30 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1878/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил оборони Збройних Сил України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 стосовно невидання відповідних витягів із наказів (бойових розпоряджень), у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», необхідних для розрахунку військовослужбовцю ОСОБА_1 , розміру додаткової винагороди як такому, що приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з травня 2022 року по 04.08.2022 року з розрахунку 100 000 грн. на місяць та для отримання статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 видати Витяг з журналу бойових дій військової частини із зазначенням інформації про безпосередню участь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у бойових діях; Витяг із наказу (Наказ) про введення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в зону бойових дій; Витяг із наказу (Наказ) про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із зони бойових дій;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" з травня 2022 року по 04.08.2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" з травня 2022 року по 04.08.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку із проведенням службового розслідування відносно нього, йому не була здійснена виплата додаткової винагороди до грошового забезпечення у розмірі 100000 грн. Від початку проведення службового розслідування до його завершення позивача не було усунуто від проходження служби, оскільки протягом цього часу позивач продовжував виконувати розпорядження командування безпосередньо у зоні проведення бойових дій. Тому позивач вважає, що має право на отримання виплат, передбачених законодавством для військовослужбовців, які перебували у зоні бойових дій та приймали безпосередньо участь у бойових завданнях. Крім того, ОСОБА_1 зазначає про звернення до військової частини з вимогою отримати документи, що підтверджують його участь у бойових діях, для отримання статусу ''учасника бойових дій'', проте відповіді на його звернення військова частина НОМЕР_2 не надає, що є протиправною бездіяльністю.
Ухвалою від 18 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався; доказів, до подання яких зобов?язував відповідача суд, суду не надав.
З огляду на викладене, суд розглянув адміністративну справу за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 25 лютого 2022 року був мобілізований та проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військових частинах НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , що є окремими батальйонами, які підпорядковано військовій частині НОМЕР_2 , що є окремою бригадою у складі окремого роду сил Збройних Сил України - Сил територіальної оборони.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_4 від 19.08.2022 року №1158, у період з 20 травня 2022 року по 29 травня 2022 року позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
отримавши поранення, з 29.06.2022 року по 15.07.2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної карти хвороби. У Свідоцтві про хворобу № 26 вказано, що захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби.
Позивач вказує, що у зв'язку із проведенням службового розслідування на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 29.05.2022 року, йому у період з травня 2022 року по 04.08.2022 року не здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 03.11.2022 року, адресовану ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно розгляду документів, що підтверджують його безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України та надання йому статусу учасника бойових дій; доказів вручення/направлення адресату цієї заяви, немає.
Позивач також звернувся до Міністерства оборони України зі скаргою від 03.11.2022 року, у якій просив посприяти у вирішенні питання щодо нарахування грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 з травня 2022 року по 04.08.2022 року.
Крім того, позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою від 15.11.2022 щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168, починаючи з травня 2022 року по 04.08.2022 року.
Адвокат Мельник О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулась із адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_2 з вимогою отримати Витяг з журналу бойових дій військової частини із зазначенням інформації про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях; Витяг із наказу про введення ОСОБА_1 в зону бойових дій; Витяг із наказу про виведення ОСОБА_1 із зони бойових дій. Крім того адвокатський запит містить вимогу про нарахування та виплату грошового забезпечення з травня 2022 року по 04.08.2022.
На вказаний адвокатський запит, за твердженням позивача, відповіді отримано не було.
Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.
Суд зазначає, насамперед, що позов містить дві різні за своєю сутністю позовні вимоги: 1 - щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині невидання наказів про виплату позивачеві додаткової винагороди та 2 - щодо ненадання ОСОБА_1 витягів із наказів (бойових розпоряджень).
Надаючи оцінку позовним вимогам, що стосуються невиплати позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", суд зазначає таке.
Наказом командира (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.05.2022 року №82 «Про призначення службового розслідування за фактом вчинення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_4 діянь із ознаками правопорушення, передбаченого ст. 429, ч. 4 ст. 402 та ч. 4 ст. 408» за невиконання обов'язків служби у бойовій обстановці, а саме відмову виконувати накази, непокору, призначене службове розслідування стосовно ряду військовослужбовців, зокрема й ОСОБА_1 . Воднораз, цим же Наказом, з метою, запобігання іншим порушенням, військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 - зокрема і позивача - усунуто від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.
