справа№380/6431/24
01 травня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) звернулось до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ: 43317547), в якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову від 21.02.2024 у виконавчому провадженні №72021593 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.02.2024 у виконавчому провадженні №72021593 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду є протиправною, оскільки винесена всупереч вимогам ст.18 та ст.75 Закону України “Про виконавче провадження”. Зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №380/15591/21 зобов'язано Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2020 року про призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. На виконання вказаного рішення суду Залізничним відділом соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради протоколом №6 від 16.09.2022 прийнято рішення про відмову у призначенні житлової субсидії. Таким чином, вказане рішення суду було виконане у повному обсязі. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №380/15591/21 замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №380/15591/21 з Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. На адресу позивача надійшла вимога державного виконавця від 07.12.2023 №37676, у якій вимагається від позивача у триденний термін з моменту отримання повідомити про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №380/15591/21. Позивачем було скеровано листа від 10.01.2024 про виконання вказаного рішення суду, однак, державний виконавець не перевіряв виконання цього рішення та безпідставно наклав штраф.
Ухвалою від 01.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати таку справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Судове засідання призначене на 10 квітня 2024 року. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Відповідач 24.04.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 72021593, з примусового виконання виконавчого листа № 380/15591/21, виданого 28.09.2022 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2020 року про призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. 08.08.2023 на адресу Відділу надійшла копія заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 380/15591/21 від 02.08.2023. Листом від 27.09.2023 за вихідним № 260306-5421 боржником повідомлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі № 380/15591/21 замінено сторону виконавчого провадження боржника у виконавчому провадженні № 72021593 з Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, та долучено копію ухвали від 05.09.2023 у справі № 380/15591/21. Враховуючи вищевикладене, 12.10.2023 державним виконавцем, керуючись абзацом 1 частини п'ятої статті 15 Закону, винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, яку скеровано сторонам за вихідним № 30843. 07.12.2023 за вихідним № 37676 скеровано вимогу начальнику Головного управління ПФУ у Львівській області, в якій зобов'язано повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15591/21. Листами Відділу надання житлових субсидій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185205 та від 18.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185622 повідомлено, що на підставі рішення суду звернення гр. ОСОБА_1 зареєстровано для повторного розгляду, електронна особова справа перебуває в опрацюванні на етапі атрибутування. Після отримання усієї необхідної інформації для призначення субсидії з оплати житлово-комунальних послуг буде прийнято відповідне рішення. Станом на 21.02.2024 вимог виконавчого документа не виконано. Оскільки у державного виконавця відділу були відсутні будь-які документальні підтвердження щодо виконання виконавчого документа та відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, виконавцем накладено штраф за невиконання рішення шляхом прийняття відповідної постанови.
Судове засідання, призначене на 10 квітня 2024 року було відкладене на 24 квітня 2024 року з метою належного повідомлення про час та місце судового засідання третьої особи та надання можливості представнику позивача ознайомитися з відзивом на позов.
Судове засідання 24 квітня 2024 року відкладене на 01 травня 2024 року для надання представнику позивача можливості подати докази повідомлення відповідача про виконання рішення суду.
Позивач 29.04.2024 подав відповідь на відзив, у якій вказав, що у вимозі від 07.12.2023 за № 37676 начальник відділу вимагає у триденний термін з моменту отримання вимоги, повідомити вичерпну інформацію про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/15591/21 та надати документальне підтвердження виконання судового рішення у повному обсязі. Відділом надання житлових субсидій було скеровано листа до відділу примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вих. № 1300-5310-8/5518 від 10.01.2024) щодо виконання рішення суду Залізничним відділом соціального захисту населення Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, долучивши витяг з протоколу № 6 від 16.09.2022. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області жодним чином не ухилялося від виконання судового рішення, а навпаки вживало дієві та конкретні заходи щодо належного та законного виконання в повному обсязі судового рішення від 15.08.2022 у справі № 380/15591/21, що набрало законної сили.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача та третьої особи не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявності викладених пояснень у відзиві та доказів їх належного повідомлення про час та місце судового засідання.
З врахуванням думки представника позивача суд відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу в письмовому провадженні.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №380/15591/21 зобов'язано Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2020 року про призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення суду набрало законної сили 15 вересня 2022 року.
Рішенням Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, прийнятим на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №380/15591/21, оформленим протоколом №6 від 16.09.2022 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 09.06.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курманом Богданом Григоровичем винесено постанову від 16.06.2023 про відкриття виконавчого провадження №72021593 з виконання виконавчого листа №380/15591/21, виданого Львівським окружним адміністративним судом 28.09.2022 про зобов'язання Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2020 року про призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
16.06.2023 державним виконавцем, керуючись статтею 42 Закону, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
16.06.2023 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону, винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №380/15591/21, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 замінено сторону виконавчого провадження - боржника у виконавчому провадженні № 72021593 з Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (вул. Виговського, 34, м. Львів, 79022, код ЄДРПОУ 26094903) на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885).
12.10.2023 державним виконавцем прийнято постанову про заміну боржника у виконавчому провадженні.
