02 травня 2024 року м.Кропивницький Справа № 405/3877/19
провадження № 2-кас/340/7/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про стягнення інфляційних збитків та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про стягнення інфляційних збитків внаслідок несвоєчасного виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р., за період з червня 2015 р. по квітень 2019 р. в розмірі 64203,98 грн., а також моральної шкоди в розмірі 1500000 грн.
З урахуванням додаткових пояснень позивача від 10.08.2023 р., та враховуючи часткову сплату боржником 04.07.2019 р. інфляційних збитків в розмірі 133542,51 грн., розмір інфляційних збитків, які на переконання позивача належить стягнути з відповідача становить 38589,93 грн. (т.4а.с.2).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 22 травня 2019 року звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда з позовом до Управління про стягнення інфляційних збитків внаслідок несвоєчасного виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р. (т.1а.с.35) у сумі 64203,98 грн. та моральної шкоди у сумі 1500000 грн. (т.1 а.с.1-5).
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі №405/3877/19 скасовано рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07 листопада 2019 року, а позов задоволено частково (т.1 а.с.181-186).
Суд стягнув з Управління на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки у сумі 25761 грн., а в іншій частині вимог відмовлено у задоволенні.
19 березня 2021 року Касаційний цивільний суд прийняв ухвалу, якою скасував рішення судів нижчих інстанцій і закрив провадження у справі (т.2 а.с.116-128).
19 травня 2021 року Касаційний цивільний суд прийняв ухвалу про передачу справи на розгляд Кіровоградського окружного адміністративного суду (т.2 а.с.137-139).
24 червня 2021 року Кіровоградським окружним адміністративним судом відкрито загальне позовне провадження (т.2 а.с.141).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року (т.2 а.с.259-263), залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 року, адміністративний позов задоволено частково (т.3 а.с.83-84): - стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у сумі 214 грн.; - стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 20000 грн.
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2023 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3 а.с.172-191).
Матеріали адміністративної справи надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду 20 березня 2023 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2023 року справу передано на розгляд судді Пасічнику Ю.П.
Частиною 2 статті 35 КАС України передбачено, що у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 27.03.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, а також зупинено провадження у справі до внесення офіційних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо припинення Фонду соціального страхування України та визначення його правонаступника (т.3а.с.210,211).
Ухвалою суду від 12.06.2023 поновлено провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 10.08.2023 р. та здійснено заміну відповідача у справі з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (вул.Михайлівська, 64, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 41316824) його правонаступником - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) (т.3а.с.228).
Ухвалою суду від 10.08.2024 р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 18.08.2023 р. (т.3а.с.245).
Ухвалою суду від 18.08.2023 р. закрито підготовче провадження у справі, судове засідання призначено на 18.09.2023 р. (т.4а.с.13).
Ухвалою суду від 18.09.2023 р. у справі, за клопотанням позивача, призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи (т.4а.с.24,25).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 р. скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі (т.4а.с.53-55).
Ухвалою суду від 06.03.2024 р. поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.04.2024 р. (т.4а.с.68).
Ухвалою суду від 04.04.2024 р. розгляд справи відкладено до 30.04.2024 р. у зв'язку з неявкою сторін (т.4а.с.82).
30.04.2024 р. позивачем та відповідачем подано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (т.4а.с.86,89).
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. №2а-6740/2010/111 (т.1а.с.35, https://reyestr.court.gov.ua/Review/16547947), встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010 р. позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України задоволено частково, визнано бездіяльність відповідача по перерахунку позивачу щомісячних страхових виплат в зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати - неправомірною, зобов'язано провести перерахунок таких виплат та стягти з відповідача 93167 грн 83 коп., а в іншій частині позову відмовлено.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010 р. задовольнив частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010 р. в частині зобов'язання та стягнення - скасував та прийняв нову постанову.
Зобов'язав відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді провести перерахунок щомісячних страхових виплат у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати ОСОБА_1 з 01 вересня 2004 р.
Позивач вказує, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. відповідачем не виконувалась, у зв'язку з чим у нього виникло право на стягнення інфляційних збитків завданих невиконанням рішення суду з червня 2015 р. по квітень 2019 р. в сумі 64203,98 грн., а з урахуванням часткової сплати боржником 04.07.2019 р. інфляційних збитків в розмірі 133542,51 грн., розмір інфляційних збитків, які на переконання позивача належить стягнути з відповідача становить 38589,93 грн., а також моральну шкоду в розмірі 1500000 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.
Позивач вказує, що звернувшись в травні 2019 р. до суду заборгованість відповідача складала 133542,51 грн.
Відповідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) збільшення, незалежно від того, чи був у який період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р.).
Інфляційні втрати розраховуються шляхом збільшення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період продовження платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з рахунку цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справи) окремою нормою матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересів, які виникають у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Таким чином, інфляційне збільшення нараховується на суму боргу і є видом відшкодування втрат при недобросовісному виконанні грошових зобов'язань.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Цим чинним законодавством не пов'язано припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції чи відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (розділ Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210). 10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 та постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).
Інфляційні нарахування суд розраховує за формулою:
(Інфляційні нарахування) = (Сума боргу) Ч (Сукупний індекс інфляції) / 100% - (Сума боргу)
Де:
(Сума боргу) - сума простроченого боргу.
(Сукупний індекс інфляції) - добуток щомісячних індексів за відповідний період.
У період з 01.06.2015 року по 01.04.2019 року індексація на суму 133 542,51 грн.
(Сукупний індекс інфляції)] = 100,40% Ч 99,00% Ч 99,20% Ч 102,30% Ч 98,70% Ч 102,00% Ч 100,70% Ч 100,90% Ч 99,60% Ч 101,00% Ч 103,50% Ч 100,10% Ч 99,80% Ч 99,90% Ч 99,70% Ч 101,80% Ч 102,80% Ч 101,80% Ч 100,90% Ч 101,10% Ч 101,00% Ч 101,80% Ч 100,90% Ч 101,30% Ч 101,60% Ч 100,20% Ч 99,90% Ч 102,00% Ч 101,20% Ч 100,90% Ч 101,00% Ч 101,50% Ч 100,90% Ч 101,10% Ч 100,80% Ч 100,00% Ч 100,00% Ч 99,30% Ч 100,00% Ч 101,90% Ч 101,70% Ч 101,40% Ч 100,80% Ч 101,00% Ч 100,50% Ч 100,90% = 146,843% (за період червень 2015 - березень 2019).
(Інфляційні нарахування) = 133 542,51 грн (сума боргу) Ч 146,843% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 133 542,51 грн (сума боргу) = 62 554,65 грн.
Враховуючи часткову сплату суми індексації в розмірі 25761 грн., про яку позивач вказав у письмових поясненнях від 10.08.2023 р. (т.4а.с.2), розмір інфляційних втрат за період з червня 2015 р. по квітень 2019 р. становить 36793,65 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 1500000 грн. суд виходить з наступного.
Статтею 56 Конституції України проголошено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За приписами статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з положеннями статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень, які викладено в у п. п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Зважаючи на те, що в даній справі спірні правовідносини виникли до заміни відповідача у справі (12.06.2023 р.), суд не вбачає об'єктивних правових підстав для висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є заподіювачем моральної шкоди, а тому вказана вимога задоволенню не підлягає.
Судові витрати у справі сторонами не понесені.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області інфляційні збитки внаслідок несвоєчасного виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р., за період з червня 2015 р. по квітень 2019 р. в розмірі 36793,65 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК