02 травня 2024 року о 10 год. 55 хв. Справа № 280/4978/23
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернової Ж.М.,
за участю секретаря судового засідання Юхименка Г.В.,
представника відповідача - Лактіонової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішень
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року по справі №280/4978/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Запорізької митниці про визнання протиправними таскасування рішень - задоволено. Визнано протиправними і скасовані рішення Запорізької митниці №UA112080/2023/000015/2 від 12.07.2023, №UA112080/2023/000012/2 та №UA112080/2023/000013/2 від 04.07.2023 про коригування митної вартості товарів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" судовий збір у розмірі 4294,40 грн (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири гривнi 40 копійок).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року по справі №280/4978/23 апеляційну скаргу Запорізької митниці - залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №280/4978/23 - залишено без змін.
11 березня 2024 року до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" просить здійснити розподіл судових витрат. Зазначено, що відповідач подав відзив на позовну заяву. Позивач розглянув відзив і надав відповідь. Для розгляду відзиву і складання відповіді скористався професійною правничою допомогою. До відповіді від 23.08.2023 додав докази, які підтверджують розмір витрат на правничу допомогу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено. Також зазначено, що позивач з адвокатом вирішили керуватися Тарифами ТПП України, оскільки вони розроблені на підставі хронометражу часу на вивчення документів. Представник відповідача завжди заперечує обсяг наданих послуг через, що відсутні докази витраченого адвокатом часу на вивчення документів. Також Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 280/11240/21 (додаткове рішення від 16.02.2022) зазначено: «Заявником документально та нормативно не обґрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги». ТПП України це зробила, здійснила хронометраж, на підставі якого визначила кількість витраченого часу на вивчення документів, і визначила вартість послуги. Працівниками ТПП і адвокатом витрачається однаковий час на вивчення документів. Тому є доцільність керуватися цими Тарифами. Представник відповідача багато разів посилається на розумний розмір витрат на правову допомогу. Тарифи ТПП України і є доказом розумності розміру вартості послуг з вивчення документів. Не може ж однаковий обсяг послуг бути для ТПП розумним, а для адвоката не розумним.
18 березня 2024 року до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення суду, в яких представник відповідача зазначив, що заявлені вимоги позивача щодо розподілу судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції є безпідставними й необґрунтованими, та не підлягають задоволенню. Вказує, що неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Крім того вказує, що позовна заява не містить жодних відомостей про адвоката. Будь-яких посилань на те, що дії зі складання позовної заяви та інших процесуальних документів вчинялись саме адвокатом матеріали справи не містять. Докази щодо складання цих процесуальних документів безпосередньо адвокатом Биковим С.А., - відсутні. Жодного документа, підписаного адвокатом Биковим С.А. матеріали справи не містять. Також, жодного документа, що підтверджують правомірність повноважень адвоката як представника підприємства відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України до суду не надавалось. Таким чином, відсутні належні документи, що підтверджували б виправданість витрат на правничу допомогу. Також зазначено, що з наданого Рахунку від 23.08.2023 № 194 не вбачається, що зазначені послуги адвоката надавались саме за цією судовою справою, на підставі чого виставлено даний рахунок та в чому саме полягали начебто надані правничі послуги. Отже, наданий Рахунок не пов'язані з розглядом даної справи і не є належним, допустим доказом на підтвердження витрат на правничу допомогу. Відповідно до положень ст. 134 КАС України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Таким чином, відсутні належні та допустимі документи, що підтверджували б виправданість витрат на правничу допомогу. Представником позивача документально та нормативно не обґрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги. Зазначене свідчить про необґрунтованість, не виправданість зазначених витрат на правничу допомогу, штучне завищення таких витрат та не підтвердження зазначених витрат належними й допустимими доказами.
У зв'язку із перебування адміністративної справи у Третьому апеляційному адміністративному суду, питання про призначення заяви до судового розгляду вирішувалось після повернення справи до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 19 квітня 2024 року призначено судове засідання для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення на 02 травня 2024 року о 10 год. 30 хв.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).
Частинами першою та другою статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру. При вирішенні цього питання, суд враховує й правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (№11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У справі «Est/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04; рішення від 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі № 918/548/21.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:
договір про надання професійної правничої допомоги від 05.07.2023 між адвокатом Биковим С.А. і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ»;
акт виконаних робіт по договору про надання професійної правниої допомоги від 23.08.2023;
рахунок № 194 від 23.08.2023 за яким послуга - надання професійної правничої допомоги становить 20130,00 грн.
За змістом договору про надання професійної правниої допомоги від 05.07.2023 замовник (ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» в особі фінансового директора ОСОБА_1 ) доручає, а адвокат ( ОСОБА_2 ) приймає на себе зобов'язання щодо надання професійної правничої допомоги замовнку щодо рішень про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000012/2 та №UA112080/2023/000013/2 і відшкодування завданої шкоди. У перелік послуг, що надаються адвокатом входить: консультації з правових питань, складання та оформлення документів правового характеру: позовних заяв, відзивів, відповідей на відзив, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, мирових угод і інших процесуальних документів в інтересах замовника.
Відповідно до акту виконаних робіт від 23.08.2023 (підписаний замовником ОСОБА_3 - заступником директора ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» та ОСОБА_2 ) проведена наступна робота: складання позовної заяви - 5 год. х 1342,00 грн = 6710,00 грн; ознайомлення з відзивом на позовну заяву на 21 сторінці, додатками до нього та здійснення співставлення зазначених у відзиві подій з фактичними обставинами - 2 год. х 1342,00 грн = 2684,00 грн; ознайомлення з відзивом на позовну заяву на 28 сторінках, додатками до нього та здійснення співставлення зазначених у відзиві подій з фактичними обставинами - 3 год. х 1342,00 грн = 4026,00 грн; складання відповіді на відзив - 5 год. х 1342,00 грн = 6710,00 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу, що хоча в матеріалах справи і наявний договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом Биковим С.А., всі процесуальні документи (позовна заява, заява про усунення недоліків, відповідь на відзив, клопотання про надання доказів витрат на правову допомогу, заява про виконання ухвали суду) підписані представником позивача ОСОБА_3 , відтак суд погоджується з доводами представника відповідача в частині відсутності доказів щодо складання вказаних процесуальних документів або вчинення будь-яких дій безпосередньо адвокатом Биковим С.А.
Таким чином, підстави для стягнення витрат на правничу допомогу відсутні з огляду на недоведеність та необґрунтованість.
Враховуючи вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" про ухвалення додаткового рішення не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 241, 243-246, 252 КАС України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.05.2024.
Суддя Ж.М. Чернова