02.06.2022 року Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) територіального управління ДБР до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42022131610000345 внесено відомості за фактом вчинення 89-ма військовослужбовцями військової частини НОМЕР_4 (у тому числі й ОСОБА_1 ) кримінального правопорушення, передбаченого ст. 429 КК України «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю».
Відповідно до частини шостої статті 5 Дисциплінарного Статуту ЗСУ право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (надалі Статут ВС ЗСУ) визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
У пункті 1 розділу ''Загальні положення'' Статуту ВС ЗСУ визначено, що Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Відповідно до пункту 12 розділу ''Загальні обов'язки військовослужбовців'' Статуту ВС ЗСУ про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Позивач вказує на порушення при проведенні службового розслідування, оскільки від початку проведення службового розслідування до його завершення він і надалі виконував свої обов'язки з використанням зброї та виконував розпорядження командування безпосередньо у зоні проведення бойових дій. Крім того, вказує, що він не ознайомлений з наказом про притягнення його до відповідальності, а тому вважає, що його вина не доведена, оскільки матеріали службового розслідування не містять доказів, що підтверджують його вину. Вказані недоліки дають позивачу підстави вважати, що він має право на отримання виплат, передбачених для осіб, які приймали безпосередню участь у бойових завданнях.
Як свідчать матеріали справи, командиром військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 29.07.2022 року №96/ДСК ''Про результати проведення службового розслідування за фактом залишення бойових позицій та відмови діяти зі зброєю військовослужбовцями військової частини НОМЕР_4 '' за грубе порушення ст. 27 Статуту внутрішньої безпеки Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548 - XIV, невиконання вимог бойового розпорядження командира батальойону №5ДСК від 24.05.2022, що виявилось у самовільному залишені військовослужбовцями батареї бойових позицій, накладено дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом «ґ» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - ''попередження не неповну службову відповідність'', на ряд військовослужбовців в/ч НОМЕР_4 . Що стосується позивача, то у зв?язку із переміщенням його до іншої військової частини, командиру військової частини НОМЕР_2 вирішено направити клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності владою командира бригади із накладенням дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність (пункт 11 Наказу).
Відповідно до пунктів 84-85 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
У кожному випадку вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 29.05.2022 №82 призначено службове розслідування за фактом залишення бойових позицій військовослужбовцями, у тому числі позивачем. Вказаний наказ є актом індивідуальної дії, який не був предметом оскарження. При цьому, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за наслідками такого службового розслідування також не є предметом цього спору.
Суд зауважує, що перевірка факту неповідомлення позивача про проведення службового розслідування та наявність інших процедурних питань можуть бути піддані правовому аналізу при оскарженні наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов'язків.
Рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків приймається прямим командиром (начальником).
Про цей факт видається у триденний строк із дня прийняття посадовою особою такого рішення письмовий наказ про проведення службового розслідування.
Тривалість усунення від виконання службових обов'язків не повинна перевищувати тривалості службового розслідування та часу, необхідного для прийняття командиром (начальником) відповідного рішення за результатами такого розслідування.
Наказ про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків скасовується, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися або прийнято рішення про притягнення військовослужбовця, який вчинив правопорушення, до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до п. 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Військовослужбовці, усунені або відсторонені від виконання службових обов'язків, продовжують проходити військову службу, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених командиром військової частини, якщо до них не застосовано запобіжних заходів або покарань, визначених у підпунктах 12-1, 13 пункту 116 цього Положення.
Відповідно до п. 4 розділу III. Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов'язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.
Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування, займає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-|господарських функцій (обов'язків), одночасно з прийняттям рішення про усунення від виконання службових обов'язків відповідний начальник (командир) покладає тимчасове виконання обов'язків за цією посадою на іншу особу.
Тривалість усунення від виконання службових обов'язків не повинна перевищувати строк проведення службового розслідування та час, необхідний для прийняття відповідного рішення командиром (начальником) за результатами розгляду акта службового розслідування.
Військовослужбовець, якого на період проведення службового розслідування усунуто від виконання службових обов'язків, стосовно якого за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ним військової служби на займаній посаді, приступає до виконання службових обов'язків за посадою на підставі відповідного наказу.
Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов'язків долучаються до матеріалів службового розслідування.
Як видно зі змісту Наказу №96/ДСК, Наказом командира (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.05.2022 року № 82 «Про призначення службового розслідування за фактом вчинення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_4 діянь із ознаками правопорушення, передбаченого ст. 429, ч. 4 ст. 402 та ч. 4 ст. 408» за невиконання обов'язків служби у бойовій обстановці, а саме відмову виконувати накази, непокору, з метою, запобігання іншим порушенням, ряд військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 , щодо яких призначене службове розслідування, зокрема і ОСОБА_1 , усунуто від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.