07.12.2023 за вихідним № 37676 в порядку статті 18 Закону скеровано вимогу начальнику Головного управління ПФУ у Львівській області ОСОБА_2 надати державному виконавцю інформацію щодо виконання рішення з наданням документального підтвердження. Відповідь підготувати та скерувати протягом трьох робочих днів з моменту отримання. Попереджено про відповідальність, передбачену законом.
Листами Відділу надання житлових субсидій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185205 та від 18.12.2023 за вихідним № 1300-5310- 8/185622 повідомлено, що на підставі рішення суду звернення гр. ОСОБА_1 зареєстровано для повторного розгляду, електронна особова справа перебуває в опрацюванні на етапі атрибутування. Після отримання усієї необхідної інформації для призначення субсидії з оплати житлово-комунальних послуг буде прийнято відповідне рішення.
Листом від 10.01.2024 № 1300-5310-8/5518, позивач повідомив, що Залізничним відділом соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 у справі № 380/15591/21 протоколом № 6 від 16.09.2022 винесено рішення про відмову у призначенні житлової субсидії.
21.02.2024 за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Одночасно зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Підставою прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем зазначено, що станом на 21.02.2024 вимог виконавчого документа не виконано та не надано жодної інформації від боржника. На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Згідно частини 2 статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону України Про виконавче провадження, за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Вважаючи постанову від 21.02.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн протиправною, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або з принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 5 №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Приписами статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З системного аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VIII слідує, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.02.2024 накладено штраф на ГУ ПФУ у Львівській області за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №380/15591/21 в межах виконавчого провадження №72021593 у розмірі 5100,00 грн, та зобов'язано виконати рішення суду щодо зобов'язання Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2020 року про призначення житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 , із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що рішенням Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради протоколом №6 від 16.09.2022 прийнято рішення про відмову у призначенні житлової субсидії.
Згодом, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №380/15591/21 замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №380/15591/21 з Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
07.12.2023 за вихідним № 37676 скеровано вимогу начальнику Головного управління ПФУ у Львівській області, в якій зобов'язано повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15591/21. Листами Відділу надання житлових субсидій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185205 та від 18.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185622 повідомлено, на підставі рішення суду звернення гр. ОСОБА_1 зареєстровано для повторного розгляду, електронна особова перебуває в опрацюванні на етапі атрибутування. Після отримання усієї необхідної інформації для призначення субсидії з оплати житлово-комунальних послуг буде прийнято відповідне рішення.
Як зазначає позивач, ним скеровувався лист до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1300-5310-8/5518 від 10.01.2024) щодо виконання рішення суду Залізничним відділом соціального захисту населення Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, долучивши витяг з протоколу № 6 від 15.09.2022 на вимогу державного виконавця. Проте, судом із матеріалів справи встановлено, що вказаний лист направлявся не відповідачу, а на адресу Личаківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Аналізуючи наведені положення Закону №1404 в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі №686/22631/17, від 07.11.2019 по справі №420/70/19 та від 20.05.2021 по справі №420/5465/18 та відповідно до ч. 5 с.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Як уже встановлено судом, державним виконавцем направлялась вимога до позивача від 07.12.2023 повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15591/21. Позивач листами від 15.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185205 та від 18.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185622 повідомляв, що після отримання усієї необхідної інформації для призначення субсидії з оплати житлово-комунальних послуг буде прийнято відповідне рішення. Однак лист із доданим до нього рішенням Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, оформленим протоколом №6 від 16.09.2022 був надісланий лише 10.01.2024, причому до невірного адресата, а відтак не міг бути отриманий відповідачем своєчасно і належно.
Інших доказів, які вживалися ГУ ПФУ у Львівській області з метою виконання рішення суду у справі №380/15591/21 позивачем не подано, а судом не встановлено.
Позивачем також не доведено, а судом не встановлено, яке саме рішення ним прийнято на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15591/21, про намір прийняття якого позивач зазначав у відповідях від 15.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185205 та від 18.12.2023 за вихідним № 1300-5310-8/185622, та з метою прийняття якого було здійснено заміну правонаступника як судом, так і виконавцем у справі №380/15591/21. При цьому суд враховує, що рішення, оформлене протоколом №6 від 16.09.2022, на яке позивач покликається в підтвердження виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15591/21 прийнято Залізничним відділом соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, тобто не позивачем у даній справі, а ще до відкриття виконавчого провадження та заміни його як правонастпника у даній справі. Отже саме позивачем не вчинялися дії щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15591/21, що і стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Предметом доказування відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що позивачем не подано доказів вчинення ним дій на виконання рішення суду та доказів поважності причин, які перешкоджали йому вчиняти такі дії.
Суд вказує на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання рішення суду не може бути поставлено у залежність від наявності певних умов.
У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що приймаючи постанову про накладення штрафу від 21.02.2024 у виконавчому провадженні №72021593, відповідач дотримався засад виконавчого провадження, викладених у статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про накладення штрафу від 21.02.2024 у виконавчому провадженні №72021593 відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 287, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ: 43317547) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Чаплик І.Д.