02 травня 2024 рокусправа №380/5821/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.03.2024 №132 о/с “Про особовий склад”, виданого на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 380/9573/24 яким вважати інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 , звільненим зі служби в поліції наказом ГУНП у Львівській області від 24.03.2023 №131о/с ( зі змінами), вважавши позивача звільненим зі служби в поліції наказом ГУНП у Львівській області від 24.03.2023 № 131 о/с ( зі змінами), поновивши ( похідна вимога) позивача на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 07.03.2024, стягнувши з відповідача на мою користь заробітну плату ( грошове забезпечення) за весь час вимушеного прогулу;
- у разі задоволення позову, рішення суду в частині про поновлення на посаді та стягнення коштів за один місяць вимушеного прогулу звернути судом до негайного виконання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що наказ має бути чітко сформований і не може допускати подвійного тлумачення. В оскаржуваному наказі про звільнення позивача зі служби з 24.03.2023 відповідач ретроспективно повертає момент звільнення позивача більше ніж на 11 місяців назад , упродовж яких позивач перебував на службі та отримував грошове забезпечення та вислуга літ позивача збільшувалась. Крім того, перелік підстав для звільнення зі служби визначено Законом України «Про Національну поліцію» та є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. З урахуванням викладеного позивач просить суд визнати протиправними та скасувати наказ начальника ГУНП у Львівській області від 06.03.2024 №132о/с “Про особовий склад”.
Ухвалою від 19.03.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою від 02.05.2024 у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Відзив обґрунтований тим, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 380/9573/23, якою у задоволенні позову відмовлено, ГУНП у Львівській області видало наказ від 06.03.2024 №132 о/с. Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично залишив у силі наказ ГУНП у Львівській області № 131 о/с від 24.03.2023, відповідно п.5 якого вирішено: « … Вважати майора поліції ОСОБА_2 (0063433), інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, звільненим зі служби в поліції, з з 24 березня 2023 року, виплативши компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2023 році, у кількості 05 діб основної відпустки та 02 доби додаткової відпустки, встановивши премію за березень 2023 року в розмірі 204,262 %...». Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що спірний наказ прийнято правомірно, а тому позов про його скасування як і похідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Від представника позивача 08.04.2024 та 22.04.2024 до суду надійшли додаткові пояснення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 20.05.2022 №275 о/с “Про особовий склад” звільнено з 20.05.2022 майора поліції ОСОБА_1 (0063433), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Підставою видання наказу ГУНП у Львівській області від 20.05.2022 №275 о/с “Про особовий склад” став наказ ГУНП у Львівській області від 17.05.2022 №1229 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області”, яким, серед іншого, до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільненні зі служби в поліції.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та не погоджуючись зі звільненням з посади, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №380/8164/22 позов ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
Визнано протиправним і скасовано наказ ГУНП у Львівській області від 17.05.2022 №1229 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області” в частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним і скасовано наказ ГУНП у Львівській області від 20.05.2022 №275 о/с “Про особовий склад”. Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Стягнуто з ГУНП у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 249091 (двісті сорок дев'ять тисяч дев'яносто одна) грн. 40 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 53677 (п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 42 коп. допущено до негайного виконання.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №380/8164/22 наказом ГУНП у Львівській області № 541 о/с від 07.11.2022 “Про особовий склад” поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, нараховано та виплачено на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 53677 (п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 42 (сорок дві) копійки.
Крім цього, вказаним наказом відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України “Про Національну поліцію” майора поліції ОСОБА_1 (0063433) переміщено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2022, встановивши посадовий оклад 2400 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 відсотків.
В подальшому, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 апеляційну скаргу ГУНП у Львівській області задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 380/8164/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
З врахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі №380/8164/22 відповідачем прийнято оскаржуваний наказ “Про особовий склад” від 24.03.2023 №131о/с, яким вирішено:
1. Скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 07.11.2022 № 541 о/с, виданий на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 380/8164/22, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
2. Вважати таким, що втратив чинність наказ ГУНП у Львівській області від 07.11.2022 № 541 о/с, в частині переміщення майора поліції ОСОБА_1 (0063433) на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП.
3. Накази ГУНП у Львівській області від 17.05.2022 № 1229, яким до майора ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції та від 20.05.2022 № 275 о/с “Про особовий склад” про звільнення майора поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), визнано такими, що видані правомірно.
4. Відповідно до частини 9 статті 23 Закону України “Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України” майор поліції ОСОБА_1 , звільнений з поліції за вчинення дисциплінарного проступку, не може бути прийнятий на службу до поліції протягом трьох років з дня виконання наказу про звільнення.
5. Вважати майора поліції ОСОБА_4 (0063433), інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, звільненим зі служби в поліції, з 24 березня 2023 року, виплативши компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2023 році, у кількості 05 діб основної відпустки та 02 доби додаткової відпустки, встановивши премію за березень 2023 року в розмірі 204,262 %.