Службове розслідування завершене згідно з Наказом від 29.07.2022 року №96/ДСК.
Суд зазначає, що 28 лютого 2022 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Станом на 29.05.2022 року, порядок виплати додаткової винагороди, встановленої Постановою №168 було визначено телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 року №248/1298. Так, відповідно до п. 10 цієї Телеграми, до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30000 гривень не включати військовослужбовців, які зокрема:
- усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира;
- відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
- у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
07.07.2022 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 р. № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168», відтак Постанова №168 доповнена п. 21 наступного змісту: «Установити, що порядок умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Постанову доповнено пунктом 2-І згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року».
Відповідно до пункту 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які, зокрема, усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника) до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника) (п.9.6).
Відповідно до п. 11 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року 912/з/29 із 24.02.2022 року призупинено до окремого розпорядження виплату винагород військовослужбовцям, що передбачені наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 340 «Питання реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року №18», якою визначено розміри та умови виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до п. 14 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року 912/з/29 дане доручення застосовується із 01.06.2022 року.
До 01.06.2022 року порядок виплати додаткової винагороди встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» врегульовувався телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 року №248/1298, відповідно до п. 10 якої, до наказів на виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які:
- відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
- усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира;
- у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць у якому здійснено таке правопорушення.
Отже, в період із травня по момент виключення зі списків військової частини НОМЕР_4 позивач був правомірно позбавлений додаткової винагороди : у травні - за факт невиконання бойового розпорядження, а із моменту призначення службового розслідування і усунення від виконання службових обов?язків до його завершення - у зв'язку із усуненням від виконання службових обов'язків.
Викладене обумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Стосовно позовної в частині протиправної бездіяльності відповідача, яка виразилася у ненаданні йому витягів із наказів, необхідних для розрахунку військовослужбовцю ОСОБА_1 розміру додаткової винагороди як такому, що приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з травня 2022 року по 04.08.2022 року з розрахунку 100 000 грн. на місяць та для отримання статусу учасника бойових дій, суд зазначає таке.
Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного Статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Відповідно до частини 6 статті 5 Дисциплінарного Статуту ЗСУ право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут ВС ЗСУ) визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Приписами пункту 14 Статуту передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (загальний обов'язок військовослужбовця).
На виконання вказаної норми, позивачем не надано доказів зверненні із рапортом/заявою до командира військової частини НОМЕР_2 стосовно надання необхідних документів, які необхідні для отримання статусу ''учасника бойових дій''.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Звернення позивача до Міністерства оборони України від 03.11.2022 року стосується лише необхідності сприяння у вирішенні питання про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди з травня 2022 року.
При цьому, вимога надати відповідні Витяги із наказів, необхідних для отримання позивачем статусу ''учасник бойових дій'' заявлена лише у адвокатському запиті адвоката Мельник О.В.
Отже, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою надання витягів із наказів стосовно участі позивача у бойових діях, у межах якого б судом могла бути проведена ревізія бездіяльності відповідача.
Наслідки ненадання відповіді на адвокатській запит та строки розгляду адвокатського запиту є відмінними від строків розгляду рапорту/заяви військовослужбовця про надання інформації. При цьому, перевірка необхідних додатків до адвокатського запиту може бути перевірена адресатом, а наслідком ненадання відповіді на адвокатський запит є притягнення особи до адміністративної відповідальності, а не визнання судом протиправної бездіяльності.
Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак - має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку звернення громадян), який може бути направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.
Враховуючи, що не розгляд адвокатського запиту протягом 5 днів тягне за собою відповідальність, яку застосовує сам адвокат особи, суд не має процесуальних повноважень на прийняття рішення про зобов'язання відповідача надати відповідь на адвокатський запит.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).
Відсутність спору на день звернення позивача до суду, у свою чергу, взагалі виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).
Враховуючи вищезазначене, суд робить висновок про відсутність порушеного права позивача щодо нерозгляду адвокатського запиту станом на день звернення ОСОБА_1 до суду. Вказане є беззаперечною підставою для відмови в цій частині позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного та наданих суду доказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати, які у зв?язку із відмовою у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил оборони Збройних Сил України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК