я позивачки " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним. Також не зараховано період роботи з 24.05.1993 до 01.05.1994, оскільки наявне виправлення в даті наказу в підставах внесення запису про прийняття.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивачка звернулась до суду з позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з матеріалами справи, до страхового стажу позивачки не зараховано перiоди навчання з 01.09.1981 до 23.07.1982 згідно з дипломом, оскільки зазначено прізвище ОСОБА_5 , періоди її роботи з жовтня 1982 - грудня 1998 року згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 від 12.10.1982, оскільки на титульному аркуші трудової книжки наявний запис щодо зміни прізвища, внесений на підставі свідоцтва про шлюб, у якому ім'я позивачки ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним. Також не зараховано період роботи з 24.05.1993 до 01.05.1994, оскільки наявне виправлення в даті наказу в підставах внесення запису про прийняття.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 позивачка змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 , про що здійснено відповідну відмітку. Зміна прізвища позивачки підтверджується також і свідоцтвом про укладення шлюбу.
Записами у трудовій книжці позивачки підтверджуються спірні періоди її роботи з жовтня 1982 року до грудня 1998 року.
Посилання відповідача на те, що відомості трудової книжки позивачки не взято до уваги при обчисленні її стажу, оскільки позивачка змінила прізвище, але у свідоцтві про укладення шлюбу і паспорті є відмінність у написанні її імені суд не бере до уваги, з урахуванням наступного.
Відповідно до п. 2.13 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 58 від 29.07.1993 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
З урахуванням викладеного, зміну запису про прізвище позивачки здійснено відповідно до вимог Інструкції. А тому підстави для відмови у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 відповідно до записів у трудовій книжці відсутні.
До того ж, період навчання позивачки з 01.09.1981 до 23.07.1982 також підтверджується записами у Дипломі № 001088 про закінчення Київського середнього кооперативного профтехучилища та здобуття професії продавець.
Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання та записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період її роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Також відповідач листом від 29.02.2024 № 1400-0302-8/17663 відмовив позивачці у зарахуванні до страхового стажу період її роботи у малому підприємстві «Дір» з 01.01.1999 до 29.12.2003, оскільки довідка від 18.11.2005 № 398 потребує уточнення, адже у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутній запис про цей період роботи та відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За таких обставин, період роботи позивачки з 01.01.1999 до 29.12.2003 на Малому підприємстві «Дір» підтверджено довідкою від 18.11.2005 № 398, а отже має бути зарахований до страхового стажу.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Враховуючи викладене, період навчання позивачки з 01.09.1981 до 23.07.1982, періоди її роботи з жовтня 1982 року по грудень 1998 року, з 01.01.1999 по 29.12.2003 відповідачем протиправно не було зараховано до її страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Відповідачем у рішенні від 16.02.2024 визначено, що страховий стаж позивачки становить 10 років 11 місяців 14 днів. З урахуванням періодів навчання та роботи ОСОБА_1 , які відповідачем не було зараховано до стажу, її страховий стаж складає більше 31 року, що є достатнім для призначення пенсії.
Тому відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до п. 10) ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому для захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 09.02.2024, з урахуванням висновків суду.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.12.1997) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.02.2024 № 263040013820 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.12.1997) період її навчання з 01.09.1981 по 23.07.1982, періоди її роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_5 з жовтня 1982 року по грудень 1998 року, період роботи з 01.01.1999 по 29.12.2003 у Малому підприємстві «Дір» .
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.12.1997) про призначення пенсії за віком від 09.02.2024, з урахуванням висновків суду.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.12.1997) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 02.05.2024.
Суддя Н.О. Бульба