ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" квітня 2024 р. справа № 300/746/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Цуркан М.І.,
за участю представників: позивача - Тепак Л.П., відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій внаслідок недотримання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, в тому числі вимог про надання документів
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дена Метал Україна” звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області внаслідок недотримання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, в тому числі вимог про надання документів;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 04.07.2023 року №006663/0703.
Ухвалою від 17.07.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального провадження.
Ухвалою від 13.09.2023 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління ДПС в Івано-Франківській області внаслідок недотримання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, в тому числі вимог про надання документів.
Рішенням суду від 13.09.2023 відмовлено повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна". Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі № 300/4485/23 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 04.07.2023 № 006663/0703.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023, яка набирала законної сили з дати її прийняття, задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна". Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 про закриття провадження у справі № 300/4485/23 - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно витягу з протоколу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/4485/23 між суддями.
Ухвалою суду від 02.02.2024 у справі № 300/4485/23 прийнято до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій відповідача внаслідок недотримання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, в тому числі вимог про надання документів.
Ухвалено роз'єднати позовні вимоги та виділити в самостійне провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій внаслідок недотримання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, в тому числі вимог про надання документів. Справі з позовними вимогами, виділеними в самостійне провадження, присвоєно номер справи 300/746/24. Розгляд справи № 300/746/24 продовжено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В обґрунтування позовних вимог, згідно поданої до суду позовної заяви та пояснень, наданих у судових засіданнях, представник позивача зазначив, що у період з 22.05.2023 року по 02.06.2023 року відповідно до пункту пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, працівниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Представник позивача вважає, що дії контролюючого органу щодо проведення перевірки є протиправними з огляду на те, що відповідачем порушено п.п. 5.1.4. розділу І, п.1 розділу II Методичних рекомендацій та п.п.12 п. 3 розділу III, п.1 розділу IV, п.2 розділу IV Порядку №727, а саме, що у всіх актах про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів відсутні обов'язкові реквізити документа (зазначення посади, прізвища, імені і т.д); перелік документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа; підпис керівника платника податків або уповноваженої ним особи.
Суттєва недосконалість запитів, які надавались у ході проведення перевірки, не несе за собою жодних негативних наслідків для платника податків за відмову у наданні чи наданні неповної відповіді на такий запит, оскільки в ньому серед іншого відсутній обов'язковий реквізит - печатка контролюючого органу. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року №812/1681/16.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого позов не визнає та вважає його необґрунтованим. Зазначив, що відповідачем надавалися запити від 22.05.2023 року № 1, від 23.05.2023 року № 3, від 29.05.2023 року № 4, від 31.05.2023 року № 5, згідно яких було зобов'язано позивача надати пояснення та документальне підтвердження на використання в господарській діяльності списаних по бухгалтерському обліку виробничих запасів на суму 2321363,59 грн. Платником податків за підписом головного бухгалтера товариства надано відповіді: від 22.05.2023 року №б/н, від 23.05.2023 року № 65/1, від 31.05.2023 року № 71/01, від 01.06.2023 року № 72/01. Проте, у визначений контролюючим органом термін та до завершення перевірки так і не надано документального підтвердження щодо використання в господарській діяльності запасів в сумі 2321363,59 грн, а тому такі запаси використані ТОВ “Дена Метал Україна” не в господарській діяльності (а.с. 189-194).
14.03.2024 судом закінчено підготовче провадження, а справа призначена до розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
На підставі направлень від 22.05.2023 року № 1404, №1407, виданих ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до пп.19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11, ст. 200, пп. 69.2, п. 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України та наказу відповідача від 17.05.2023 року № 847-п, працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Дена Метал Україна” щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.04.2023 № 9085373955 від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта перевірки.
