01 травня 2024 року Київ № 320/15757/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залучення третьої особи в межах адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу,
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 12 від 07.02.2024 «Про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини м. Києва».
Ухвалою від 15.04.2024 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Крім того заявлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки оскаржуваний наказ має ознаки нормативно-правового акта.
Вирішуючи питання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, предметом оскарження є наказ Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 12 від 07.02.2024 «Про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини м. Києва».
ОСОБА_1 стверджує, що у разі задоволення позову, спірна будівля втратить пам'яткоохоронний статус і буде знищена, у зв'язку із чим він втратить можливість любуватись вказаним історичним середовищем та старовинною будівлею, зокрема, задовольняти свої культурно-естетичні потреби. Тобто, оскаржуване рішення, на його переконання, безпосередньо впливає на права та охоронювані законом і Конституцією інтереси.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Відтак, рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки вказаного суб'єкта.
Розглянувши заяву в частині розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд виходив із такого.
За змістом статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
За нормами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а також щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 4 Кодексу, нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, а індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Як зазначалось вище, предметом цього спору є наказ Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 12 від 07.02.2024 «Про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини м. Києва».
У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності, а оскаржуваний наказ не є нормативно-правовим актом.
Ураховуючи викладене, зважаючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження ОСОБА_1 не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 49, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати позивача протягом п'яти днів з дня отримання (ознайомлення) цієї ухвали направити на адресу ОСОБА_1 позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами з наданням суду протягом двох днів доказів такого надсилання.
Запропонувати ОСОБА_1 подати до суду пояснення з приводу позову або відзиву.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.