01 травня 2024 року 320/21158/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі -позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оформлене листом від 16.06.2023 №1000-0202-8/92431, щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-302-1 (російською мовою "Архивная справка о заработной плате для начислення пенсии"), виданої ОСОБА_1 адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки на підставі заяв від 14.03.2023, від 05.05.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії, призначеної за віком, ОСОБА_1 , з урахуванням стажу роботи та виплаченої заробітної плати, підтвердженої архівною довідкою про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-302-1 (російською мовою "Архивная справка о заработной плате для начислення пенсии"), виданої ОСОБА_1 адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки на підставі заяв від 14.03.2023, від 05.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 по справі № 320/6269/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській областізобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-302-1. Втім, відповідачем рішення суду виконано не було, з підстав видачі даної довідки установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в яких заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що дана довідка органом, що здійснює свою діяльність на непідконтрольній Україні території, вважається недійсним і не створює правових наслідків, а тому для перерахунку пенсії позивача не може бути прийнята архівна довідка видана адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Ясинуватським РВ У МВС України в Донецькій області.
Відповідно до довідки від 08.01.2020 №3244-5000252495 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
29.03.2021 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку її пенсії з урахуванням стажу та страхових внесків, отриманих за період роботи з 02.03.1987 по 25.08.2003 в Колгоспі ім. Кірова на підставі архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-303-1, виданої адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки.
Листом від 26.04.2021 №4743-5786/О-02/8-1000/21, відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що відповідно до статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" документ, виданий органом, що здійснює свою діяльність на непідконтрольній Україні території, вважається недійсним і не створює правових наслідків, а тому для перерахунку пенсії позивача не може бути прийнята архівна довідка видана адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 по справі № 320/6269/21 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, оформлене листом від 26.04.2021 №4743-5786/О-02/8-1000/21, про відмову у взятті до розрахунку пенсії ОСОБА_1 архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-303-1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-303-1.
На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, позивача листом від 16.06.2023 №1000-0202-8/92431 повідомлено, що йому здійснено перерахунок проведено у травні 2023 року. Для розрахунку пенсії враховано заробітну плату за період з 01.02.1994 по 31.01.1999, згідно довідки 01-01-23-303-1 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2014.
У той же час, щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 23.01.2020 № 01-01-23-302-1, повідомлено позивача, що довідка від 23.01.2020 № 01-01-23-302-1, видана “администрацией города Ясиноватая донецкой народной республики”, про заробітну плату за період з 01.01.1988 по 31.12.1993, додавалась ОСОБА_1 до письмового звернення про перерахунок пенсії, що було зареєстровано в Головному управлінні 16.03.2023 вх. №7627/0-1000-23.
А тому, відповідно до частини 2, 3 статті 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасовій окупованій території України» вказана довідка не може бути взята при перерахунку пенсії позивачу.
Вважаючи протиправнимидії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах предмету позову та заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі Порядок № 22-1).
Так, пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.
За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року
№ 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 по справі № 320/6269/21 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, оформлене листом від 26.04.2021 №4743-5786/О-02/8-1000/21, про відмову у взятті до розрахунку пенсії ОСОБА_1 архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-303-1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-303-1.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, право позивача на здійснення перерахунку пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-303-1підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 по справі № 320/6269/21, а тому не доказуються при розгляді даної справи.
Втім, відповідачем у задоволені перерахунку пенсії було відмовлено, з підстав невизнання поданої позивачем довідки.
Щодо відмови відповідача в перерахунку пенсії через зазначену підставу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. theRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. theRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016, § 142).
Враховуючи наведене суд вважає за можливе застосувати вказані загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, які видані установами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, як доказів, оскільки можливість збору відповідних доказів на такій території може бути значно обмежена, у той час як вони мають істотне значення для реалізації відповідних прав людини.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала такі довідки.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що довідки надані позивачем для перерахунку пенсії, в яких зазначено суми заробітної плати, мають враховуватись відповідачем та бути ним досліджені при прийняття відповідних рішень.
Враховуючи зазначене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оформлене листом від 16.06.2023 №1000-0202-8/92431, щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-302-1 (російською мовою "Архивная справка о заработной плате для начисления пенсии"), виданої ОСОБА_1 адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки на підставі заяв від 14.03.2023, від 05.05.2023, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а відтак відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
За вказаних обставин, підлягає до задоволення і вимога позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії, призначеної за віком, ОСОБА_1 , з урахуванням стажу роботи та виплаченої заробітної плати, підтвердженої архівною довідкою про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-302-1 (російською мовою "Архивная справка о заработной плате для начислення пенсии"), виданої ОСОБА_1 адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки на підставі заяв від 14.03.2023, від 05.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, враховуючи, що відповідач на виконання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 по справі № 320/6269/21 щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-303-1 листом від 16.06.2023 №1000-0202-8/92431 повторно відмовив у такому перерахунку, суд з метою захисту прав позивача та належного виконання судового рішення вважає за необхідне зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оформлене листом від 16.06.2023 №1000-0202-8/92431, щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі архівної довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-302-1 (російською мовою "Архивная справка о заработной плате для начислення пенсии"), виданої ОСОБА_1 адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки на підставі заяв від 14.03.2023, від 05.05.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії, призначеної за віком, ОСОБА_1 , з урахуванням стажу роботи та виплаченої заробітної плати, підтвердженої архівною довідкою про заробітну плату для нарахування пенсії від 23.01.2020 №01-01-23-302-1 (російською мовою "Архивная справка о заработной плате для начисления пенсии"), виданої ОСОБА_1 адміністрацією міста Ясинувата Донецької народної республіки на підставі заяв від 14.03.2023, від 05.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.