Позивачем оскаржено наказ від 24.03.2023 №131о/с до суду та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24.03.2023 №131 о/с «Про особовий склад» в частині:- п.2 «вважати таким, що втратив чинність наказ ГУНП у Львівській області від 07.11.2022 №541 о/с, в частині переміщення майора поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП»; - п.5 в частині «вважати майора поліції ОСОБА_2 (0063433), інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, звільненим зі служби в поліції, з 24 березня 2023 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП з 05.04.2023. Стягнено з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 130275 (сто тридцять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 40 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі №380/9573/23 наказом ГУНП у Львівській області № 486 о/с від 27.10.2023 “По особовому складу” поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП з 05.04.2023, нараховано та виплачено на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20226,99 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 380/9573/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку відмовлено.
Головним управлінням Національної поліції у Львівській області винесено наказ № 132 від 06.03.2024 «Про особовий склад», у якому зазначено:
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №380/9573/23 скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 27.10.2023 № 486 о/с в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Вважати інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_2 (0063433), звільненим зі служби в поліції наказом ГУНП у Львівській області від 24.03.2023 №131 о/с (зі змінами).
Не погоджуючись з наказом відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Спірні правовідносини в даній справі пов'язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року №580-VIII, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби, Дисциплінарного статуту Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила етичної поведінки поліцейських) затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Положеннями частини 1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застовання до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут) від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Відповідно до статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;
3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;
4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
5) через службову невідповідність;
6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
7) за власним бажанням;
8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;
10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;
12) у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.
Статтею 6 Конституції України установлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України (Велика палата) у Висновку від 20 листопада 2019 року № 6-в/2019 підкреслив, що із принципом поділу державної влади нерозривно пов'язані, зокрема, такі засадничі положення Основного Закону України: Україна є демократичною і правовою державою (стаття 1); в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8) (абзац вісімнадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем словосполучення «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Відповідач стверджує, що оскаржуваний наказ прийнятий на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 по справі № 380/9573/23 якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 24.03.2023 №131 о/с «Про особовий склад», поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку відмовлено.
Суд звертає увагу на усталену та послідовну позицію Верховного Суду в питанні скасування суб'єктом видання акта індивідуальної дії, який вичерпав свою дію фактом його виконання, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання, оскільки таке скасування дестабілізує суспільні відносини та порушує принцип правової визначеності (наприклад, постанови від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 2 березня 2023 у справі № 9901/61/20).
Така правова позиція відповідає загальному підходу, висловленому Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 16 квітня 2009 року № 7 рп/2009 та від 13 травня 1997 року № 1-зп, за змістом яких, суб'єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між суб'єктами владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Суд звертає увагу на те, що виданий наказ від 27.10.2023 № 486 о/с є індивідуальним актом, який був реалізований і вичерпав свою дію фактом його виконання (реалізації). Відповідач скасувавши наказ від 27.10.2023 №486 о/с не врахував того, що позивач був поновлений на посаді та виконував свої посадові обов'язки, відповідно його стаж служби в поліції збільшився, також відбулись зміни щодо невикористаних відпусток.
Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, то суд зазначає наступне.
Так як, наказом №131 о/с від 24.03.2023 року визначено, що наказ ГУНП у Львівській області від 07.11.2022 № 541 о/с, в частині переміщення майора поліції ОСОБА_1 (0063433) на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП втратив чинність, то позивача слід поновити на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Щодо розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке підлягає виплаті позивачеві, суд зазначає наступне.
Грошове забезпечення поліцейського за час вимушеного прогулу обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин встановлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Відповідно до ч.3 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” день звільнення вважається останнім робочим днем. Оскаржуваний наказ винесено 06.03.2024, тому позивача необхідно поновити на посаді з 07.03.2024.
Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , в такій зазначено розрахунковий період січень-лютий 2024 року, відтак враховується для розрахунку середнього грошового забезпечення грошове забезпечення за січень 2024 року в сумі 26239,99 грн та за лютий 2024 року в сумі 26239,99 грн.
Таким чином, розмір грошового забезпечення за один місяць позивача становить 26239,99 грн, середньоденна заробітна плата позивача становить 874,66 ( 26239,99 +26239,99):60) грн.
З огляду на наведене, грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить 49855,62 грн (874,66 грн х 57 календарні дні).
Рішення в частині виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.
Відповідно до ст.139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, такий не розподіляється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.03.2024 №132 о/с “Про особовий склад”.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 07.03.2024.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 49 855,62 (сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 62 коп) грн. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області середнього заробітку за один місяць в сумі 26239,99 грн. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКухар Наталія Андріївна