ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" травня 2024 р. справа № 300/8306/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Мищишин І.Я. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідачі) про визнання дій протиправними щодо прийняття рішення про відмову у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та скасування рішення №092350002064 від 08.09.2023 про відмову у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 50% від останнього розміру пенсії, яку отримував годувальник ОСОБА_2 з моменту виникнення права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , у зв'язку з неможливістю зарахування стажу на території росії, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Вказала, що останньому була призначена пенсія за віком на підставі судового рішення, а тому немає підстав для того, щоб наявний стаж та заробіток набутий у російській федерації пенсійним органом ставився під сумнів та не враховувався.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представники відповідачів проти заявлених позовних вимог заперечили з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Вказали, що рішення про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника прийнято правомірним, у зв'язку з відсутністю підстав для зарахування стажу на території росії, згідно довідок виданих державою агресором, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 31.01.1987 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.12.2022 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Відповідно до довідки Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 28.03.2023 позивач була на забезпеченні свого чоловіка та на день його смерті проживали разом і вели спільне господарство
31.08.2023 року позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
За результатами розгляду заяви за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 08.09.2023 №092350002064 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника, у зв'язку з відсутністю підстав для зарахування стажу на території росії, згідно довідок виданих державою агресором, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Відтак після переведення основний розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника буде меншим ніж розмір пенсії позивача, що є недоцільним.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
За визначенням, наданим в абзаці 22 статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені в статті 36 Закону №1058-IV, яка передбачає, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з частиною 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 37 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно (ст. 38 Закону №1058-IV).
Як встановлено судом, ОСОБА_2 отримував пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, його страховий стаж становив 28 років 2 місяці 12 днів, пільговий більше 15 років. Вказане підтверджується розрахунком за пенсійною справою від 06.11.2022.
З наведеного вбачається, що в розумінні Закону №1058-IV позивач, як дружина померлого годувальника, є особою, якій може бути призначена пенсії по втраті годувальника.
Так, єдиною підставою для відмови у переведенні на пенсію по втраті годувальника було неможливість зарахування стажу на території росії, згідно довідок виданих державою агресором, у зв'язку призупиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому після переведення основний розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника буде меншим ніж розмір пенсії позивача, що є недоцільним.
Однак, такі посилання пенсійного органу є абсолютно безпідставними, оскільки пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника. При цьому як встановлено судом вище пенсія ОСОБА_2 була призначена та виплачувалась пенсійним органом, а тому підстави для повторного зарахування трудового стажу чи заробітку відсутні.
Більше того, жодних правових підстав для перерахунку стажу годувальника чинним законодавством не передбачено.
Відтак, враховуючи досягнення позивачем пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону та наявності в годувальника на день смерті достатнього страхового стажу, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а тому рішення №092350002064 від 08.09.2023 про відмову у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як встановлено судом, позивач 31.08.2023 року звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а тому з вказаної дати позивача слід перевести на таку пенсію.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушеного права буде: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у переведенні позивача на пенсію у зв'язку із втратою годувальника; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.09.2023 №092350002064; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести з 31.08.2023 позивача з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід стягнути 1073,60 грн., судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.09.2023 №092350002064.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести з 31.08.2023 ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код в ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код в ЄДРПОУ - 13486010, вул. Батюка, 8, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.