Під час здійснення перевірки відповідачем надавалися запити від 22.05.2023 року № 1, від 23.05.2023 року № 3, від 29.05.2023 року № 4, від 31.05.2023 року № 5, згідно яких було зобов'язано позивача надати пояснення та документальне підтвердження на використання в господарській діяльності списаних по бухгалтерському обліку виробничих запасів на суму 2321363,59 грн. Платником податків за підписом головного бухгалтера товариства надано відповіді: від 22.05.2023 року №б/н, від 23.05.2023 року № 65/1, від 31.05.2023 року № 71/01, від 01.06.2023 року № 72/01.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.06.2023 року №6563/09-19-07-03/ НОМЕР_1 , висновками якого встановлено порушення платником податків:
- пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року “Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, в результаті чого ТОВ “Дена Метал Україна” завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2023 року в сумі 535495 грн.
Не погодившись із висновками перевірки, ТОВ “Дена Метал Україна” звернулось до ГУ ДПС у Івано-Франківській області із запереченнями на акт перевірки, до якого додано документи на спростування зроблених перевіркою висновків, за результатами розгляду яких листом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 30.06.2023 року № 10795/6/09-19-07-05/32882217 висновки перевірки залишені без змін.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено по відношенню до ТОВ “Дена Метал Україна” податкове повідомлення-рішення форми “В1” від 04.07.2023 року №006663/0703, згідно якого визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 535495 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 267748 грн.
Предметом цього позову є визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області внаслідок недотримання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, в тому числі вимог про надання документів.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності дій податкового органу при призначенні та здійсненні перевірки.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 16 ПК України визначені обов'язки платника податку, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У пункті 75.1 статті 75 ПК України передбачено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (пп.75.1.2).
Згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 85.6 цієї ж статті, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Частиною 1 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 Закону № 996-ХІV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Доводи представника позивача, наведені у заявах по суті справи, обґрунтовані порушенням відповідачем положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, що свідчить про нікчемність її висновків.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17 відступаючи від позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 року, прийшла до наступного висновку: “у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права; неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки; при цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення”.
Тобто, судом може бути надана оцінка зазначеним представником позивача порушенням відповідачем положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, і якщо такі вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, то прийняті за результатами перевірки рішення можуть бути визнані протиправними.
Якщо ж суд не виявить порушень відповідачем положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, то в такому випадку належить встановити, чи мали місце допущені суб'єктом господарювання порушення чинного законодавства, які зафіксовані в акті перевірки.
Таким чином, заявляючи позовні вимоги про визнання неправомірними (протиправними) дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки вказані позовні вимоги, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17, не можуть бути предметом окремого позову, але можуть бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Таким чином, обрання невірного способу захисту позивачем у цій справі є окремою та самостійною підставою для відмови в задоволенні такої вимоги.
Стосовно доводів представника позивача в частині порушення відповідачем положень законодавства щодо процедури проведення перевірки суд зазначає таке.
Як вже зазначалося, право проведення камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 ПК України.
У свою чергу, згідно підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи можуть отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом, а також довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків.
Тобто, посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, на підставі яких можна встановити приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таке право контролюючих органів кореспондується із обов'язком платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених такими документами.
Отже, нормами ПК України передбачено, що під час проведення перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів контролюючий орган має право вимагати від самозайнятої особи пояснення та підтверджуючі документи з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.
Враховуючи, що згідно статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, то на підставі таких документів, за результатом отримання чи неотримання за відповідним запитом, контролюючий орган (податковий орган) може встановити порушення вимог законодавства, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів, та інших платежів.
При цьому, на переконання суду, неточності щодо форми запитів контролюючого органу, за умови чіткості та зрозумілості їх змісту, не можуть свідчити про їх нікчемність, та як наслідок слугувати підставою для ігнорування таких запитів з боку платників податків.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що порушень положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, які вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідачем не допущено, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Щодо судових витрат суд зазначає, що у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати не стягуються.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" (код ЄДРПОУ 32882217, вул. Галицька, 58, корп. 212, с. Ямниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77422) до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними дій внаслідок недотримання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, в тому числі вимог про надання документів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.
Рішення складене в повному обсязі 22 квітня 2024 р.